//— А ти думав! Як побило ото Дажбоже військо Чорнобогову рать коло Самари, як прийшов у світ образ Матери Божої і вся земля оновилася і зазеленіла, то став Господь усім народам, що є на світі, землю ділити… Прийшли шведи — він оддав їм той край, що лежить коло холодного північного моря, прийшли волохи — поселив їх там, де виноград росте і сонце гарно світить… Усі народи по шматку собі урвали, бо кожне поперед другого спішило, й тільки козаки причвалали останніми, бо так довго справляли перемогу над клятим Чорнобігом, аж позапухали, небораки, од пияцтва… Побачив їх батько Троян та й каже: «А вам украю я щонайкращої землі, що є на світі… І будете ви моїм народом улюбленим, бо перші проти клятого Чорнобога оружжя зняли!» Та й украяв їм землі коло Дніпра, що молоком і медом спливала, й прозвали відтоді тую землю Україною, що значить «Господом украяна», або ж «святий край». А люде почали зватися відтоді українцями, що значить «обраний народ». І Дніпро попервах звався Україна-ріка, бо ділить він нашу землю навпіл, на Правобічну і Лівобічну Україну…//
Чигиринський сотник
Чигиринський сотник