Фашизм підхопив, вирвав із рук демократії упосліджений ідеал нації та підніс його на небувалу висоту… Весь свій ідеалізм і волюнтаризм фашизм зосереджує в одному рішаючому центрі: у власній нації. Нація для нього – це абсолютна цінність, що їй підпорядковується все інше... В цьому збудженні пєрвородного інстинкту нації, в напруженні її ідей і зактивізованні її творчих потенцій лежить заслуга фашизму-націоналізму не лише перед власною батьківщиною, але й перед іншими – насамперед поневоленими – народами… Змагаючи до посилення держави назовні, фашизм об’єднує навколо спільного національного ідеалу всі соціальні прошарки нації, викидаючи гасло: нація й держава понад класи й партії...
Треба зазначити, що основні ідеї фашизму не замкнулися в самій Італії, а швидко поширили свій вплив у цілому світі, посилюючи та оформлюючи той суспільно-політичний процес, що по останній війні стихійно вибуяв серед різних народів; це – націоналізм. Самий фашизм, це насамперед націоналізм…доведений до самопосвяти й культу жертвенного фанатизму.
// Зампред ОУН, идеолог Н.Сциборский. «Націократія» (1939).
Ці нові націоналістичні рухи носять різну назву в різних краях. В Італії – фашизм, в Німеччині – гітлеризм, у нас – український націоналізм. Націоналізм різних країв є явищем анальогічним, бо ставить націю за основний осередок змагань. Фашизм і націонал-соціалізм й український націоналізм мають багато спільних елементів, як відродження вартості духовних чинників, ідеалізму, волюнтаризму… Як фашизм є втіленням і виявом і оформленням Німеччини до відродження сил і панування над світом, так і український націоналізм є органічно творчим виявом українського Духа…
Націоналізм оцінюючи як слід вагу протистояння своєї нації як окремого ґатунку всім іншим націям, уважає за одиноке правильне відношення до чужинців КСЕНОФОБІЮ, як чинник, який дуже відмежовує нації від себе. Замість толерувати чужу думку націоналізм стремить до повного її знищення (хоч би й фізично) і заступлення її своєю.
// «Ідея і чин. Вишкіл українського націоналіста», 1940.

( Читать дальше про фашистов )Ці нові націоналістичні рухи носять різну назву в різних краях. В Італії – фашизм, в Німеччині – гітлеризм, у нас – український націоналізм. Націоналізм різних країв є явищем анальогічним, бо ставить націю за основний осередок змагань. Фашизм і націонал-соціалізм й український націоналізм мають багато спільних елементів, як відродження вартості духовних чинників, ідеалізму, волюнтаризму… Як фашизм є втіленням і виявом і оформленням Німеччини до відродження сил і панування над світом, так і український націоналізм є органічно творчим виявом українського Духа…
Націоналізм оцінюючи як слід вагу протистояння своєї нації як окремого ґатунку всім іншим націям, уважає за одиноке правильне відношення до чужинців КСЕНОФОБІЮ, як чинник, який дуже відмежовує нації від себе. Замість толерувати чужу думку націоналізм стремить до повного її знищення (хоч би й фізично) і заступлення її своєю.
// «Ідея і чин. Вишкіл українського націоналіста», 1940.