это не сюда а к задорнову ну или к Эрику он с тех мест (казахстан) и расскажет кто такие каракалпаки но смотрю ты с эриком никогда не бывали в Руси_Украине нет здесь ваших, нет! хотя многие желтомордые кацапы (московиты) их тут искали
Я вижу, ты совсем не знаешь историю своей Нэньки (наверное, всё время тратишь на историю угрофинов), ну так почитай хоть у Грушевского про своих дидов-каракалпаков:
Михайло Грушевський. Історія України-Руси. Том II. Розділ VIII. Стор. 3
ТУРЕЦЬКІ КОЛЬОНЇСТИ НА РУСИ — ЧОРНІ КЛОБУКИ, ЇХ ПОБУТ І КУЛЬТУРА, ПИТАННЄ ПРО ЇХ ДАЛЬШУ ДОЛЮ
Мушу сказати ще кілька слів про турецькі кольонїї на руськім ґрунтї. Про се нераз була вже мова в попереднїм, а тепер я хочу се зібрати разом й додати де що. Звістки про турецьку кольонїзацію на Руси — про виводи й виходи турецьких ватаг із степу та оселюваннє їх на руських пограничних землях ми стрічаємо почавши від 60-х рр. XI в. і від тодї вони повторюють ся при кінцї XI в., на початках XII і пізнїйше. Бачили ми такі осади в Київщинї на Поросю, в Переяславщинї коло Переяслава і в иньших місцях, в Чернигівщинї коло Чернигова. Але сими припадково звістними місцями очевидно не вичерпуєть ся район сих осад. Його можемо правдоподібно припускати і на чернигівсько-переяславськім пограничу з степом, і на Побожу, і на галицькім Понизю; про Галичину можемо говорити майже напевно, що там були такі кольонїї… Першим матеріалом для сеї кольонїзації послужили останки Торчеської орди, по при них Печенїги й Половцї. Окрім сих етнїчних назв ми стрічаємо для означення сих турецьких кольонїстів іще: Берендичі або Берендїї (дуже часто), Коуї або Ковуї, Каепичі, Турпії, і сї імена стрічаємо часто поруч імен Печенїгів і Торків і осібно (з них Берендичів ще в XI в., решту аж у XII). Загальною назвою для всїх сих турецьких колїн на руськім ґрунтї було Чорні Клобуки, чорні шапки (зовсїм відповідає турецькому: Кара-калпаки). Що правда, сю назву знаємо тільки з Київщини; але взагалї про київських — пороських кольонїстів ми чуємо й знаємо найбільше, так що те небогате, що можемо сказати про побут і відносини турецьких кольонїстів на Українї, черпаємо з звісток про сих київських Чорних Клобуків. По всякій правдоподібности тут була найбільша маса тої турецької кольонїзації, яка була на Руси взагалї. В одній звістцї у Ярополка київського рахуєть ся полк Берендичів на 30 тис.; правда, є до сього варіант 1000, та супроти згоди старших верзій він не дуже важний. Але щоб і 1000 мужа виставити в поле, для сього треба досить значної маси. З рештою, що Чорних Клобуків в Київщинї було дуже значне число, показує дуже визначна роля, яку вони мали в її полїтичному житю. Вони становили дуже важний чинник між елєментами київського житя, особливо підчас боротьби за Київ у серединї XII в.: „вся Руская земля и вси Чернии Клобуци” — се дуже розповсюднена формула в ті часи в земських київських відносинах. А о скільки чорно-клобуцька мілїція поважалась і цїнувалась, видко буде з сього одного прикладу: коли Ізяслав ішов на Київ, маючи за собою на пятах військо Володимирка, він казав: „аби нам в'їхати між Чорних Клобуків і злучити ся з ними, то вже, в Бозї надїя, не боїмо ся анї Юрия, анї Володимира”.
Вперше назва «Чорні клобуки» була згадана в Іпатіївському літописі в 1146 році, востаннє — в 1193 році. Згідно з археологічними даними, після монгольського завоювання частина чорних клобуков переселилась у Поволжя та Молдавію
no subject
Date: 2013-10-29 10:38 pm (UTC)no subject
Date: 2013-10-29 10:43 pm (UTC)нет у нас ваших
и никогда не было
no subject
Date: 2013-10-30 07:18 am (UTC)И чьи картинки?
no subject
Date: 2013-10-30 08:17 am (UTC)no subject
Date: 2013-10-30 09:17 am (UTC)они не стали "основой"?
no subject
Date: 2013-10-30 11:42 am (UTC)no subject
Date: 2013-10-30 01:14 pm (UTC)ну или к Эрику
он с тех мест (казахстан) и расскажет кто такие каракалпаки
но смотрю ты с эриком никогда не бывали в Руси_Украине
нет здесь ваших, нет! хотя многие желтомордые кацапы (московиты) их тут искали
no subject
Date: 2013-10-30 01:31 pm (UTC)Михайло Грушевський. Історія України-Руси. Том II. Розділ VIII. Стор. 3
ТУРЕЦЬКІ КОЛЬОНЇСТИ НА РУСИ — ЧОРНІ КЛОБУКИ, ЇХ ПОБУТ І КУЛЬТУРА, ПИТАННЄ ПРО ЇХ ДАЛЬШУ ДОЛЮ
Мушу сказати ще кілька слів про турецькі кольонїї на руськім ґрунтї. Про се
нераз була вже мова в попереднїм, а тепер я хочу се зібрати разом й додати де
що.
Звістки про турецьку кольонїзацію на Руси — про виводи й виходи турецьких ватаг
із степу та оселюваннє їх на руських пограничних землях ми стрічаємо почавши від
60-х рр. XI в. і від тодї вони повторюють ся при кінцї XI в., на початках XII і
пізнїйше. Бачили ми такі осади в Київщинї на Поросю, в Переяславщинї коло
Переяслава і в иньших місцях, в Чернигівщинї коло Чернигова. Але сими
припадково звістними місцями очевидно не вичерпуєть ся район сих осад. Його
можемо правдоподібно припускати і на чернигівсько-переяславськім пограничу з
степом, і на Побожу, і на галицькім Понизю; про Галичину можемо говорити майже
напевно, що там були такі кольонїї…
Першим матеріалом для сеї кольонїзації послужили останки Торчеської орди, по при
них Печенїги й Половцї. Окрім сих етнїчних назв ми стрічаємо для означення сих
турецьких кольонїстів іще: Берендичі або Берендїї (дуже часто), Коуї або Ковуї,
Каепичі, Турпії, і сї імена стрічаємо часто поруч імен Печенїгів і Торків і
осібно (з них Берендичів ще в XI в., решту аж у XII). Загальною назвою для всїх
сих турецьких колїн на руськім ґрунтї було Чорні Клобуки, чорні шапки (зовсїм
відповідає турецькому: Кара-калпаки). Що правда, сю назву знаємо тільки з
Київщини; але взагалї про київських — пороських кольонїстів ми чуємо й знаємо
найбільше, так що те небогате, що можемо сказати про побут і відносини турецьких
кольонїстів на Українї, черпаємо з звісток про сих київських Чорних Клобуків. По
всякій правдоподібности тут була найбільша маса тої турецької кольонїзації, яка
була на Руси взагалї. В одній звістцї у Ярополка київського рахуєть ся полк
Берендичів на 30 тис.; правда, є до сього варіант 1000, та супроти згоди старших
верзій він не дуже важний. Але щоб і 1000 мужа виставити в поле, для сього
треба досить значної маси. З рештою, що Чорних Клобуків в Київщинї було дуже
значне число, показує дуже визначна роля, яку вони мали в її полїтичному житю.
Вони становили дуже важний чинник між елєментами київського житя, особливо
підчас боротьби за Київ у серединї XII в.: „вся Руская земля и вси Чернии
Клобуци” — се дуже розповсюднена формула в ті часи в земських київських
відносинах. А о скільки чорно-клобуцька мілїція поважалась і цїнувалась,
видко буде з сього одного прикладу: коли Ізяслав ішов на Київ, маючи за собою на
пятах військо Володимирка, він казав: „аби нам в'їхати між Чорних Клобуків і
злучити ся з ними, то вже, в Бозї надїя, не боїмо ся анї Юрия, анї Володимира”.
no subject
Date: 2013-10-30 01:39 pm (UTC)Згідно з археологічними даними, після монгольського завоювання частина чорних клобуков переселилась у Поволжя та Молдавію
no subject
Date: 2013-10-30 02:52 pm (UTC)no subject
Date: 2013-10-30 01:32 pm (UTC)Невозможно побывать в стране, которой не существует.
no subject
Date: 2013-10-30 01:38 pm (UTC)Но это не означает, что все они влились в казахский народ. А вот каракалпаки все и стали украинцами (и наоборот), собственно )))
no subject
Date: 2013-10-30 12:26 am (UTC)