По поводу повреждения доски.
Sep. 26th, 2013 05:29 pmОригинал взят у
iglusha в По поводу повреждения доски.
Дикость. Отсутствие гражданского мужества -- не повод лишать соответствующих пряников за профессиональные достижения (особенно пикантно это выглядит в контексте того, что лишающие -- эээ...сомнительных моральных качеств люди.) Но значительно бОльшая дикость -- тявканье всей украинской антисемитской своры. Вот, допустим, пример совершенного отсутствия в Украине антисемитизма: http://4ornobile.livejournal.com/384158.html Это -- специально в копилку для будущего тыканья в морду всем, кто будет в очередной раз рассказывать про клевету злобных жЫдов. Если Вы думаете, что антисемитизмом дело ограничивается, то уверяю Вас, что Вы ошибаетесь: измерив свой череп и найдя его истинно укроарийским, всякая быдлота способна на бесчисленное количество направлений подвигов во славу дикого дивотно-традиционалистического мировоззрения. Такая быдлота есть в любой нации, но у нас на поверхности именно она, и внятных голосов против этой швали не слышно. Между тем, снисходительным к ЭТИМ быть нельзя.
no subject
Date: 2013-09-26 02:45 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-26 02:50 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-26 03:01 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-26 03:05 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-26 03:52 pm (UTC)Найтяжчою проблемою було — як дістатися на вокзал. Було це добрих два кілометри засніженими й безлюдними вулицями. З речами, хай небагатьма, я не міг туди дістатися пішки. Ще менше було це можливе для матері, було їй 75 років. Публічного транспорту не існувало. Спасибі сусідові Гуржеєві. Був він росіянин, був він член партії, і не знаю, чи він лишився під німцями з власного бажання чи на підпільну працю, не знаю його дальшої долі вже під совєтами або під час другої німецької окупації, але це він знайшов для нас — мене з матір’ю — нечувана тоді річ — традиційного харківського ваньку, може, останнього з породи. Той здер несамовиті гроші, але до вокзалу довіз.
Кажу — вокзалу. Але ніякого вокзалу не було. Я вже казав тут, що в своїх походах по Харкову не бував у районі Катеринославської, довгої вулиці, що веде до вокзалу. Я не бачив там того дня, коли, за оповідями, німці прикрасили були кожний ліхтар повішеним, не доходив я й поготів до станції. І ось моє останнє враження з Харкова — після їзди Чоботарською безлюдною вулицею — не-вокзал. Нічого. Я добре його пам’ятав, звідти починалися всі мої подорожі — до Києва, Полтави, Москви, Ленінграду, Криму, Кавказу, до виселків під Харковом. І от тепер — нічого. Навіть не руїна, просто ніщо. (Мабуть, німці розчистили руїни. Або, може, тепер поїзди ставали осторонь від решток старого й якого ж доброго вокзалу).
Була плятформа, були рейки — це все. На плятформі вже стояв натовп людей з клунками, багатьох я знав — починаючи від Семененка це були службовці міської управи, але багато було й незнайомих. Німці були навдивовижу сумлінні в евакуації тих, хто не хотів лишатися в червоних руках, що дивувало мене тоді й ще більше дивує тепер, коли порівнюю це з тим, як безсовісно й бездушно лишають своїх союзників напризволяще, коли звідкись відступають. Чи німці так поводилися з властивої їм систематичности, чи сподівалися на повернення, коли потребуватимуть місцевих кадрів, не знаю. Але фактом є, що вони лишали комплектування пасажирів для евакуації в українських руках, і думаю, що ті, хто хотів виїхати, мали змогу.
На пероні ми чекали довго. День хилився до вечора, мороз дошкуляв, ми підстрибували й тупали ногами (мати завбачливо як засіб захистити ноги від замерзання радила обернути їх папером поверх шкарпеток, і це допомагало), плескали руками й руками об плечі. Але найстрашніше було не це, а настирлива думка:
— А що як поїзда взагалі не буде? Може, машиніст саботуватиме? Може, колію десь перервано? Що тоді — кінець?
Нарешті, пахкаючи, поїзд показався на колії, підійшов до перону й став. Був він навіть не вантажний, а пасажирський, хоч, звісно, без освітлення і огрівання. Тут зчинилося щось неймовірне, божевільне. Не встиг поїзд остаточно зупинитися, як натовп кинувся на штурм, збиваючи інших з ніг, вкидаючи свої клунки до вагонів, кидаючися самі до них, наче це були не культурні люди, усі — те, що звалося «свідомі українці», а дикі звіри. За хвилину або дві на пероні нікого не було вже — нікого, крім мене з матір’ю й нечисленними нашими клунками, а всі вагони були переповнені по вінця, так що не лишалося ніякої надії бути в поїзді.
Ніколи не забуду цих хвилин самоти на пероні, чекаючи, що ось ось поїзд відійде — без мене, без нас. Дивним дивом я не думав про те, що завтра я буду в руках червоних (справді вони ввійшли в Харків аж за десять днів, 16 лютого), що це кінець життя. Ні, я думав про те, як дістатися додому, до «Саламандри», бо вже спускався вечір і наступала поліційна година. Та було таке відчуття жаху, як я не мав перед тим за все життя і рідко мав пізніше.
no subject
Date: 2013-09-26 04:06 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-26 03:35 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-26 04:03 pm (UTC)(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2013-09-26 05:32 pm (UTC)Он мне рассказывал, как он "выражал свое несогласие с оккупационным режимом".
На улице где они жили, был назначен староста - ничего особенного, немцы зашли в первый дом и сказали хозяину, что ты теперь староста улицы. так вот...Мой отец ежедневно срал перед воротами старосты, а ручку на калитке обмазывал говном))
Поскольку уже в 41-м вынуждены были спалилть свой туалет на дрова, ибо зима была лютой. А в тот туалет, который построили для себя немцы, они не могли ходить. Запрещалось.
no subject
Date: 2013-09-26 03:04 pm (UTC)Я так розумію, про "ґражданскоє мужєство" це з розряду "фємєн мужєствєнно піліт бєнзопілой дрючба крєст в память о рєпрєссірованних в цєлях борьбьі с любімоє занятіє ісконніков".
Або більш класична ілюстрація (старий бородатий анекдот):
"Однажды Гортхауэр начитался Салтыкова-Щедрина. Запала ему в душу одна фраза: "Знали они, что бунтуют, но не стоять на коленях не могли". Серебряными буквами готическим шрифтом выбил он ее на воротах Аст Ахе и с тех пор каждый раз, когда ему приспичивало вдосталь поползать на коленях перед Мелькором, оправдывал себя тем, что он выражает этим гневный протест против диктатуры Валар".
no subject
Date: 2013-09-26 03:46 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-26 04:02 pm (UTC)Тобто, за вашою логікою, мадемуазель, у нас "повнісінька країна" Добкіних,
ҐєпкінихКернесів та інших Калєснічєнок? Ню-ню. Що ж тоді Ялинкович і Партія пакращєватєлєй на останніх виборах не набрали свої канонічні 146%? Знову антисеміти перешкодили?no subject
Date: 2013-09-26 04:12 pm (UTC)(no subject)
From:no subject
Date: 2013-09-26 02:53 pm (UTC)Общественность гораздо более интересует Ваше мнение про Антиисламизм и Антисемитемитизм.
То, что Вы- Антихристианка,- уже всем очевидно.
Спасибо.
no subject
Date: 2013-09-26 03:01 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-26 03:04 pm (UTC)Расскажите теперь про свой Антисемитизм , или про Антиисламизм.
С Христианством на время покончим.
Другие религии на повестке дня.
Спасибо.
no subject
Date: 2013-09-26 06:05 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-26 06:15 pm (UTC)Вопрос вот в чём.
Я давно Вас читаю, но набросы идут только на Христианство в его Православной ипостаси.
Даже- чисто статистически.
В связи с чем я и пытаюсь постоянно вытянуть из Вас хоть что- то подобное,-
но в отношении других конфессий.
Ведь Ислам не менее отвратителен, чем Иудаизм и обратное справедливо.
Вы- агностик?
(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2013-09-26 06:06 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-27 12:04 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-26 02:57 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-26 05:48 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-26 05:59 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-26 06:00 pm (UTC)Огляд дискусій про спробу монументальної пропаганди
Date: 2013-09-26 11:40 pm (UTC)