Гомочко, ти узагалі різницю розумієш, між "монографією" чи що воно там вийшло з-під калвіатури Рєшідєовича, і "збірником документів"? Якщо не розумієш, попроси Моню бЛєновтьєва (коли він протверезіє) тобі про цю різницю розповісти, а то так і помреш "Аднако (с, тм), невігласом"
Ну чому, там є, наприклад, "тєлєґрамма Стєцко Бандєрє от 25 іюня 1941 ґода". Унікальний докУмент - існує у одному екземплярі, виключно у голові Дюкова.
Роман, простите но Монография, которую вы держите в руках, посвящена участию ОУН и УПА в уничтожении евреев. Начиная работу над этой темой, автор преследовал две взаимосвязанные задачи: во-первых, проанализировать существующую украинскую и зарубежную историографию по теме и, во-вторых, с опорой на документы из украинских и российских архивов исследовать узловые вопросы, связанные с участием ОУН и УПА в холокосте. В монографии рассматриваются предвоенные планы ОУН по отношению к евреям, участие боевиков ОУН в уничтожении евреев летом 1941 года, изменение программных установок ОУН по «еврейскому вопросу», участие формирований УПА в антиеврейских акциях, а также судьба мобилизованных в УПА евреев.
Это совсем не сборник документов а мыслеизъявление автора.
Гомочка, якщо ти вже вирішив попєарити Рєшідєовіча, то розкажи нам усім, з якого телеграфного відділення Стецько 25.6.41 р. відправляв телеграму Бандері з містечка Млини, і скільки він заплатив за бланк телеграми? А то твій Рєшідєовіч робить вигляд, що цей ісконний лісапєд, який він висмоктав з середнього пальця у "Второступєнчатом враґє" за нього дописали фальсифікатори не на користь.
Російський дослідник Алєксандр Дюков у своїй книзі «Второстепенный враг. ОУН, УПА и решение «еврейского вопроса» так само фактично сприйняв цей документ разом з інформацією,яка міститься у ньому, за автентичний та достовірний та побудував на ньому ряд своїх хибнихвисновків стосовно позиції багатьох керівників ОУН з так званого «єврейського питання». Проте,за його твердженням цей документ слід вважати не «протоколом засідання Ради Сеньйорів», а«датованою 18 липня 1941 року стенограмою конференції ОУН у Львові» [10, с . 73-75]. Тим самим Дюковим, як і раніше Карелом Беркгофом та Марком Царинником, було продемонстровано некритичний підхід до джерела, яке за зовнішніми ознаками «вписувалося» уконцепцію його роботи. Так само, як і раніше висловлена точка зору про ідентифікацію документуз «протоколом засідання пропагандивної референтури ОУН (б)», хибним є висновок Дюкова проте, що цей документ є «стенограмою конференції ОУН у Львові».
По-перше, у документі не міститься жодних підписів чи указівок на те, ким, а головне де саме, цей документ було складено.
По-друге, дуже дивним є зазначення у протоколі начебто «пропагандивної рефрентури ОУН(б)» або ж «конференції ОУН» прізвищ людей, які були присутні на відповідному засіданні,замість їхніх псевдо, як це традиційно робилося у інших випадках.
По-третє, окремі люди, які зазначені у цьому документі (Гупало, Курчманович), ніколи небули членами ОУН (б), а тому, відповідно, абсолютно не зрозуміло, на якій підставі вони приймали участь у засіданні однієї з референтур, або навіть на конференції цієї підпільноїорганізації.
По-четверте, якщо вважати цей документ за начебто «протокол засідання пропагандивної референтури ОУН (б)», яке проводив Степан Ленкавський» чи навіть за «протокол конференціїОУН», то так само, як і у випадку з ідентифікацією його з «протоколом засідання РадиСеньйорів», це не знімає питання участі у цьому засіданні того ж таки Олекси Гая-Головка, якогоу цей період не було у Львові, натомість, Степан Ленкавський протягом липня 1941 р. якраз знаходився у Львові як член Українського державного правління, та був за це арештований гестапо.
Усі наведені вище аргументи у своїй сукупності становлять серйозну підставу для того, аби поставити під сумнів цей так званий «протокол» як автентичний, належний, допустимий тадостовірний доказ, критично поставитися до зазначених у ньому відомостей та утриматися відтого, аби робити на його підставі будь-які глобальні висновки. На жаль, замість ґрунтовного тасистемного аналізу Беркгоф та Царинник, а пізніше Хімка, Курило, Дюков та інші дослідники некритично поставилися до зазначеного вище документу, безпідставно визнали його за автентичний та достовірний та зробили на ньому ряд хибних висновків, побудувавши, у тому числі на їх основі, відповідну концепцію «програмного антисемітизму українського націоналістичного руху».Такий підхід суттєво зменшує цінність робіт вищевказаних авторів, ставить під сумнів їхнюздатність до об‘єктивного та системного аналізу використовуваних ними у роботі джерел, а такожїхній статус як незаангажованих істориків, що намагаються повно та усебічно дослідити сутьпроблеми, а не займаються підгонкою джерел та фактів під свої концепції.
Рома, я имею возможность общаться с Дюковым без посредников. Он настолько осторожен, что на неудобные комментарии предпочитает не отвечать. вот, например, здесь http://www.facebook.com/groups/memoryatwar/550680374962894/ два дня жду от него ответ. Телеграма от Стецька Бандере и та быстрей дошла.
Ну, во-первых, он сейчас в командировке. А во-вторых, он вообще в ФБ редко ходит. ))) Ты ему в ЖЖ кинь ссылочку. )) А еще лучше - мне задай вопрос, который тебя интересует. Я передам. )))
А то мало ли кретинов и мудаков вопросов назадает? А вот если я попрошу - ответит.
А еще лучше - мне задай вопрос, который тебя интересует. Я передам. ))) А то мало ли кретинов и мудаков вопросов назадает? А вот если я попрошу - ответит. Да уж сделай таку божицку миласть, радимай, - поспрошай светило российской йскорической мысли об следующем: на странице 53 опуса Дюкова есть ссылка на письмо Оберлендера полковнику генерального штаба Лахузену от 12 июля 1941 года, взятая из Полищука с факсимиле самого документа на немецком. Так вот, по документу По документу: Раз. Лахузен никогда не был "полковником генерального штаба" вермахта. Два. Лахузен на момент написания письма был подполковником абвера. Три. Лебедь не мог встречаться с Оберлендером, т.к. его разыскивали с целью ареста как министра государственной безопасности Украинского Державного Правления. На 12 июля 1941 уже были арестованы Бандера (5 июля), Янив (5 июля), Стецько (9 июля). Четыре. Оберлендер не мог встречаться с Лебедем, т.к. как связной офицер от НСДАП был приписан к "Нахтигалю" и вместе с ним проследовал на фронт. 12-го июля "Нахтигаль" прибыл в Тернополь (134 км от Львова), 13-го батальон переправился через ЗБруч, 14-го воевал под Проскуровом (241 км от Львова). Пять. Написание фамилии "Лебедь" не соответствует немецкому варианту. По крайней мере. в объявлении о розыске Лебедя за антинемецкую деятельность от 4 ноября 1941 он был указан как "Mykola Lebed / Lebid". Как якобы-историк Дюков прокомментирует сей казус?
И ещё: како хера Рашкиндаваевич предъявы кидает украинским националситам, ежели во всём виноваты исключительно русопяты "Климов", "Максимов", "Сенник" ?!...)))
no subject
Date: 2013-03-19 05:44 pm (UTC)пацаныОУН, УПА и не знали.// Дюков, Александр Решидеович - Второстепенный враг ОУН, УПА.//
no subject
Date: 2013-03-19 06:33 pm (UTC)no subject
Date: 2013-03-19 05:51 pm (UTC)no subject
Date: 2013-03-19 05:57 pm (UTC)no subject
Date: 2013-03-19 06:24 pm (UTC)no subject
Date: 2013-03-19 07:06 pm (UTC)no subject
Date: 2013-03-19 08:28 pm (UTC)no subject
Date: 2013-03-19 08:30 pm (UTC)no subject
Date: 2013-03-19 10:25 pm (UTC)no subject
Date: 2013-03-19 10:31 pm (UTC)no subject
Date: 2013-03-19 10:32 pm (UTC)Пока, укр.
no subject
Date: 2013-03-19 10:33 pm (UTC)no subject
Date: 2013-03-20 03:19 pm (UTC)Монография, которую вы держите в руках, посвящена участию ОУН и УПА в уничтожении евреев. Начиная работу над этой темой, автор преследовал две взаимосвязанные задачи: во-первых, проанализировать существующую украинскую и зарубежную историографию по теме и, во-вторых, с опорой на документы из украинских и российских архивов исследовать узловые вопросы, связанные с участием ОУН и УПА в холокосте. В монографии рассматриваются предвоенные планы ОУН по отношению к евреям, участие боевиков ОУН в уничтожении евреев летом 1941 года, изменение программных установок ОУН по «еврейскому вопросу», участие формирований УПА в антиеврейских акциях, а также судьба мобилизованных в УПА евреев.
Это совсем не сборник документов а мыслеизъявление автора.
no subject
Date: 2013-03-19 06:32 pm (UTC)no subject
Date: 2013-03-19 07:04 pm (UTC)А то твій Рєшідєовіч робить вигляд, що цей ісконний лісапєд, який він висмоктав з середнього пальця у "Второступєнчатом враґє" за нього дописали фальсифікатори не на користь.
no subject
Date: 2013-03-19 08:27 pm (UTC)no subject
Date: 2013-03-19 08:29 pm (UTC)no subject
Date: 2013-03-19 08:29 pm (UTC)«єврейського питання». Проте,за його твердженням цей документ слід вважати не «протоколом засідання Ради Сеньйорів», а«датованою 18 липня 1941 року стенограмою конференції ОУН у Львові» [10, с
. 73-75].
Тим самим Дюковим, як і раніше Карелом Беркгофом та Марком Царинником, було продемонстровано некритичний підхід до джерела, яке за зовнішніми ознаками «вписувалося» уконцепцію його роботи. Так само, як і раніше висловлена точка зору про ідентифікацію документуз «протоколом засідання пропагандивної референтури ОУН (б)», хибним є висновок Дюкова проте, що цей документ є «стенограмою конференції ОУН у Львові».
По-перше, у документі не міститься жодних підписів чи указівок на те, ким, а головне де саме, цей документ було складено.
По-друге, дуже дивним є зазначення у протоколі начебто «пропагандивної рефрентури ОУН(б)» або ж «конференції ОУН» прізвищ людей, які були присутні на відповідному засіданні,замість їхніх псевдо, як це традиційно робилося у інших випадках.
По-третє, окремі люди, які зазначені у цьому документі (Гупало, Курчманович), ніколи небули членами ОУН (б), а тому, відповідно, абсолютно не зрозуміло, на якій підставі вони приймали участь у засіданні однієї з референтур, або навіть на конференції цієї підпільноїорганізації.
По-четверте, якщо вважати цей документ за начебто «протокол засідання пропагандивної референтури ОУН (б)», яке проводив Степан Ленкавський» чи навіть за «протокол конференціїОУН», то так само, як і у випадку з ідентифікацією його з «протоколом засідання РадиСеньйорів», це не знімає питання участі у цьому засіданні того ж таки Олекси Гая-Головка, якогоу цей період не було у Львові, натомість, Степан Ленкавський протягом липня 1941 р. якраз знаходився у Львові як член Українського державного правління, та був за це арештований гестапо.
Усі наведені вище аргументи у своїй сукупності становлять серйозну підставу для того, аби поставити під сумнів цей так званий «протокол» як автентичний, належний, допустимий тадостовірний доказ, критично поставитися до зазначених у ньому відомостей та утриматися відтого, аби робити на його підставі будь-які глобальні висновки. На жаль, замість ґрунтовного тасистемного аналізу Беркгоф та Царинник, а пізніше Хімка, Курило, Дюков та інші дослідники некритично поставилися до зазначеного вище документу, безпідставно визнали його за автентичний та достовірний та зробили на ньому ряд хибних висновків, побудувавши, у тому числі на їх основі, відповідну концепцію «програмного антисемітизму українського націоналістичного руху».Такий підхід суттєво зменшує цінність робіт вищевказаних авторів, ставить під сумнів їхнюздатність до об‘єктивного та системного аналізу використовуваних ними у роботі джерел, а такожїхній статус як незаангажованих істориків, що намагаються повно та усебічно дослідити сутьпроблеми, а не займаються підгонкою джерел та фактів під свої концепції.
http://www.academia.edu/1243023/_i_i_._
no subject
Date: 2013-03-19 08:30 pm (UTC)no subject
Date: 2013-03-19 08:33 pm (UTC)no subject
Date: 2013-03-19 09:39 pm (UTC)no subject
Date: 2013-03-19 10:24 pm (UTC)no subject
Date: 2013-03-19 10:59 pm (UTC)ну перечислю я тебе щас все ляпы Дюкова, и что?
ты мне хоть что-то сможешь ответить?
no subject
Date: 2013-03-19 11:11 pm (UTC)))))
Ты ж не возражаешь?
no subject
Date: 2013-03-19 11:17 pm (UTC)вот, например, здесь
http://www.facebook.com/groups/memoryatwar/550680374962894/
два дня жду от него ответ. Телеграма от Стецька Бандере и та быстрей дошла.
no subject
Date: 2013-03-19 11:27 pm (UTC)А во-вторых, он вообще в ФБ редко ходит.
)))
Ты ему в ЖЖ кинь ссылочку. ))
А еще лучше - мне задай вопрос, который тебя интересует. Я передам. )))
А то мало ли кретинов и мудаков вопросов назадает? А вот если я попрошу - ответит.
no subject
Date: 2013-03-19 11:31 pm (UTC)я щас отдельным постом выложу))
no subject
Date: 2013-03-19 11:38 pm (UTC)no subject
Date: 2013-03-20 08:57 am (UTC)А то мало ли кретинов и мудаков вопросов назадает? А вот если я попрошу - ответит.
Да уж сделай таку божицку миласть, радимай, - поспрошай светило российской йскорической мысли об следующем:
на странице 53 опуса Дюкова есть ссылка на письмо Оберлендера полковнику генерального штаба Лахузену от 12 июля 1941 года, взятая из Полищука с факсимиле самого документа на немецком.
Так вот, по документу
По документу:
Раз. Лахузен никогда не был "полковником генерального штаба" вермахта.
Два. Лахузен на момент написания письма был подполковником абвера.
Три. Лебедь не мог встречаться с Оберлендером, т.к. его разыскивали с целью ареста как министра государственной безопасности Украинского Державного Правления. На 12 июля 1941 уже были арестованы Бандера (5 июля), Янив (5 июля), Стецько (9 июля).
Четыре. Оберлендер не мог встречаться с Лебедем, т.к. как связной офицер от НСДАП был приписан к "Нахтигалю" и вместе с ним проследовал на фронт. 12-го июля "Нахтигаль" прибыл в Тернополь (134 км от Львова), 13-го батальон переправился через ЗБруч, 14-го воевал под Проскуровом (241 км от Львова).
Пять. Написание фамилии "Лебедь" не соответствует немецкому варианту. По крайней мере. в объявлении о розыске Лебедя за антинемецкую деятельность от 4 ноября 1941 он был указан как "Mykola Lebed / Lebid".
Как якобы-историк Дюков прокомментирует сей казус?
И ещё: како хера Рашкиндаваевич предъявы кидает украинским националситам, ежели во всём виноваты исключительно русопяты "Климов", "Максимов", "Сенник" ?!...)))