Оригинал взят у
maksymus в Поділ східнослов’янських говірок VII-XIV ст.
Мабуть, всім добре відомо, що діалектне членування східнослов’янської території аж до XV ст. практично не збігалося з поділом на національні мови. Кожна з трьох сучасних мов — українська, білоруська та російська — утворилася в результаті пізнішого перегрупування говорів з різних діалектних груп. Існування таких діалектних груп було відомо давно, але вони розглядалися (з різних причин, у тому числі ідеологічних) переважно як похідні від гіпотетичної єдиної прасхіднослов’янської мови. Так, Шахматов, вплив робіт якого відчувається і досі, зі «спільноруської» мови виводив три діалекти — південноруский, східноруський та північноруський. Перші два розділилися між українською та білоруською, а другий та останній стали основою мови російської. Дурново, беручи до уваги сучасний поділ, додавав у схему четвертий діалект — західноруський; за цією схемою тільки російська складалася з двох давніх діалектів. Найпростішу схему відстоювали Лєр-Сплавінський та Трубецькой; вони вважали, що з проторуської мови виділилося лише два діалекти — північний та південний, а з останнього виділилися як українська з білоруською, так і південноросійські говори.
Інші дослідники (з різних причин, у тому числі ідеологічних) відстоюють другу точку зору на діалектне членування, вважаючи, що кожна з діалектних груп не походить одна від одної, а отже не походять з єдиної прасхіднослов’янської мови. Їх можна звести до спільної прамови тільки на загальнослов’янському рівні. До цього погляду природно приєднуються ті, хто вбачає причиною появи діалектів дослов’янський субстрат.
Дослідження новгородського діалекту за берестяними грамотами стало підтвердженням другого погляду — поділ на діалекти виявився давніший від самих мов, які таким чином з’явилися у результаті конвергенції, зближення генетично різних діалектів. Мало того, деякі первісні діалектні групи були «розірвані» у процесі складання сучасних мов вже у писемний період.
На наступній карті-схемі зображено приблизну географію східнослов’янських говірок за Шевельовим, з певними уточненнями Векслера (*).

Діалектні групи: (1) галицько-подільська, (2) київсько-поліська, (3) полоцько-рязанська, (4) новгородсько-суздальська.
Треба зробити деякі пояснення. Оскільки процес утворення південно-західних (1-2) нарічь припадає на VI-VII ст., а північно-східних (3-4) на VIII-X ст., задля наочності на одній мапі довелось суттєво змішати часові пласти. Для зручності також довелось позначити міста, поява яких відноситься до пізнішого періоду. Також нанесено назви слов’янських та інших племінних об’єднань; назви багатьох з них зникають зі сторінок літописів вже X-XI ст. На карті заштриховано давньопсковський (північнокривицький) діалект, який у процесі політичного об’єднання Новгородської волості увійшов до давньоновгородського діалекту і вже у цей період поповнив новгородсько-суздальську діалектну групу. Стрілки вказують на напрям взаємодії, яка змінювала географію говірок у зазначений період, відділяючи не відмічену муромо-рязанську область од полоцько-смоленської.
(*) Схема Шевельова поділяє північні діалектні групи дещо інакше: на новгородсько-тверську, муромо-рязанську та полоцько-смоленську.
Інші дослідники (з різних причин, у тому числі ідеологічних) відстоюють другу точку зору на діалектне членування, вважаючи, що кожна з діалектних груп не походить одна від одної, а отже не походять з єдиної прасхіднослов’янської мови. Їх можна звести до спільної прамови тільки на загальнослов’янському рівні. До цього погляду природно приєднуються ті, хто вбачає причиною появи діалектів дослов’янський субстрат.
Дослідження новгородського діалекту за берестяними грамотами стало підтвердженням другого погляду — поділ на діалекти виявився давніший від самих мов, які таким чином з’явилися у результаті конвергенції, зближення генетично різних діалектів. Мало того, деякі первісні діалектні групи були «розірвані» у процесі складання сучасних мов вже у писемний період.
На наступній карті-схемі зображено приблизну географію східнослов’янських говірок за Шевельовим, з певними уточненнями Векслера (*).

Діалектні групи: (1) галицько-подільська, (2) київсько-поліська, (3) полоцько-рязанська, (4) новгородсько-суздальська.
Треба зробити деякі пояснення. Оскільки процес утворення південно-західних (1-2) нарічь припадає на VI-VII ст., а північно-східних (3-4) на VIII-X ст., задля наочності на одній мапі довелось суттєво змішати часові пласти. Для зручності також довелось позначити міста, поява яких відноситься до пізнішого періоду. Також нанесено назви слов’янських та інших племінних об’єднань; назви багатьох з них зникають зі сторінок літописів вже X-XI ст. На карті заштриховано давньопсковський (північнокривицький) діалект, який у процесі політичного об’єднання Новгородської волості увійшов до давньоновгородського діалекту і вже у цей період поповнив новгородсько-суздальську діалектну групу. Стрілки вказують на напрям взаємодії, яка змінювала географію говірок у зазначений період, відділяючи не відмічену муромо-рязанську область од полоцько-смоленської.
(*) Схема Шевельова поділяє північні діалектні групи дещо інакше: на новгородсько-тверську, муромо-рязанську та полоцько-смоленську.
no subject
Date: 2013-02-24 08:25 am (UTC)Об этом сама Фарион заявила украинским журналистам: - "История закончилась тем, что меня обеспечили переводчиком. Переводчик — вопрос принципиальный, потому что это вопрос Конституции. Меня не интересуют по поводу языка никакие эмоции. И если я стала политическим деятелем, меня интересует выполнение закона", — цитирует слова депутата агентство "Интерфакс-Украина".
no subject
Date: 2013-02-24 08:32 am (UTC)Путин колесниченко с киваловым наградил, значит закон хороший, а то что свободовцы щас ибут регионалов этим самым законом - то кому это интересно.
no subject
Date: 2013-02-24 08:41 am (UTC)))) Голосуем - разноМАНДАтно!
no subject
Date: 2013-02-24 10:40 am (UTC)Он ножку задрал, струю русского мира выпустил и довольный побежал дальше ))
no subject
Date: 2013-02-24 09:14 am (UTC)древнее членение на территории нынешней Европейской России было вовсе не такое, как сейчас.ситуация древнего членения не похожа на нынешнюю
Эта же самая территория делилась, но существенно иначе. Она делилась не на три части, как сейчас, а на две, и эти две части имели географическое деление, совсем не похожее на нынешнее. А именно, отделялся Северо-Запад, это Новгород и Псков с соответствующими территориями. Это очень большая территория, потому что Новгород имел все владения Севера. Все нынешние вологодские, архангельские, пермские земли – это все была Новгородская земля. И все это с захватом части нынешней Северной Белоруссии – вот такой Северо-Запад. Это был один диалект или один диалектный тип.
А противоположная часть – Юг (будущая Украина), Центр (будущая Россия), Восток (нынешняя Восточная часть Европейской России) – между собой, по-видимому, в достаточной степени единые, составляли вторую часть. Заметьте, в достаточной степени между собой единые
Вот были два древних лингвистических объединения на этой территории: Северо-Запад и Юг-Центр-Восток. Как видите, совершенно не похожие на нынешнее противопоставление трех языков. Поэтому те, кто сейчас пытается, часто в недостойных политических целях, использовать эти наши новые сведения для противопоставления, скажем, Украины и России – это совершеннейшая чушь с точки зрения науки. Потому что как раз разницы между московской территорией и киевской в древности не было. Разница была между ними обеими вместе взятыми и новгородско-псковской территорией.
Разделение на три языка произошло по причинам, очень связанным с российской историей, существенно позже – это XIV-XV вв. Это Литовское государство. Граница, которая разделила Московскую Русь и Литовскую Русь, соответственно, западная часть территории, которая говорила на восточнославянском языке и восточная часть.
http://www.polit.ru/lectures/2006/11/30/zalizniak.html (http://www.polit.ru/lectures/2006/11/30/zalizniak.html)
no subject
Date: 2013-02-24 09:52 am (UTC)фальсифицированноеидеологически выдержанное в пользу, ты хотел сказать ))Аргументы Зализняка нельзя воспринимать всерьез. Чушь и смеху подобны его логические формулы "нет источников => не знаем различий => значит говорили одинаково". Столь же "обосновано" можно заявлять, что майя и египтяне говорили на одном языке (великом и могучем, да) до изобретения грамоты-иероглифов.
no subject
Date: 2013-02-24 09:58 am (UTC)Если умишки хватит, процитируй контраргументы какого-нибудь специалиста.
no subject
Date: 2013-02-24 10:33 am (UTC)Если нет ума, жри вторичный продукт.
no subject
Date: 2013-02-24 10:38 am (UTC)no subject
Date: 2013-02-24 10:44 am (UTC)Кому дурость и холопство, а для тебя это духовная пища и наука ))
no subject
Date: 2013-02-24 10:12 am (UTC)no subject
Date: 2013-02-24 10:37 am (UTC)навозрузке пахнет.no subject
Date: 2013-02-24 11:11 am (UTC)no subject
Date: 2013-02-24 10:31 am (UTC)А что, свидомый клуб им. пана Помпы нашел источники с образцами галичанских наречий 9-13 веков?
no subject
Date: 2013-02-24 10:36 am (UTC)Тупой еще тупееРузке академия наук и рузке учоные могут смело утверждать, что марсиане говорили наэфиопском наречиивеликом и могучем, раз на Марсе не найдены таблички ))))no subject
Date: 2013-02-24 10:58 am (UTC)no subject
Date: 2013-02-24 11:01 am (UTC)no subject
Date: 2013-02-24 10:52 am (UTC)Вот этот отрывок - компиляция у Зализняка:
Дослідження новгородського діалекту за берестяними грамотами стало підтвердженням другого погляду — поділ на діалекти виявився давніший від самих мов, які таким чином з’явилися у результаті конвергенції, зближення генетично різних діалектів. Мало того, деякі первісні діалектні групи були «розірвані» у процесі складання сучасних мов вже у писемний період.
Традиционное представление было совершенно простое – единый древнерусский язык, совершенно монолитный на всей территории, где он был распространен, т.е. вся нынешняя европейская Россия, будущие Россия, Белоруссия, Украина. Затем со временем единый язык подвергается естественному процессу расщепления, постепенно диалекты расходятся между собой, и постепенно образуются три отдельных восточнославянских языка: русский, украинский, белорусский. А внутри каждого из них еще много говоров: в русском – вологодский говор, архангельский, пермский, рязанский, орловский и т.д. – и точно так же в украинском и белорусском. Очень простая картина такого веника или дерева, которое растет из единого корня, а потом у него расходится все больше и больше ветвей, маленькие веточки расходятся. Картиной дерева это обычно и изображается, деревом и называется – генетическое или родословное дерево языков и диалектов.
А тут совершенно противоречащая этому картина. ........ Выяснилось, что в грамотах Новгорода XI-XII вв. количество диалектных особенностей по сравнению с тем, что можно назвать древнерусским стандартом (который мы хорошо знали, т.е. тот, который представлен в литературных памятниках), не меньше, а гораздо больше, чем в XV в.
Выяснилось, что движение было прямо противоположное. Это вещь, абсолютно перевернувшая лингвистические представления. Т.е. дерево росло, вовсе не разветвляясь, вместо этого его ветки сходились (http://www.polit.ru/article/2006/11/30/zalizniak/)
Однако, Зализняк далее утверждает совершенно противоположную вещь.
Поэтому те, кто сейчас пытается, часто в недостойных политических целях, использовать эти наши новые сведения для противопоставления, скажем, Украины и России – это совершеннейшая чушь с точки зрения науки. Потому что как раз разницы между московской территорией и киевской в древности не было. Разница была между ними обеими вместе взятыми и новгородско-псковской территорией. (http://www.polit.ru/article/2006/11/30/zalizniak/)
Т.е. ни о какой "новгородско-суздальской" и "киивско-полисской" группах диалектов речи быть не может. Суздальцы говорили на том же диалекте. что и киевляне. Мало того, "киевский койне" гораздо ближе к современному русскому, нежели к современному украинскому.
Прямые потомки речи жителей Киева 1240 г. – современные 2 диалекта: великорусский и центрально-полесский (http://slavica.abakumov.kiev.ua/a/abakumov.kiev.ua/test/katalogmain/katalogmain-5/russkij-lingvogenez-ukrainskij-azyk----starobelorussko-starokievskoe-kojne----kojne-olelkovicej)
Пра-черкасско-полтавско-слобожано-восточноподольский диалект – продолжение говора «чёрных клобуков» (объединения торков, берендеев, узов, части печенегов и нек. др.) (http://slavica.abakumov.kiev.ua/a/abakumov.kiev.ua/test/katalogmain/katalogmain-5/russkij-lingvogenez-ukrainskij-azyk----starobelorussko-starokievskoe-kojne----kojne-olelkovicej)
О том, что автор поста - жулик и дилетант, свидетельствует даже "легенда" его карты говоров. "Говоры 7-14 веков". Интересно. где автор мог услышать говоры 7 века, если в 7 веке еще не существовало письменности, которой эти говоры могли быть записаны?
В общем, Оксана притащила в спильноту очередное свидомое УГ.
no subject
Date: 2013-02-24 11:03 am (UTC)no subject
Date: 2013-02-24 11:42 am (UTC)Пра-черкасско-полтавско-слобожано-восточноподольский диалект – продолжение говора «чёрных клобуков» (объединения торков, берендеев, узов, части печенегов и нек. др.), перешедших до сер. 13 в (и выработавших своеобразный славянский диалект с мощнейшим тюркским лексическим суперстратом) с огузского языка на русский. (http://slavica.abakumov.kiev.ua/a/abakumov.kiev.ua/test/katalogmain/katalogmain-5/russkij-lingvogenez-ukrainskij-azyk----starobelorussko-starokievskoe-kojne----kojne-olelkovicej)
no subject
Date: 2013-02-24 11:18 am (UTC)Это было последнее белое пятно на карте мира!
no subject
Date: 2013-02-24 11:39 am (UTC)no subject
Date: 2013-02-24 11:43 am (UTC)всю страну - мхом зеленым покрыл,
здесь не любят уже Есенина,
да, и - Гоголь полтавский – не мил.
Соловьи - здесь другие в почете,
кукушата гнезда австрийского –
разболтали - дерьмо свидомое,
и поют свои песни арийские.
Отпевают Страну великую,
Наступая - на те же грабли,
и, с улыбою многоликою –
машут хвостиком разным дядЬям.