Ховайся хто може…
Aug. 2nd, 2013 08:31 am![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
ihorhulyk.livejournal.com posting in ![[community profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/community.png){kind=small}
urb_aOriginally posted by ![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
ihorhulyk at Ховайся хто може…
Фото: lustration.org.ua
«Принцип «око за око»
зробить сліпим увечь світ»
Магатма Ганді
Вони мали б про це знати, принаймні передчувати, готуватися до «окаянних днів». Ті, хто натужно підсаджували Януковича у президентське крісло, а відтак гучно аплодували першим «акціям відплати» політичним опонентам, за визначенням та й за загальним законом людського буття, повинні були розуміти, що каральний меч опричнини (а інакше й не назвеш зміцнілий в Україні режим) з часом, зовсім хутко, застосують і проти них. Бо бездушна і позбавлена будь-яких сентиментів владна машина не містить у собі програми, яка відрізняє своїх і чужих, вона здатна лише вловити різницю «потрібен – непотрібен», «лояльний – небезпечний», а ще «багатший – ще багатший».
Я розумію, що арешт Петра Мельника, ректора-хабарника із Національної академії податкової служби, -- це не тільки і не стільки наслідок антикорупційного «шалу» верхівки. Це, радше, технологія, яка уможливить наочну демонстрацію факту: ми не шкодуємо «своїх», і ці «свої» поводяться як законослухняні громадяни, навіть у каліцьких кріслах відвідують суд. То що ж ви хочете у випадку із непокірною Тимошенко? Її вимоги – абсурд, вона сидітиме на загальних підставах, без «Шаріте», без vip-камер, а прийде час – то й на колінах плазуватиме перед очі Феміди.
Але ж вони повинні були це знати, – ніхто не спатиме спокійно, ніхто не убезпечений від завтрашньої обструкції, – навіть не перейшовши дорогу гарантові та його «Сім’ї». Для цього варто одного необережного слова, одного невчасного успіху у бізнесі, одного натяку в опозиційних ЗМІ про поміркованість їхніх персон.
Хіба не знав цього Піскун, який зараз ходить попідтинню французьких іміграційних служб, прохаючи політичного притулку? Піскун, якому за Ющенка надавали таких уроків, що, видається, мав би втямити і найтупіший учень. Мандат не допоможе, як і не порятують гроші, зв’язки, високий патронат (крім найвищого звісно). У шухлядках чинних прокурорів, що найобразливіше, -- твоїх несподіваних наступників, яких досі уважав недолюдами і невдахами, -- так от, у тих самих шухлядках, які не раз і не двічі доводилося оглядати самому, -- на тебе, твою родину, твоїх найдорожчих знайдуть усе. Навіть те, чого не було у природі, чого ти не знаєш сам, чого не насниться й у найгіршому сні.
Біда у тому, що більшість ощасливлених долею – високими кріслами, депутатськими мандатами, судійськими мантіями, астрономічними статками, -- всі вони, за поодинокими винятками, осягнувши бажане, забувають, що вони люди. Статус передбачає ореол напівбожества, безкарного, свавільного, нестримного у своїх бажаннях та захцянках. Але від людського залишаються пристрасті, уподобання, симпатії, залежності, зрештою, залишається минуле. Утративши пильність, наші «небожителі» поводяться, мов «учорашні», гейби за ними нема жодних грішків, переступів, підленьких устремлінь. А вони ж є, і за ними пильно стежить недремне око зацікавлених. Аби, вичекавши нагоду, вивалити усі твої таємниці тобі ж на голову, розповісти про них охочим слухати, використати їх для твого приниження.
Режим толерує і усіляко сприяє таким «доброзичливцям». Для свого омріяного безсмертя (неможливого за визначенням) він піде на будь-які альянси, не спохопиться ні перед чим. Це аксіома, якої не знають або не хочуть знати ті, хто уповає на нинішніх Владків, як на манну небесну. У цьому немає нічого екзотичного, «жодного спеціально-українського, політзалежного потьмарення розуму не існує. Є просто зростаюча кількість негідників і терпил, які періодично міняються місцями. Риси поведінки, схожі на хворобу, сформовані жагою виживання за повної відсутності моралі» (Олег Покальчук).
Ігор Гулик
ihorhulyk at Ховайся хто може…Фото: lustration.org.ua
«Принцип «око за око»
зробить сліпим увечь світ»
Магатма Ганді
Вони мали б про це знати, принаймні передчувати, готуватися до «окаянних днів». Ті, хто натужно підсаджували Януковича у президентське крісло, а відтак гучно аплодували першим «акціям відплати» політичним опонентам, за визначенням та й за загальним законом людського буття, повинні були розуміти, що каральний меч опричнини (а інакше й не назвеш зміцнілий в Україні режим) з часом, зовсім хутко, застосують і проти них. Бо бездушна і позбавлена будь-яких сентиментів владна машина не містить у собі програми, яка відрізняє своїх і чужих, вона здатна лише вловити різницю «потрібен – непотрібен», «лояльний – небезпечний», а ще «багатший – ще багатший».
Я розумію, що арешт Петра Мельника, ректора-хабарника із Національної академії податкової служби, -- це не тільки і не стільки наслідок антикорупційного «шалу» верхівки. Це, радше, технологія, яка уможливить наочну демонстрацію факту: ми не шкодуємо «своїх», і ці «свої» поводяться як законослухняні громадяни, навіть у каліцьких кріслах відвідують суд. То що ж ви хочете у випадку із непокірною Тимошенко? Її вимоги – абсурд, вона сидітиме на загальних підставах, без «Шаріте», без vip-камер, а прийде час – то й на колінах плазуватиме перед очі Феміди.
Але ж вони повинні були це знати, – ніхто не спатиме спокійно, ніхто не убезпечений від завтрашньої обструкції, – навіть не перейшовши дорогу гарантові та його «Сім’ї». Для цього варто одного необережного слова, одного невчасного успіху у бізнесі, одного натяку в опозиційних ЗМІ про поміркованість їхніх персон.
Хіба не знав цього Піскун, який зараз ходить попідтинню французьких іміграційних служб, прохаючи політичного притулку? Піскун, якому за Ющенка надавали таких уроків, що, видається, мав би втямити і найтупіший учень. Мандат не допоможе, як і не порятують гроші, зв’язки, високий патронат (крім найвищого звісно). У шухлядках чинних прокурорів, що найобразливіше, -- твоїх несподіваних наступників, яких досі уважав недолюдами і невдахами, -- так от, у тих самих шухлядках, які не раз і не двічі доводилося оглядати самому, -- на тебе, твою родину, твоїх найдорожчих знайдуть усе. Навіть те, чого не було у природі, чого ти не знаєш сам, чого не насниться й у найгіршому сні.
Біда у тому, що більшість ощасливлених долею – високими кріслами, депутатськими мандатами, судійськими мантіями, астрономічними статками, -- всі вони, за поодинокими винятками, осягнувши бажане, забувають, що вони люди. Статус передбачає ореол напівбожества, безкарного, свавільного, нестримного у своїх бажаннях та захцянках. Але від людського залишаються пристрасті, уподобання, симпатії, залежності, зрештою, залишається минуле. Утративши пильність, наші «небожителі» поводяться, мов «учорашні», гейби за ними нема жодних грішків, переступів, підленьких устремлінь. А вони ж є, і за ними пильно стежить недремне око зацікавлених. Аби, вичекавши нагоду, вивалити усі твої таємниці тобі ж на голову, розповісти про них охочим слухати, використати їх для твого приниження.
Режим толерує і усіляко сприяє таким «доброзичливцям». Для свого омріяного безсмертя (неможливого за визначенням) він піде на будь-які альянси, не спохопиться ні перед чим. Це аксіома, якої не знають або не хочуть знати ті, хто уповає на нинішніх Владків, як на манну небесну. У цьому немає нічого екзотичного, «жодного спеціально-українського, політзалежного потьмарення розуму не існує. Є просто зростаюча кількість негідників і терпил, які періодично міняються місцями. Риси поведінки, схожі на хворобу, сформовані жагою виживання за повної відсутності моралі» (Олег Покальчук).
Ігор Гулик
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
no subject
Date: 2013-08-02 07:07 am (UTC)no subject
Date: 2013-08-02 07:23 am (UTC)no subject
Date: 2013-08-02 07:25 am (UTC)no subject
Date: 2013-08-02 07:28 am (UTC)no subject
Date: 2013-08-02 07:31 am (UTC)А загалом непоганий матеріал, мені сподобалося. ))
no subject
Date: 2013-08-02 07:31 am (UTC)no subject
Date: 2013-08-02 08:31 am (UTC)