Несловянські елементи московського етносу
Mar. 25th, 2013 04:11 pm![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
andreistp.livejournal.com posting in ![[community profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/community.png){kind=small}
urb_aПро несловянські елементи московського народу (етнічних росіян). On Volga-Finnish (Finnic) roots of ethnic Russians (Muscovites) - material is in Ukrainian. Цитати з книги філолога та лінгвіста Григорія Півторака "Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов". Міфи і правда про трьох братів слов'янських зі «спільної колиски» - http://litopys.org.ua/pivtorak/pivt.htm
Розділ: Київська Русь - ранньоукраїнська держава - http://litopys.org.ua/pivtorak/pivt06...
«Русь», «Росія», «Великоросія», «Малоросія»?
http://litopys.org.ua/pivtorak/pivt09...
Витоки українського етносу
http://litopys.org.ua/pivtorak/pivt04...
«Україна» — це не «окраїна»
http://litopys.org.ua/pivtorak/pivt12...
Українці: звідки ми і наша мова:
Походження української та російської мов: міфи та історична правда:
1 http://www.day.kiev.ua/209832/
2 http://www.day.kiev.ua/210199/
Півторак Григорій Петрович — член-кореспондент Національної Академії наук України, доктор філологічних наук, професор, зав. Відділу загальнославістичної проблематики і східнослов'янських мов Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України. За освітою історик і філолог. Автор понад 150 друкованих праць з проблем етногенезу слов'ян, історії й діалектології східнослов'янських мов, етимології, білорусистики, культури мови, у тому числі 5-ти монографій. Один з авторів «Етимологічного словника української мови» в семи томах (написав близько 3500 етимологічних статей). Рецензії на його праці друкували часописи Білорусі, Болгарії, Чехії, США. Учасник багатьох всеукраїнських і міжнародних наукових конференцій, симпозіумів, конґресів. Лауреат премії ім. І. Франка НАН України (за цикл праць з етногенезу східних слов'ян, 1995). Працював також у галузі літературознавства, публіцистики і художнього перекладу.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
no subject
Date: 2013-03-25 02:31 pm (UTC)Вот примерно так звучит язык эрзя (и то уже скорее с русским акцентом):
http://video.mail.ru/mail/vici-apanasova/_myvideo/3210.html
no subject
Date: 2013-03-25 02:45 pm (UTC)(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2013-03-25 03:20 pm (UTC)Это совершенная правда. Степняки не любили мыться.....
койсак Мамай
печенег
no subject
Date: 2013-03-25 03:30 pm (UTC)И пельмени на Урале придумали, да ?
(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2013-03-25 03:29 pm (UTC)no subject
Date: 2013-03-25 03:29 pm (UTC)no subject
Date: 2013-03-25 04:34 pm (UTC)да уж стікламой зробив свою справу,
ваша бєрєндєйська пожива це кавказо-шашлик, угро-пілімєні, лаваш, брага, стікламой і антифриз
(no subject)
From:no subject
Date: 2013-03-25 03:38 pm (UTC)Тут твой друг обосрался с "Словом о полку Игореве" :))) кричал что фальшивка :)))
а Помпа не подумав сует ссылки с:
«Слово о полку Ігоревім» є суто українським не тільки через те, що воно було створене на українській території і події, змальовані в ньому, відбуваються на батьківщині українців далеко від російських земель, але й за його духом, художньо-образною системою, мовностилістичними засобами, світосприйняттям і способом мислення його автора.
какие же вы дурни
no subject
Date: 2013-03-25 03:47 pm (UTC)А как же польские гусарские "товарищи"?
Каждый копейщик-копийник или "товарищ" должен был являться на службу в сопровождении нескольких стрелков, называвшихся "пахоликами" (http://swordmaster.org/2012/10/19/polskie-krylatye-gusary.html)
no subject
Date: 2013-03-25 04:05 pm (UTC)no subject
Date: 2013-03-25 04:17 pm (UTC)(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2013-03-25 04:15 pm (UTC)саме так бо баня то є запозичення зі старо-болгарської(а перед тим із давньогрецької)
в угро-московитські діалекти, себто монголо-кацапи до християнізації навіть митися не вміли,
а от слов'яни мийню звали слов'янським словом лазня, яке московитським бєрєндєям не відоме.
Персонажі московито-бєрєндєйського фольклору:
Царь Берендей(Васнецов, Виктор)
1885. Премудрый царь Берендей
1885 Васнецов В.М. "Палаты царя Берендея"
1885. Брусила и берендеи ребята
no subject
Date: 2013-03-25 05:28 pm (UTC)(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2013-03-26 04:05 am (UTC)Берендеи (берендичи) — кочевой народ тюркского происхождения, назыв. в наших летописях то торками, то черными клобуками. Последнее название, черные клобуки — несомненно было родовое по отношению к берендеям и торкам, принадлежавшим к одной и той же семье тюрков, некогда кочевавших в Азии....
...Берендеи, поселившись в Поросье и Верхнем Побужье, мало-помалу привыкли к оседлости и к городской жизни (из их городов чаще всего упоминается в летописях Торчевск) и по крайней мере в XII в. могут уже назыв. полуоседлым народом (http://ru.wikisource.org/wiki/%DD%D1%C1%C5/%C1%E5%F0%E5%ED%E4%E5%E8)
То́рческ (Торцкь, Торцьскъ) — город в Поросье, центр чёрноклобукского союза Поросья. (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D2%EE%F0%F7%E5%F1%EA)
(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2013-03-25 04:28 pm (UTC)Иван Сергеевич Сидоров Аспирант РАНХиГС при Президенте РФ
Лауреат премии Президента РФ
vk.com/ivansidorov21
https://twitter.com/IvanSergeevi4 (https://twitter.com/IvanSergeevi4)
no subject
Date: 2013-03-25 05:30 pm (UTC)(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2013-03-26 06:56 am (UTC)no subject
Date: 2013-03-25 05:33 pm (UTC)no subject
Date: 2013-03-25 06:27 pm (UTC)вліяніє - .... булгарська
повітря - руська
воздух - булгарська
спільний, громада, спільнота - руська лексика
общій, общіна, сообщєство - булгаризми
схід - руська лексема
воток, восход - булгаризми
і т.д. і т.п.
... угро-монголе, іди обтирайся, обмивайся, нєсі порткі в стірачєчьную
(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2013-03-25 06:28 pm (UTC)(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2013-03-25 05:41 pm (UTC)no subject
Date: 2013-03-25 07:04 pm (UTC)no subject
Date: 2013-03-25 07:07 pm (UTC)(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2013-03-25 11:16 pm (UTC)<лазня, мильня - спільнослов'янська лексика
баня - засвоєний угро-кацапами булгаризм>
Старочешские, старопольские (они же старорязанские) слова:
Телоре́з обыкнове́нный, или Телорез алоэви́дный (лат. Stratiótes aloídes) — вид травянистых растений монотипного рода Телорез (Stratiotes) семейства Водокрасовые (Hydrocharitaceae).
<в западнославянских языках есть слово "Рязань", а в украинском нет.>
no subject
Date: 2013-03-26 03:30 pm (UTC)баня ... Скорее всего, старое заимств. из народнолат. ... Отсюда же франц. bain, ит. bagno;...
Заимство-вание из формы, предшествующей нов.-греч. μπάνειο "баня", невероятно, вопреки Фасмеру
http://enc-dic.com/fasmer/Banja-1393/ (http://enc-dic.com/fasmer/Banja-1393/)
no subject
Date: 2013-03-26 06:53 am (UTC)no subject
Date: 2013-03-26 06:55 am (UTC)