Браслет vs PR
Aug. 13th, 2013 09:44 am![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
ihorhulyk.livejournal.com posting in ![[community profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/community.png){kind=small}
urb_aOriginally posted by ![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
ihorhulyk at Браслет vs PR
Фото: sled.net.ua
Мельник, - оскаржений у хабарництві ректор усіх податківців, - поглумився над усіма досягненнями рідної йому влади у царині удосконалення кримінально-процесуального законодавства. Його втеча з-під домашнього арешту, не просто втеча, але й легкість, з якою цей чоловік дав собі раду з дивом техніки – електронним браслетом, не залишають виходу як ідеологам псевдо-реформ, так і їх конкретним утілювачам.
Але справа не в технологічних тонкощах цієї штуковини, якої без проблем позбувся Мельник, аби тепер самому вирішувати подальший триб своєї долі. Справа в тому, що вочевидь упійманий на «гарячому» професійний здирця, вніс елемент деструкції у тонку гру, яку затіяла Банкова у справі поліпшення свого іміджу і перед власним народом, і перед європейською спільнотою Гру, яка вартувала свічок, позаяк головною її і стратегічною метою була гучна демонстрація антикорупційного шалу, який, у прикладі з Мельником, буцімто стосується усіх: і «своїх», і «чужих», і опозиціонерів, і чиновників із нинішньої владної обойми.
Не даремно «хворого» ректора тягали на цілком безглузді судові засідання: чому б не застосувати щодо його випадку прецеденти відеотрансляцій, як це робилося не раз і не двічі. До прикладу, з Тимошенко або ж недавно у Львові на слуханням справи Слюсарчука. Причому в останньому випадку на «тому кінці дроту» були цілком повносправні, я б сказав, дуже здорові особи, які, у принципі, могли б стратитися й на квиток до галицької столиці.
Але у випадку застосування високих технологій втрачалося б головне – телевізійна картинка. І Мельник, - цей клоун у податкових погонах, - не розстібав би ширінку, справляючи враження на дуже неадекватних журналісток. Тобто піар був би прісним, нецікавим, а, отже, й неефективним…
Учорашній «в’язень браслета» тепер може собі бути де завгодно. Думаю, матимемо цілий серіал на кшталт вже влаштованих не раз і не двічі мильних опер нашої доблесної міліції. Мовляв, бачили його там і там, звідки він телефонував, але не встигли, у банкоматі такому то взяв певну суму грошей. Але от чого насправді слід остерігатися знаковому браслетному віртуозу, так це, як на мене, - реальної загрози, яка чигатиме на нього, де б він не був, і де б не заховався.
Чому? Та все просто. Він тицьнув мордою, - ні не в салат, а в дещо дуже смердюче й неприємне, - доволі впливових людей, які замовляли виставу з ректором у головній ролі. Він продемонстрував: а) невігластво, недієздатність і тотальну корумпованість міліції (кажуть, що дільничний дуже добре знав, що браслета на Мельникові не було ще з вечора); б) абсолютну неефективність цивілізованих стосунків з українським законом, позаяк тих, хто потрапляють у схожі ситуації і поводяться чемно, не втікають, співпрацюють зі слідством, завершують тюрмою (прикладів треба?). Ба більше, тепер видатним сценаристам доведеться шукати іншу кандидатуру на роль закланного цапа, аби спробувати ще раз розповісти всім байку про рівність усіх перед законом…
Я не аплодую Мельнику, позаяк він, мабуть, заслужив не браслета, а таки кількарічного перебування у СІЗО, як то буває дуже часто із цілком невинними Богу духа пересічними його співвітчизниками. Я лише акцентую на цій ситуації тому, що ті, хто зараз легковажно міркує собі, що співпраця з цією владою, - через переконання, задля преференцій, у висліді колаборації, не важливо, з яких іще причин, - є, далебі не індульгенцією, і жодним імунітетом. Вони мусять готуватися до таких зигзагів долі, за яких їм доведеться на практиці втілювати давній, хоч і цинічний, зате правдивий висновок: «Порятунок потопельників – справа самих потопельників».
Ігор Гулик
Браслет vs PR
Мельник, - обвиненный во взяточничестве ректор всех налоговиков, - надругался над всеми достижениями родной ему власти в области совершенствования уголовно-процессуального законодательства. Его побег из-под домашнего ареста, не просто бегство, но и легкость, с которой этот человек справился с чудом техники - электронным браслетом, не оставляют надежд как идеологам псевдо-реформ, так и их конкретным реализаторам.
Но дело не в технологических тонкостях этой штуковины, которой без проблем избавился Мельник, чтобы теперь самому решать дальнейшее течение своей судьбы. Дело в том, что очевидно пойманный "на горячем" профессиональный вымогатель, внес элемент деструкции в тонкую игру, затеянную Банковая в деле улучшения своего имиджа и перед собственным народом, и в глазах европейского сообщества. Игру, которая стоила свеч, поскольку главной ее и стратегической целью была громкая демонстрация антикоррупционной ярости, которая, в примере с Мельником, будет касаттся всех: и «своих», и «чужих», и оппозиционеров, и чиновников из нынешней властной обоймы.
Не зря «больного» ректора таскали на совсем бессмысленные судебные заседания: почему бы не применить в его случае прецеденты видеотрансляций, как это делалось не раз и не два. К примеру, с Тимошенко или недавно во Львове на слушании дела Слюсарчука. Причем в последнем на «том конце провода» были вполне полноценные, я бы сказал, очень здоровые лица, которые, в принципе, могли бы купит билет в галицкую столицу.
Но, примененяя высокие технологии режиссеры потеряли бы главное - телевизионную картинку. И Мельник, - этот клоун в погонах налоговика, - не расстегивал бы ширинку, производя впечатление на очень неадекватных журналисток. То есть пиар был бы пресным, неинтересным, а, следовательно, и неэффективным ...
Вчерашний «узник браслета» теперь может себе быть где угодно. Думаю, нас ждет целый сериал вроде уже устроенных нашей доблестной милицией не раз и не два мыльных опер. Мол, видели его там и там, откуда он звонил, но не успели, в таком-то банкомате взял определенную сумму денег. Но вот чего на самом деле следует остерегаться знаковому браслетного виртуозу, это, по-моему, - реальной угрозы, которая будет итди за ним по пятам, где бы он ни был, и где бы ни спрятался.
Почему? Да все просто. Он ткнул мордой, - не в салат, а в что-то очень вонючее и неприятное, - достаточно влиятельных людей, которые заказывали представление с ректором в главной роли. Он продемонстрировал: а) невежество, недееспособность и тотальную коррумпированность милиции (говорят, что участковый очень хорошо знал, что браслета на Мельнике не было еще с вечера), б) абсолютную ненужность цивилизованных отношений с украинским законом, поскольку те, кто попадает в подобные передряги и ведет себя вежливо, не убегает, сотрудничает со следствием, как правило, завершает тюрьмой (примеров следует?). Более того, теперь выдающимся сценаристам придется искать другую кандидатуру на роль закланного козла, чтобы попробовать еще раз рассказать всем басню о равенстве всех перед законом...
Я не аплодирую Мельнику, поскольку он, видимо, заслужил не браслета, а все-таки многолетнего пребывания в СИЗО, как это бывает очень часто с невинными Богу духа рядовыми его соотечественниками. Я лишь акцентирую на этой ситуации потому, что те, кто сейчас легкомысленно рассуждает, что сотрудничество с этой властью - через убеждения, для преференций, в результате коллаборации, всеядия, не важно, из-за каких еще причин, - это, отнюдь не индульгенция, и никоим образом не иммунитет. Они должны готовиться к таким поворотам судьбы, при которых им придется на практике воплощать давний, хоть и циничный, зато правдивый вывод: «Спасение утопающих - дело самих утопающих».
Игорь Гулык
ihorhulyk at Браслет vs PRФото: sled.net.ua
Мельник, - оскаржений у хабарництві ректор усіх податківців, - поглумився над усіма досягненнями рідної йому влади у царині удосконалення кримінально-процесуального законодавства. Його втеча з-під домашнього арешту, не просто втеча, але й легкість, з якою цей чоловік дав собі раду з дивом техніки – електронним браслетом, не залишають виходу як ідеологам псевдо-реформ, так і їх конкретним утілювачам.
Але справа не в технологічних тонкощах цієї штуковини, якої без проблем позбувся Мельник, аби тепер самому вирішувати подальший триб своєї долі. Справа в тому, що вочевидь упійманий на «гарячому» професійний здирця, вніс елемент деструкції у тонку гру, яку затіяла Банкова у справі поліпшення свого іміджу і перед власним народом, і перед європейською спільнотою Гру, яка вартувала свічок, позаяк головною її і стратегічною метою була гучна демонстрація антикорупційного шалу, який, у прикладі з Мельником, буцімто стосується усіх: і «своїх», і «чужих», і опозиціонерів, і чиновників із нинішньої владної обойми.
Не даремно «хворого» ректора тягали на цілком безглузді судові засідання: чому б не застосувати щодо його випадку прецеденти відеотрансляцій, як це робилося не раз і не двічі. До прикладу, з Тимошенко або ж недавно у Львові на слуханням справи Слюсарчука. Причому в останньому випадку на «тому кінці дроту» були цілком повносправні, я б сказав, дуже здорові особи, які, у принципі, могли б стратитися й на квиток до галицької столиці.
Але у випадку застосування високих технологій втрачалося б головне – телевізійна картинка. І Мельник, - цей клоун у податкових погонах, - не розстібав би ширінку, справляючи враження на дуже неадекватних журналісток. Тобто піар був би прісним, нецікавим, а, отже, й неефективним…
Учорашній «в’язень браслета» тепер може собі бути де завгодно. Думаю, матимемо цілий серіал на кшталт вже влаштованих не раз і не двічі мильних опер нашої доблесної міліції. Мовляв, бачили його там і там, звідки він телефонував, але не встигли, у банкоматі такому то взяв певну суму грошей. Але от чого насправді слід остерігатися знаковому браслетному віртуозу, так це, як на мене, - реальної загрози, яка чигатиме на нього, де б він не був, і де б не заховався.
Чому? Та все просто. Він тицьнув мордою, - ні не в салат, а в дещо дуже смердюче й неприємне, - доволі впливових людей, які замовляли виставу з ректором у головній ролі. Він продемонстрував: а) невігластво, недієздатність і тотальну корумпованість міліції (кажуть, що дільничний дуже добре знав, що браслета на Мельникові не було ще з вечора); б) абсолютну неефективність цивілізованих стосунків з українським законом, позаяк тих, хто потрапляють у схожі ситуації і поводяться чемно, не втікають, співпрацюють зі слідством, завершують тюрмою (прикладів треба?). Ба більше, тепер видатним сценаристам доведеться шукати іншу кандидатуру на роль закланного цапа, аби спробувати ще раз розповісти всім байку про рівність усіх перед законом…
Я не аплодую Мельнику, позаяк він, мабуть, заслужив не браслета, а таки кількарічного перебування у СІЗО, як то буває дуже часто із цілком невинними Богу духа пересічними його співвітчизниками. Я лише акцентую на цій ситуації тому, що ті, хто зараз легковажно міркує собі, що співпраця з цією владою, - через переконання, задля преференцій, у висліді колаборації, не важливо, з яких іще причин, - є, далебі не індульгенцією, і жодним імунітетом. Вони мусять готуватися до таких зигзагів долі, за яких їм доведеться на практиці втілювати давній, хоч і цинічний, зате правдивий висновок: «Порятунок потопельників – справа самих потопельників».
Ігор Гулик
Браслет vs PR
Мельник, - обвиненный во взяточничестве ректор всех налоговиков, - надругался над всеми достижениями родной ему власти в области совершенствования уголовно-процессуального законодательства. Его побег из-под домашнего ареста, не просто бегство, но и легкость, с которой этот человек справился с чудом техники - электронным браслетом, не оставляют надежд как идеологам псевдо-реформ, так и их конкретным реализаторам.
Но дело не в технологических тонкостях этой штуковины, которой без проблем избавился Мельник, чтобы теперь самому решать дальнейшее течение своей судьбы. Дело в том, что очевидно пойманный "на горячем" профессиональный вымогатель, внес элемент деструкции в тонкую игру, затеянную Банковая в деле улучшения своего имиджа и перед собственным народом, и в глазах европейского сообщества. Игру, которая стоила свеч, поскольку главной ее и стратегической целью была громкая демонстрация антикоррупционной ярости, которая, в примере с Мельником, будет касаттся всех: и «своих», и «чужих», и оппозиционеров, и чиновников из нынешней властной обоймы.
Не зря «больного» ректора таскали на совсем бессмысленные судебные заседания: почему бы не применить в его случае прецеденты видеотрансляций, как это делалось не раз и не два. К примеру, с Тимошенко или недавно во Львове на слушании дела Слюсарчука. Причем в последнем на «том конце провода» были вполне полноценные, я бы сказал, очень здоровые лица, которые, в принципе, могли бы купит билет в галицкую столицу.
Но, примененяя высокие технологии режиссеры потеряли бы главное - телевизионную картинку. И Мельник, - этот клоун в погонах налоговика, - не расстегивал бы ширинку, производя впечатление на очень неадекватных журналисток. То есть пиар был бы пресным, неинтересным, а, следовательно, и неэффективным ...
Вчерашний «узник браслета» теперь может себе быть где угодно. Думаю, нас ждет целый сериал вроде уже устроенных нашей доблестной милицией не раз и не два мыльных опер. Мол, видели его там и там, откуда он звонил, но не успели, в таком-то банкомате взял определенную сумму денег. Но вот чего на самом деле следует остерегаться знаковому браслетного виртуозу, это, по-моему, - реальной угрозы, которая будет итди за ним по пятам, где бы он ни был, и где бы ни спрятался.
Почему? Да все просто. Он ткнул мордой, - не в салат, а в что-то очень вонючее и неприятное, - достаточно влиятельных людей, которые заказывали представление с ректором в главной роли. Он продемонстрировал: а) невежество, недееспособность и тотальную коррумпированность милиции (говорят, что участковый очень хорошо знал, что браслета на Мельнике не было еще с вечера), б) абсолютную ненужность цивилизованных отношений с украинским законом, поскольку те, кто попадает в подобные передряги и ведет себя вежливо, не убегает, сотрудничает со следствием, как правило, завершает тюрьмой (примеров следует?). Более того, теперь выдающимся сценаристам придется искать другую кандидатуру на роль закланного козла, чтобы попробовать еще раз рассказать всем басню о равенстве всех перед законом...
Я не аплодирую Мельнику, поскольку он, видимо, заслужил не браслета, а все-таки многолетнего пребывания в СИЗО, как это бывает очень часто с невинными Богу духа рядовыми его соотечественниками. Я лишь акцентирую на этой ситуации потому, что те, кто сейчас легкомысленно рассуждает, что сотрудничество с этой властью - через убеждения, для преференций, в результате коллаборации, всеядия, не важно, из-за каких еще причин, - это, отнюдь не индульгенция, и никоим образом не иммунитет. Они должны готовиться к таким поворотам судьбы, при которых им придется на практике воплощать давний, хоть и циничный, зато правдивый вывод: «Спасение утопающих - дело самих утопающих».
Игорь Гулык
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
no subject
Date: 2013-08-13 08:52 am (UTC)no subject
Date: 2013-08-13 08:54 am (UTC)no subject
Date: 2013-08-13 09:58 am (UTC)А, как же иначе.....
А ось і інша версія справи Мельника. Й теж звучить пере
Date: 2013-08-13 11:56 am (UTC)