Несловянські елементи московського етносу
Mar. 25th, 2013 04:11 pmПро несловянські елементи московського народу (етнічних росіян). On Volga-Finnish (Finnic) roots of ethnic Russians (Muscovites) - material is in Ukrainian. Цитати з книги філолога та лінгвіста Григорія Півторака "Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов". Міфи і правда про трьох братів слов'янських зі «спільної колиски» - http://litopys.org.ua/pivtorak/pivt.htm
Розділ: Київська Русь - ранньоукраїнська держава - http://litopys.org.ua/pivtorak/pivt06...
«Русь», «Росія», «Великоросія», «Малоросія»?
http://litopys.org.ua/pivtorak/pivt09...
Витоки українського етносу
http://litopys.org.ua/pivtorak/pivt04...
«Україна» — це не «окраїна»
http://litopys.org.ua/pivtorak/pivt12...
Українці: звідки ми і наша мова:
Походження української та російської мов: міфи та історична правда:
1 http://www.day.kiev.ua/209832/
2 http://www.day.kiev.ua/210199/
Півторак Григорій Петрович — член-кореспондент Національної Академії наук України, доктор філологічних наук, професор, зав. Відділу загальнославістичної проблематики і східнослов'янських мов Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України. За освітою історик і філолог. Автор понад 150 друкованих праць з проблем етногенезу слов'ян, історії й діалектології східнослов'янських мов, етимології, білорусистики, культури мови, у тому числі 5-ти монографій. Один з авторів «Етимологічного словника української мови» в семи томах (написав близько 3500 етимологічних статей). Рецензії на його праці друкували часописи Білорусі, Болгарії, Чехії, США. Учасник багатьох всеукраїнських і міжнародних наукових конференцій, симпозіумів, конґресів. Лауреат премії ім. І. Франка НАН України (за цикл праць з етногенезу східних слов'ян, 1995). Працював також у галузі літературознавства, публіцистики і художнього перекладу.
no subject
Date: 2013-03-25 02:31 pm (UTC)Вот примерно так звучит язык эрзя (и то уже скорее с русским акцентом):
http://video.mail.ru/mail/vici-apanasova/_myvideo/3210.html
no subject
Date: 2013-03-25 02:45 pm (UTC)no subject
Date: 2013-03-25 03:20 pm (UTC)Это совершенная правда. Степняки не любили мыться.....
койсак Мамай
печенег
no subject
Date: 2013-03-25 03:29 pm (UTC)no subject
Date: 2013-03-25 03:29 pm (UTC)no subject
Date: 2013-03-25 03:30 pm (UTC)И пельмени на Урале придумали, да ?
no subject
Date: 2013-03-25 03:32 pm (UTC)А мыться - полезно. Укро-тюркам в том числе.
no subject
Date: 2013-03-25 03:38 pm (UTC)Тут твой друг обосрался с "Словом о полку Игореве" :))) кричал что фальшивка :)))
а Помпа не подумав сует ссылки с:
«Слово о полку Ігоревім» є суто українським не тільки через те, що воно було створене на українській території і події, змальовані в ньому, відбуваються на батьківщині українців далеко від російських земель, але й за його духом, художньо-образною системою, мовностилістичними засобами, світосприйняттям і способом мислення його автора.
какие же вы дурни
no subject
Date: 2013-03-25 03:47 pm (UTC)А как же польские гусарские "товарищи"?
Каждый копейщик-копийник или "товарищ" должен был являться на службу в сопровождении нескольких стрелков, называвшихся "пахоликами" (http://swordmaster.org/2012/10/19/polskie-krylatye-gusary.html)
no subject
Date: 2013-03-25 04:05 pm (UTC)no subject
Date: 2013-03-25 04:15 pm (UTC)саме так бо баня то є запозичення зі старо-болгарської(а перед тим із давньогрецької)
в угро-московитські діалекти, себто монголо-кацапи до християнізації навіть митися не вміли,
а от слов'яни мийню звали слов'янським словом лазня, яке московитським бєрєндєям не відоме.
Персонажі московито-бєрєндєйського фольклору:
Царь Берендей(Васнецов, Виктор)
1885. Премудрый царь Берендей
1885 Васнецов В.М. "Палаты царя Берендея"
1885. Брусила и берендеи ребята
no subject
Date: 2013-03-25 04:17 pm (UTC)no subject
Date: 2013-03-25 04:28 pm (UTC)Иван Сергеевич Сидоров Аспирант РАНХиГС при Президенте РФ
Лауреат премии Президента РФ
vk.com/ivansidorov21
https://twitter.com/IvanSergeevi4 (https://twitter.com/IvanSergeevi4)
no subject
Date: 2013-03-25 04:34 pm (UTC)да уж стікламой зробив свою справу,
ваша бєрєндєйська пожива це кавказо-шашлик, угро-пілімєні, лаваш, брага, стікламой і антифриз
no subject
Date: 2013-03-25 05:13 pm (UTC)no subject
Date: 2013-03-25 05:22 pm (UTC)no subject
Date: 2013-03-25 05:24 pm (UTC)no subject
Date: 2013-03-25 05:27 pm (UTC)no subject
Date: 2013-03-25 05:28 pm (UTC)no subject
Date: 2013-03-25 05:30 pm (UTC)no subject
Date: 2013-03-25 05:33 pm (UTC)no subject
Date: 2013-03-25 05:41 pm (UTC)no subject
Date: 2013-03-25 06:21 pm (UTC)no subject
Date: 2013-03-25 06:27 pm (UTC)вліяніє - .... булгарська
повітря - руська
воздух - булгарська
спільний, громада, спільнота - руська лексика
общій, общіна, сообщєство - булгаризми
схід - руська лексема
воток, восход - булгаризми
і т.д. і т.п.
... угро-монголе, іди обтирайся, обмивайся, нєсі порткі в стірачєчьную
no subject
Date: 2013-03-25 06:27 pm (UTC)