Тимчасовість схем
Sep. 9th, 2013 08:20 am![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
ihorhulyk.livejournal.com posting in ![[community profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/community.png){kind=small}
urb_aOriginally posted by ![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
ihorhulyk at Тимчасовість схем
Ілюстрація: online.vodiy.kiev.ua
Із настанням осені дихнуло не тільки майбутніми холодами, а й першими спробами вибудувати первинні схеми майбутньої президентської кампанії 2015 року. Ці схеми проглядаються у підтекстах численних інтерв’ю політиків, втомлених сонцем літнього затишшя, в офіційних деклараціях майбутніх учасників перегонів, в активізації виборчих штабів, які, незважаючи на віддаленість елекцій у часі, вже, далебі, не перебувають в ембріональних стадіях.
Головний біль Януковича і К, як бачиться зараз, полягає у виборі європейського вектора України, конкретніше – у підписанні Угоди про асоціацію з ЄС за всіма наслідками цього кроку. З одного боку, президент спростив собі завдання, зрозумівши раз і назавжди, що заручитися підтримкою північного сусіда і за його ресурсу та авторитету втриматися у кріслі – нереально. З іншого – ВФЯ чудово усвідомлює, що його найвідданішому електоратові на Півдні та Сході не поясниш усіх тонкощів залаштункової політичної гри. Російськомовні та пропутінськи налаштовані виборці вбачають в асоціації з ЄС тільки зраду, а Янукович в їхньому розумінні ризикує перебрати на свою скромну особу лаври новітнього Мазепи.
Тим паче, що охочих підігрівати саме таке уявлення про чинного президента, - що в Одесі, що в Криму, що у Києві, - хоч греблю гати.
І тут мова не тільки про одіозного путінського кума – Віктора Медведчука. Хоча саме він був і залишився найпослідовнішим адептом ідеї про неможливість перебування Януковича у президентському фотелі. Важко послуговуватися умовними категоріями, але мені видається, що коли б на виборах цей фотель здобула б Тимошенко, то кримського відлюдника ми могли б бачити не у Форосі, а в офісах її адміністрації. А Україна, на превелику радість Кремля, вже була б серед найактивніших учасників Митного союзу. Такими є парадокси тимчасових схем, задіяних ще за пізнього Кучми, активізованих у помаранчевий період, дещо призабутих під час ейфорії Харківського пакту, і все ж, з’ясовується, життєздатних і незламаних досі.
Тож, у принципі, час розкладає все у потрібні комірки, а з наближенням 2015 року ми постанемо перед цілком незнайомою, ба навіть макабричною картиною світу, яка ще учора здавалася нам неймовірною та несусвітною. І, можливо, зрозуміємо, чому чинний президент поводився у тих чи інших обставинах так, а не інакше. «Людина, владарюючи над іншими, втрачає власну свободу», - сказав колись Френсіс Бекон, і у цій фразі, мабуть, квінтесенція пояснень неухильної і поки що нез’ясованої генези Януковича останніх тижнів.
Але і схема «євроінтегратора», на яку на Банковій зроблено відчайдушні ставки, теж може виявитися тимчасовою. Ніхто ж, у принципі, не здатен улізти в мізки зовні кондового ВФЯ, аби зрозуміти, що ж там відбувається насправді. Листопад 2013-го аж ніяк не стане фатальною датою, кінцем світу. І хто нині відважиться стверджувати, що уклавши омріяну УА та полагодивши всі питання на західному напрямку, Віктор Федорович не встругне чогось на кшталт «переяслава», зосередившись на порозумінні з Москвою. Шляхи Господні несповідимі, тож, як зауважує Борхес: «неможливість збагнути божественну схему світу не відохочує нас від будування наших, людських схем, хоч ми й розуміємо, що вони – тимчасові».
Ігор Гулик
Мимолетность схем
Наступление осени характерно не только первыми признаками будущих холодов, но и скромными попытками выстроить первичные схемы будущей президентской кампании 2015 года. Эти схемы просматриваются в подтекстах многочисленных интервью политиков, утомленных солнцем летнего затишья, в официальных декларациях будущих участников гонки, в активизации избирательных штабов, которые, несмотря на удаленность элекций во времени, уже, пожалуй, не пребывают на эмбриональных стадиях.
Головная боль Януковича и К, как видится сейчас, заключается в выборе европейского вектора Украины, конкретнее - в подписании Соглашения об ассоциации с ЕС, и в результатах этого шага. С одной стороны, президент упростил себе задачу, поняв раз и навсегда, что заручиться поддержкой северного соседа и с помощью его ресурса и авторитета удержаться в кресле - нереально. С другой - ВФЯ прекрасно осознает, что самому преданному электорату на Юге и Востоке не объяснишь всех этих тонкостей закулисной политической игры. Русскоязычные и пропутински настроенные избиратели видят в ассоциации с ЕС только подлую измену, а Янукович в их понимании рискует перенять лавры нового Мазепы.
Тем более, что желающих подогревать такое представление о действующем президенте, - что в Одессе, что в Крыму, что в Киеве, - пруд пруди.
И здесь речь не только об одиозном путинском куме - Викторе Медведчуке. Хотя именно он был и остался последовательным адептом идеи о невозможности пребывания Януковича в президентском кресле. Пользоваться условными наклонениями – дело неблагодарное, но мне кажется, что если бы на прошлых выборах это кресло получила бы Тимошенко, то крымского отшельника мы могли бы видеть сейчас не в Форосе, а в офисах ее администрации. А Украина, к великой радости Кремля, уже была бы среди активных участников Таможенного союза. Таковы парадоксы временных схем, задействованных еще при позднем Кучме, активизированных в оранжевый период, несколько забытых в эйфории Харьковского пакта, но все же, выясняется, жизнеспособных и не ломающихся до сих пор.
Поэтому, в принципе, время раскладывает все в нужные ячейки, а с приближением 2015 года пред нами появится совсем незнакомая, даже несуразная картина мира, которая еще вчера казалась нам невероятной и несусветной. И, возможно, мы поймем, почему действующий президент вел в тех или иных обстоятельствах так, а не иначе. «Человек, властвующих над другими, теряеет собственную свободу», - сказал когда-то Фрэнсис Бэкон, и в этой фразе, пожалуй, квинтэссенция объяснений неуклонного и пока невыясненного генезиса Януковича последних недель.
Но и схема «евроинтегратора», на которую Банковая сделала отчаянные ставки, тоже может оказаться временной. Никто, в принципе, не способен влезть в мозги снаружи кондового ВФЯ, чтобы понять, что там происходит на самом деле. Ноябрь 2013-го увы не станет роковой датой, концом света. И кто сейчас отважится утверждать, что заключив желанный ДА и порешав все вопросы на западном направлении, Виктор Федорович не выкинет коленце вроде «Переяслава», сосредоточившись на согласии с Москвой. Пути Господни неисповедимы, поэтому, как замечает Борхес: «невозможность понять божественную схему света не отваживает нас от постройки наших человеческих схем, хотя мы понимаем, что они - временные».
Игорь Гулык
ihorhulyk at Тимчасовість схемІлюстрація: online.vodiy.kiev.ua
Із настанням осені дихнуло не тільки майбутніми холодами, а й першими спробами вибудувати первинні схеми майбутньої президентської кампанії 2015 року. Ці схеми проглядаються у підтекстах численних інтерв’ю політиків, втомлених сонцем літнього затишшя, в офіційних деклараціях майбутніх учасників перегонів, в активізації виборчих штабів, які, незважаючи на віддаленість елекцій у часі, вже, далебі, не перебувають в ембріональних стадіях.
Головний біль Януковича і К, як бачиться зараз, полягає у виборі європейського вектора України, конкретніше – у підписанні Угоди про асоціацію з ЄС за всіма наслідками цього кроку. З одного боку, президент спростив собі завдання, зрозумівши раз і назавжди, що заручитися підтримкою північного сусіда і за його ресурсу та авторитету втриматися у кріслі – нереально. З іншого – ВФЯ чудово усвідомлює, що його найвідданішому електоратові на Півдні та Сході не поясниш усіх тонкощів залаштункової політичної гри. Російськомовні та пропутінськи налаштовані виборці вбачають в асоціації з ЄС тільки зраду, а Янукович в їхньому розумінні ризикує перебрати на свою скромну особу лаври новітнього Мазепи.
Тим паче, що охочих підігрівати саме таке уявлення про чинного президента, - що в Одесі, що в Криму, що у Києві, - хоч греблю гати.
І тут мова не тільки про одіозного путінського кума – Віктора Медведчука. Хоча саме він був і залишився найпослідовнішим адептом ідеї про неможливість перебування Януковича у президентському фотелі. Важко послуговуватися умовними категоріями, але мені видається, що коли б на виборах цей фотель здобула б Тимошенко, то кримського відлюдника ми могли б бачити не у Форосі, а в офісах її адміністрації. А Україна, на превелику радість Кремля, вже була б серед найактивніших учасників Митного союзу. Такими є парадокси тимчасових схем, задіяних ще за пізнього Кучми, активізованих у помаранчевий період, дещо призабутих під час ейфорії Харківського пакту, і все ж, з’ясовується, життєздатних і незламаних досі.
Тож, у принципі, час розкладає все у потрібні комірки, а з наближенням 2015 року ми постанемо перед цілком незнайомою, ба навіть макабричною картиною світу, яка ще учора здавалася нам неймовірною та несусвітною. І, можливо, зрозуміємо, чому чинний президент поводився у тих чи інших обставинах так, а не інакше. «Людина, владарюючи над іншими, втрачає власну свободу», - сказав колись Френсіс Бекон, і у цій фразі, мабуть, квінтесенція пояснень неухильної і поки що нез’ясованої генези Януковича останніх тижнів.
Але і схема «євроінтегратора», на яку на Банковій зроблено відчайдушні ставки, теж може виявитися тимчасовою. Ніхто ж, у принципі, не здатен улізти в мізки зовні кондового ВФЯ, аби зрозуміти, що ж там відбувається насправді. Листопад 2013-го аж ніяк не стане фатальною датою, кінцем світу. І хто нині відважиться стверджувати, що уклавши омріяну УА та полагодивши всі питання на західному напрямку, Віктор Федорович не встругне чогось на кшталт «переяслава», зосередившись на порозумінні з Москвою. Шляхи Господні несповідимі, тож, як зауважує Борхес: «неможливість збагнути божественну схему світу не відохочує нас від будування наших, людських схем, хоч ми й розуміємо, що вони – тимчасові».
Ігор Гулик
Мимолетность схем
Наступление осени характерно не только первыми признаками будущих холодов, но и скромными попытками выстроить первичные схемы будущей президентской кампании 2015 года. Эти схемы просматриваются в подтекстах многочисленных интервью политиков, утомленных солнцем летнего затишья, в официальных декларациях будущих участников гонки, в активизации избирательных штабов, которые, несмотря на удаленность элекций во времени, уже, пожалуй, не пребывают на эмбриональных стадиях.
Головная боль Януковича и К, как видится сейчас, заключается в выборе европейского вектора Украины, конкретнее - в подписании Соглашения об ассоциации с ЕС, и в результатах этого шага. С одной стороны, президент упростил себе задачу, поняв раз и навсегда, что заручиться поддержкой северного соседа и с помощью его ресурса и авторитета удержаться в кресле - нереально. С другой - ВФЯ прекрасно осознает, что самому преданному электорату на Юге и Востоке не объяснишь всех этих тонкостей закулисной политической игры. Русскоязычные и пропутински настроенные избиратели видят в ассоциации с ЕС только подлую измену, а Янукович в их понимании рискует перенять лавры нового Мазепы.
Тем более, что желающих подогревать такое представление о действующем президенте, - что в Одессе, что в Крыму, что в Киеве, - пруд пруди.
И здесь речь не только об одиозном путинском куме - Викторе Медведчуке. Хотя именно он был и остался последовательным адептом идеи о невозможности пребывания Януковича в президентском кресле. Пользоваться условными наклонениями – дело неблагодарное, но мне кажется, что если бы на прошлых выборах это кресло получила бы Тимошенко, то крымского отшельника мы могли бы видеть сейчас не в Форосе, а в офисах ее администрации. А Украина, к великой радости Кремля, уже была бы среди активных участников Таможенного союза. Таковы парадоксы временных схем, задействованных еще при позднем Кучме, активизированных в оранжевый период, несколько забытых в эйфории Харьковского пакта, но все же, выясняется, жизнеспособных и не ломающихся до сих пор.
Поэтому, в принципе, время раскладывает все в нужные ячейки, а с приближением 2015 года пред нами появится совсем незнакомая, даже несуразная картина мира, которая еще вчера казалась нам невероятной и несусветной. И, возможно, мы поймем, почему действующий президент вел в тех или иных обстоятельствах так, а не иначе. «Человек, властвующих над другими, теряеет собственную свободу», - сказал когда-то Фрэнсис Бэкон, и в этой фразе, пожалуй, квинтэссенция объяснений неуклонного и пока невыясненного генезиса Януковича последних недель.
Но и схема «евроинтегратора», на которую Банковая сделала отчаянные ставки, тоже может оказаться временной. Никто, в принципе, не способен влезть в мозги снаружи кондового ВФЯ, чтобы понять, что там происходит на самом деле. Ноябрь 2013-го увы не станет роковой датой, концом света. И кто сейчас отважится утверждать, что заключив желанный ДА и порешав все вопросы на западном направлении, Виктор Федорович не выкинет коленце вроде «Переяслава», сосредоточившись на согласии с Москвой. Пути Господни неисповедимы, поэтому, как замечает Борхес: «невозможность понять божественную схему света не отваживает нас от постройки наших человеческих схем, хотя мы понимаем, что они - временные».
Игорь Гулык
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
no subject
Date: 2013-09-09 05:34 am (UTC)Значення має лише те якою далі буде світова ціна на енергоносії.
no subject
Date: 2013-09-09 08:12 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-09 08:19 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-09 08:40 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-09 06:26 am (UTC)не думаю що десь в нас путіна лблять більше ніж янукєвіча.
сценарій буде такий хведорович приводе україну до асоціаціїз ЕС, випуска з тюрми тимошенко
і оберається на другий термін.
no subject
Date: 2013-09-09 08:15 am (UTC)