![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
andreistp.livejournal.com posting in ![[community profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/community.png){kind=small}
urb_aМабуть доведеться сфотографуватися на фоні цієї картини. Бо триває полювання на всі художні зображення Гетьмана Мазепи. Поки що перемагає ФСБ РФ, яке утримує і секретить найбільшу колекцію зображень Мазепи у суперсекретному сховищі Російської імперії в загадкових підвалах Адміралтейства в Пітері.
Нам довелося першими повідати широкому загалу про той спецхран. Прикметно, що навіть аксакали музейної справи, Герої України Михайло Сікорський (творець НІЕЗ «Переяслав») та Борис Возницький, з якими я консультувався свого часу, майже нічого не знали про ті підвали. Ермітаж, музеї Кремля – так, знали, орієнтувалися. Адміралтейство – загадка…
Після 1917 року, більшовики сконцентрували там цінності Російської Імперії, які продавали на Захід. Десь до 1931 року, у тих підвалах були архіви Скоропадського, УНР…
Але, найбільшого резонансу, викликало розслідування журналів «Музеї України» і «Нова Січ» про деякі речі і документи з легендарної бібліотеки Київського князя Ярослава Мудрого.
Нагадуємо, що вціліло чимало унікальних речей, прикрас, документів часів Київської Русі. Певна кількість того добра, потрапила до рук Гетьмана Івана Мазепи і була захована у кількох місцях. Один такий скарб зберігався у підземеллях Софії Київської. Наглядали за ним два відібраних Гетьманом монахи. Цінності лежали у кількох підземних кімнатах. Після поразки Мазепи, росіяни створили кілька груп, які шукали тайники Гетьмана, документи, золото. Це полювання тривало кілька років. Звіти про ці пошуки, речові докази, протоколи допитів збереглися. Лежали у 234 НЕРОЗПАКОВАНИХ ящиках в Пітері, в спецхрані №9 КГБ СРСР. Нині ФСБ РФ. Ермітаж. Після наших публікацій, а особливо, міжнародного скандалу з пошуками шаблі Мазепи, увагою Президента України В.Ющенка, переговорів з Президентом РФ В.Путіним, ящики оббили фанерою, помітили яскраво – «Яд», і перевезли в інше секретне місце. Вже зрозуміло, куди…
Виявилося, що ті ящики, колись давно, бачив і Герой України, аксакал музейної справи, Борис Возницький. І в присутності багатьох журналістів, підтвердив існування архівів, шаблі Мазепи, козацьких регалій, спецхранів… Чув пан Борис і про легенди Адміралтейства…
Нині, ми намагаємося вийти на колишнього генерала КГБ, що був очевидцем візиту доньки Генсека ЦК КПРС Галини Брежневой до підвалів Адміралтейства у 1979 році… Тоді Галина Леонідівна знайшла перстень Ярослава Мудрого. Ми вже давали його детальний опис. Підозрюємо, що існують і якісні фото… Згадували про берестяні грамоти, переписку Києва з Новгородом. Історики в шоці. Не вірять, але, не вказуючи джерела інформації, вже потихеньку включають ці факти в наукові роботи. Всі все розуміють, але, чітких підтверджень нема.
Ми почали шукати колекцію портретів і малюнків Гетьмана Мазепи, написаних українськими малярами після Полтавської битви. Тоді секретні служби Петра І, зібрали всіх художників, які бачили Мазепу, і наказали намалювати Гетьмана, аби офіцерам легше було шукати.
За кілька місяців, коли зрозуміли, що Мазепу не дістати, малюнки здали у якусь секретну канцелярію. Виявляється, вціліли ті малюнки! Їх десь 40-50, всі у відмінному стані. Лежать у сховищах, яких офіційно нема. І ви не повірите! Це чи не єдиний відсік, що охороняється найсучаснішою лазерною установкою!
От як росіяни ставляться до козацької історії України! Честь їм за це і хвала!
На жаль, констатуємо сумний факт. Нам не вдалося пробитися в спецхрани Адміралтейства. Поки-що відсутні фотографії. В Адміралтействі знаходиться чимало цікавих військових об‘єктів. Навіть хотіли перенести туди штаб ВМФ…
Російські спецслужби згадали, як треба зберігати державні таємниці. І рівень їх підвищується мало не щодня. Нам стає все важче здобувати навіть елементарну інформацію з Росії. Цей процес починає захоплювати. Практично, на пустому місці розгортається така інтрига, якесь реаліті-шоу, міжнародні спецоперації…
А суть дуже проста. Чи лежать в бібліотеці Салтикова-Щедріна древні книги часів Київської Русі? Як вони туди потрапили? Де нині архів Скоропадського? Чи збереглися документи з бібліотеки Ярослава Мудрого і його легендарний перстень? Чи можна оприлюднити в Інтернеті малюнки Гетьмана Мазепи?
Іншими словами, якщо росіяни не хочуть пускати в архіви українських істориків і журналістів, то хай пустять своїх!
Ото і все розслідування. Якщо хтось зможе більше – пишіть! Якби я не брав у всьому тому участі – подумав би, що то жарт. Але, умом Расею не панять!!! Хазарська Федерація. Путінг. Я вже давно зрозумів – пишемо легенду. У цьому щось таке є…
Раніше писав – не намагайтеся пройти нашими слідами. Небезпечно. Тепер навпаки. Хай молоді журналісти, історики, спробують заново відновити це розслідування! Пишіть запити, зустрічайтеся, пробуйте прорватися… Процес повинен бути масовим! А раптом?!
Повірте, це ні з чим не порівняний кайф! Якщо виживите, буде що розповісти дітям і онукам… Ризикніть! Ми, на жаль, давно у списку «Врагі Рашкі»…
Ну, і про картину, яка вигулькнула із закапелків сірої зони історії.
Іван Мазепа і Мотря Кочубей. Художник Х.Шустов, Рига 1890. Якимось чином картина опинилася в Австрії, де і зберігалася весь цей час. Нещодавно хтось, зрозумівши, що то таке, викупив роботу, перевіз її до Києва. Орієнтовна ціна – 30000-40000 дол.
Картина в Києві. В українських руках. Копія передана у Батурин. Скоро виставлять у приватному музеї в одному з козацьких регіонів.
Богдан БОДРЯЧЕНКО
Нам довелося першими повідати широкому загалу про той спецхран. Прикметно, що навіть аксакали музейної справи, Герої України Михайло Сікорський (творець НІЕЗ «Переяслав») та Борис Возницький, з якими я консультувався свого часу, майже нічого не знали про ті підвали. Ермітаж, музеї Кремля – так, знали, орієнтувалися. Адміралтейство – загадка…
Після 1917 року, більшовики сконцентрували там цінності Російської Імперії, які продавали на Захід. Десь до 1931 року, у тих підвалах були архіви Скоропадського, УНР…
Але, найбільшого резонансу, викликало розслідування журналів «Музеї України» і «Нова Січ» про деякі речі і документи з легендарної бібліотеки Київського князя Ярослава Мудрого.
Нагадуємо, що вціліло чимало унікальних речей, прикрас, документів часів Київської Русі. Певна кількість того добра, потрапила до рук Гетьмана Івана Мазепи і була захована у кількох місцях. Один такий скарб зберігався у підземеллях Софії Київської. Наглядали за ним два відібраних Гетьманом монахи. Цінності лежали у кількох підземних кімнатах. Після поразки Мазепи, росіяни створили кілька груп, які шукали тайники Гетьмана, документи, золото. Це полювання тривало кілька років. Звіти про ці пошуки, речові докази, протоколи допитів збереглися. Лежали у 234 НЕРОЗПАКОВАНИХ ящиках в Пітері, в спецхрані №9 КГБ СРСР. Нині ФСБ РФ. Ермітаж. Після наших публікацій, а особливо, міжнародного скандалу з пошуками шаблі Мазепи, увагою Президента України В.Ющенка, переговорів з Президентом РФ В.Путіним, ящики оббили фанерою, помітили яскраво – «Яд», і перевезли в інше секретне місце. Вже зрозуміло, куди…
Виявилося, що ті ящики, колись давно, бачив і Герой України, аксакал музейної справи, Борис Возницький. І в присутності багатьох журналістів, підтвердив існування архівів, шаблі Мазепи, козацьких регалій, спецхранів… Чув пан Борис і про легенди Адміралтейства…
Нині, ми намагаємося вийти на колишнього генерала КГБ, що був очевидцем візиту доньки Генсека ЦК КПРС Галини Брежневой до підвалів Адміралтейства у 1979 році… Тоді Галина Леонідівна знайшла перстень Ярослава Мудрого. Ми вже давали його детальний опис. Підозрюємо, що існують і якісні фото… Згадували про берестяні грамоти, переписку Києва з Новгородом. Історики в шоці. Не вірять, але, не вказуючи джерела інформації, вже потихеньку включають ці факти в наукові роботи. Всі все розуміють, але, чітких підтверджень нема.
Ми почали шукати колекцію портретів і малюнків Гетьмана Мазепи, написаних українськими малярами після Полтавської битви. Тоді секретні служби Петра І, зібрали всіх художників, які бачили Мазепу, і наказали намалювати Гетьмана, аби офіцерам легше було шукати.
За кілька місяців, коли зрозуміли, що Мазепу не дістати, малюнки здали у якусь секретну канцелярію. Виявляється, вціліли ті малюнки! Їх десь 40-50, всі у відмінному стані. Лежать у сховищах, яких офіційно нема. І ви не повірите! Це чи не єдиний відсік, що охороняється найсучаснішою лазерною установкою!
От як росіяни ставляться до козацької історії України! Честь їм за це і хвала!
На жаль, констатуємо сумний факт. Нам не вдалося пробитися в спецхрани Адміралтейства. Поки-що відсутні фотографії. В Адміралтействі знаходиться чимало цікавих військових об‘єктів. Навіть хотіли перенести туди штаб ВМФ…
Російські спецслужби згадали, як треба зберігати державні таємниці. І рівень їх підвищується мало не щодня. Нам стає все важче здобувати навіть елементарну інформацію з Росії. Цей процес починає захоплювати. Практично, на пустому місці розгортається така інтрига, якесь реаліті-шоу, міжнародні спецоперації…
А суть дуже проста. Чи лежать в бібліотеці Салтикова-Щедріна древні книги часів Київської Русі? Як вони туди потрапили? Де нині архів Скоропадського? Чи збереглися документи з бібліотеки Ярослава Мудрого і його легендарний перстень? Чи можна оприлюднити в Інтернеті малюнки Гетьмана Мазепи?
Іншими словами, якщо росіяни не хочуть пускати в архіви українських істориків і журналістів, то хай пустять своїх!
Ото і все розслідування. Якщо хтось зможе більше – пишіть! Якби я не брав у всьому тому участі – подумав би, що то жарт. Але, умом Расею не панять!!! Хазарська Федерація. Путінг. Я вже давно зрозумів – пишемо легенду. У цьому щось таке є…
Раніше писав – не намагайтеся пройти нашими слідами. Небезпечно. Тепер навпаки. Хай молоді журналісти, історики, спробують заново відновити це розслідування! Пишіть запити, зустрічайтеся, пробуйте прорватися… Процес повинен бути масовим! А раптом?!
Повірте, це ні з чим не порівняний кайф! Якщо виживите, буде що розповісти дітям і онукам… Ризикніть! Ми, на жаль, давно у списку «Врагі Рашкі»…
Ну, і про картину, яка вигулькнула із закапелків сірої зони історії.
Іван Мазепа і Мотря Кочубей. Художник Х.Шустов, Рига 1890. Якимось чином картина опинилася в Австрії, де і зберігалася весь цей час. Нещодавно хтось, зрозумівши, що то таке, викупив роботу, перевіз її до Києва. Орієнтовна ціна – 30000-40000 дол.
Картина в Києві. В українських руках. Копія передана у Батурин. Скоро виставлять у приватному музеї в одному з козацьких регіонів.
Богдан БОДРЯЧЕНКО
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
no subject
Date: 2013-11-03 10:43 am (UTC)Виявилося, що ті ящики, колись давно, бачив і Герой України, аксакал музейної справи, Борис Возницький.
Дополнительно о мриях.
Учебник истории Украины для 5 класса средней школы в 1997 году пишет про т. н. «золото гетмана Полуботка»: Согласно завещанию гетмана, забрать вложенные [в Английский банк] средства мог или сам Полуботок, или его наследники, но только тогда, когда Украина станет свободным государством. По оценкам экономистов, на каждого жителя Украины приходилось бы 30 килограммов золота. Cогласно учебнику, на 48 миллионов жителей Украины в 1997 году с процентами «приходилось бы» 1 миллион 400 тысяч тонн золота, или в 20 раз больше общих мировых запасов золота, составляющих не более 70 тысяч тонн.