Янукович! Йди геть!
Dec. 2nd, 2013 11:34 am![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
ihorhulyk.livejournal.com posting in ![[community profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/community.png){kind=small}
urb_aOriginally posted by ![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
ihorhulyk at Янукович! Йди геть!
Ілюстрація: ekburg.ru
«У нас більше немає президента…», - заявила співачка Руслана перед мітингом на Михайлівській, де зібралися уцілілі після «майданного побоїща».
А він у нас колись був? – запитую я. І разом зі мною ті, хто не голосував за «біло-блакитного» кандидата, і, смію думати, левова частка тих, хто спокусився на імідж «свого, данєцкого», віддавши перевагу саме Януковичу.
Поки аналітики і політологи розводяться на розмаїтих форумах про те, хто підставив гаранта, про війну «яструбів» і «голубів» у лабіринтах Банкової, про можливі виходи з політичної кризи, про «толерантність», властиву українцям, я наголошую на порядку денному: «Янукович! Йди геть».
Це – аж ніяк не створення образу «цапа-відбувайла», це критерій, за яким народ формулює своє ставлення до повноважень і до відповідальності обраного ним президента. У всіх країнах, які називаються демократичними.
Не залежно від того, хто посилав озвірілий «Беркут» на мирний Майдан, хто віддавав злочинні накази бити дітей і беззахисних жінок, без огляду на виконавців-стрілочників, яких гарячково шукають зараз запопадливі прокурори, - за все має відповісти Янукович. Кров з граніту Майдану змити легко, комунальники впоралися з цим за якусь годину. Кров із президентського костюма на початку ХХІ століття не виводиться жодним розчинником. Я не хочу, щоб президент моєъ країни являвся публіці у закривавлених шатах.
Янукович має піти, не забравши зі собою жодного людського життя. Це було б непомірною платою за дефензиву дрібного ошуста, що уявив себе державцем. Бо він – оксюморон вітчизняної історії, у якій було всяке. Але ще жодного разу на найвищому фотелі країни посеред Європи не всідався зек, шахрай, хронічний брехун і боягуз. Кожен із попередників Віктора Федоровича Януковича мав свої вади, але кожен із них чудово усвідомлював межу, через яку не слід, боронь Боже, переступити. Цією межею було відчуття країни, відповідальність перед її майбутнім, врешті-решт елементарна совість. Янеку, на жаль, не відомі ці речі.
Маріонетка і раб обставин, сусідів, власного комфорту і сибаритства, ВФЯ у різний час складав на вівтар власних вад надмірні офіри. Він брехав, вивертався, мов вуж, зраджуючи політичних партнерів, продаючи українську незалежність у Харкові, він насолоджувався власною величчю і безкарністю, чинячи помсту своєму найзапеклішому опонентові, він лицемірно зводив очі до небес у час найбільших випробувань і найсвятіших роковин. Його настільки демонізували і знелюднили, що він, врешті-решт, сам перестав бути людиною, відчувати те, що відчувають люди, - бо що вони для нього, - електорат, біомаса, взагалі ніхто…
Його боялися, йому віддавали зароблене кривавицею і потом, уволювали всі бажання його ненаситної Сім’ї, а насправді з’ясувалося, що ці всі жести лише улещували самолюбство «бацьки», вивершували у його свідомості образ невиправданого нічим культу самого себе, власної персони. Цей образ луснув із тріском у Вільнюсі, а його осколки вцілили у молоді тіла на Майдані 30 листопада. Та вони можуть зрикошетити і поцілити в огрядну постать гаранта.
Тому я закликаю: «Янукович! Йди геть!»
Ігор Гулик
Янукович! Уходи!
«У нас больше нет президента...», - заявила певица Руслана перед митингом на Михайловской, где собрались уцелевшие после «майданного побоища».
А он у нас когда-то был? - спрашиваю я. И вместе со мной те, кто не голосовал за «бело-голубого» кандидата, и, смею думать, львиная доля тех, кто покусился на имидж «своего, донецкого», отдав предпочтение именно Януковичу.
Пока аналитики и псевдополитологи жуют резину на разнообразных форумах о том, кто подставил гаранта, о войне «ястребов» и «голубей» в лабиринтах Банковой, о возможных выходах из политического кризиса, о «толерантности», свойственной украинцам, я подчеркиваю повестку дня: «Янукович! Уходи».
Это - отнюдь не создание образа «козла отпущения», это критерий, по которому народ формулирует свое отношение к полномочиям и к ответственности избранного им президента. Во всех странах, называющихся демократическими .
Не зависимо от того, кто посылал озверелый «Беркут» на мирный Майдан, кто отдавал преступные приказы бить детей и беззащитных женщин, невзирая на исполнителей-стрелочников, которых лихорадочно ищут сейчас ретивые прокуроры, - за все должен ответить Янукович. Кровь из гранита Майдана смыть легко, коммунальщики справились с этим за час. Кровь из президентского костюма в начале XXI века не выводится никаким растворителем. Я не хочу, чтобы президент моей страны являлся публике в окровавленных одеждах.
Янукович уйти, не забрав с собой ни одной человеческой жизни. Это было бы непомерной платой за дефензиву мелкого шулера, возомнившего себя правителем. Потому что он - оксюморон отечественной истории, в которой было всякое. Но еще ни разу на высоком кресле страны посреди Европы не усаживался зэк, мошенник, хронический лгун и трус. Каждый из предшественников Виктора Федоровича Януковича имел свои недостатки, но каждый из них прекрасно осознавал границу, которую не следует, не дай Бог, переступить. Этой линией было ощущение страны, ответственность перед ее будущим, в конце концов элементарная совесть. Янеку, к сожалению, не известны эти вещи.
Марионетка и раб обстоятельств, соседей, собственного комфорта и сибаритства, ВФЯ в разное время приносил на алтарь собственных недостатков чрезмерные жертвоприношения. Он врал, изворачивался, как уж, изменяя политическим партнерам, продавая украинскую независимость в Харькове, он наслаждался собственным величием и безнаказанностью мести своему ожесточенной оппоненту, он лицемерно поднимал глаза к небесам в час величайших испытаний и святых годовщин. Его настолько демонизировали и обесчеловечили, что он, в конце концов, сам перестал быть человеком, чувствовать то, что чувствуют люди, - потому что они для него, - электорат, биомасса, вообще никто...
Его боялись, ему отдавали заработанное кровью и потом, исполняли все желания его ненасытной Семьи, а на самом деле выяснилось, что все эти жесты только льстили самолюбию «бацьки», завершая в его сознании образ неоправданного ничем культа самого себя, собственной персоны. Этот образ лопнул с треском в Вильнюсе, а его осколки попали в молодые тела на Майдане 30 ноября. Но они могут срикошетить и попасть в тучную фигуру гаранта.
Поэтому я призываю: «Янукович! Уходи!»
Игорь Гулык
ihorhulyk at Янукович! Йди геть!Ілюстрація: ekburg.ru
«У нас більше немає президента…», - заявила співачка Руслана перед мітингом на Михайлівській, де зібралися уцілілі після «майданного побоїща».
А він у нас колись був? – запитую я. І разом зі мною ті, хто не голосував за «біло-блакитного» кандидата, і, смію думати, левова частка тих, хто спокусився на імідж «свого, данєцкого», віддавши перевагу саме Януковичу.
Поки аналітики і політологи розводяться на розмаїтих форумах про те, хто підставив гаранта, про війну «яструбів» і «голубів» у лабіринтах Банкової, про можливі виходи з політичної кризи, про «толерантність», властиву українцям, я наголошую на порядку денному: «Янукович! Йди геть».
Це – аж ніяк не створення образу «цапа-відбувайла», це критерій, за яким народ формулює своє ставлення до повноважень і до відповідальності обраного ним президента. У всіх країнах, які називаються демократичними.
Не залежно від того, хто посилав озвірілий «Беркут» на мирний Майдан, хто віддавав злочинні накази бити дітей і беззахисних жінок, без огляду на виконавців-стрілочників, яких гарячково шукають зараз запопадливі прокурори, - за все має відповісти Янукович. Кров з граніту Майдану змити легко, комунальники впоралися з цим за якусь годину. Кров із президентського костюма на початку ХХІ століття не виводиться жодним розчинником. Я не хочу, щоб президент моєъ країни являвся публіці у закривавлених шатах.
Янукович має піти, не забравши зі собою жодного людського життя. Це було б непомірною платою за дефензиву дрібного ошуста, що уявив себе державцем. Бо він – оксюморон вітчизняної історії, у якій було всяке. Але ще жодного разу на найвищому фотелі країни посеред Європи не всідався зек, шахрай, хронічний брехун і боягуз. Кожен із попередників Віктора Федоровича Януковича мав свої вади, але кожен із них чудово усвідомлював межу, через яку не слід, боронь Боже, переступити. Цією межею було відчуття країни, відповідальність перед її майбутнім, врешті-решт елементарна совість. Янеку, на жаль, не відомі ці речі.
Маріонетка і раб обставин, сусідів, власного комфорту і сибаритства, ВФЯ у різний час складав на вівтар власних вад надмірні офіри. Він брехав, вивертався, мов вуж, зраджуючи політичних партнерів, продаючи українську незалежність у Харкові, він насолоджувався власною величчю і безкарністю, чинячи помсту своєму найзапеклішому опонентові, він лицемірно зводив очі до небес у час найбільших випробувань і найсвятіших роковин. Його настільки демонізували і знелюднили, що він, врешті-решт, сам перестав бути людиною, відчувати те, що відчувають люди, - бо що вони для нього, - електорат, біомаса, взагалі ніхто…
Його боялися, йому віддавали зароблене кривавицею і потом, уволювали всі бажання його ненаситної Сім’ї, а насправді з’ясувалося, що ці всі жести лише улещували самолюбство «бацьки», вивершували у його свідомості образ невиправданого нічим культу самого себе, власної персони. Цей образ луснув із тріском у Вільнюсі, а його осколки вцілили у молоді тіла на Майдані 30 листопада. Та вони можуть зрикошетити і поцілити в огрядну постать гаранта.
Тому я закликаю: «Янукович! Йди геть!»
Ігор Гулик
Янукович! Уходи!
«У нас больше нет президента...», - заявила певица Руслана перед митингом на Михайловской, где собрались уцелевшие после «майданного побоища».
А он у нас когда-то был? - спрашиваю я. И вместе со мной те, кто не голосовал за «бело-голубого» кандидата, и, смею думать, львиная доля тех, кто покусился на имидж «своего, донецкого», отдав предпочтение именно Януковичу.
Пока аналитики и псевдополитологи жуют резину на разнообразных форумах о том, кто подставил гаранта, о войне «ястребов» и «голубей» в лабиринтах Банковой, о возможных выходах из политического кризиса, о «толерантности», свойственной украинцам, я подчеркиваю повестку дня: «Янукович! Уходи».
Это - отнюдь не создание образа «козла отпущения», это критерий, по которому народ формулирует свое отношение к полномочиям и к ответственности избранного им президента. Во всех странах, называющихся демократическими .
Не зависимо от того, кто посылал озверелый «Беркут» на мирный Майдан, кто отдавал преступные приказы бить детей и беззащитных женщин, невзирая на исполнителей-стрелочников, которых лихорадочно ищут сейчас ретивые прокуроры, - за все должен ответить Янукович. Кровь из гранита Майдана смыть легко, коммунальщики справились с этим за час. Кровь из президентского костюма в начале XXI века не выводится никаким растворителем. Я не хочу, чтобы президент моей страны являлся публике в окровавленных одеждах.
Янукович уйти, не забрав с собой ни одной человеческой жизни. Это было бы непомерной платой за дефензиву мелкого шулера, возомнившего себя правителем. Потому что он - оксюморон отечественной истории, в которой было всякое. Но еще ни разу на высоком кресле страны посреди Европы не усаживался зэк, мошенник, хронический лгун и трус. Каждый из предшественников Виктора Федоровича Януковича имел свои недостатки, но каждый из них прекрасно осознавал границу, которую не следует, не дай Бог, переступить. Этой линией было ощущение страны, ответственность перед ее будущим, в конце концов элементарная совесть. Янеку, к сожалению, не известны эти вещи.
Марионетка и раб обстоятельств, соседей, собственного комфорта и сибаритства, ВФЯ в разное время приносил на алтарь собственных недостатков чрезмерные жертвоприношения. Он врал, изворачивался, как уж, изменяя политическим партнерам, продавая украинскую независимость в Харькове, он наслаждался собственным величием и безнаказанностью мести своему ожесточенной оппоненту, он лицемерно поднимал глаза к небесам в час величайших испытаний и святых годовщин. Его настолько демонизировали и обесчеловечили, что он, в конце концов, сам перестал быть человеком, чувствовать то, что чувствуют люди, - потому что они для него, - электорат, биомасса, вообще никто...
Его боялись, ему отдавали заработанное кровью и потом, исполняли все желания его ненасытной Семьи, а на самом деле выяснилось, что все эти жесты только льстили самолюбию «бацьки», завершая в его сознании образ неоправданного ничем культа самого себя, собственной персоны. Этот образ лопнул с треском в Вильнюсе, а его осколки попали в молодые тела на Майдане 30 ноября. Но они могут срикошетить и попасть в тучную фигуру гаранта.
Поэтому я призываю: «Янукович! Уходи!»
Игорь Гулык
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
no subject
Date: 2013-12-02 09:40 am (UTC)no subject
Date: 2013-12-02 09:42 am (UTC)no subject
Date: 2013-12-02 09:49 am (UTC)no subject
Date: 2013-12-02 09:52 am (UTC)no subject
Date: 2013-12-02 10:02 am (UTC)no subject
Date: 2013-12-02 09:47 am (UTC)no subject
Date: 2013-12-02 09:48 am (UTC)no subject
Date: 2013-12-02 09:50 am (UTC)no subject
Date: 2013-12-02 09:51 am (UTC)no subject
Date: 2013-12-02 09:59 am (UTC)no subject
Date: 2013-12-02 10:11 am (UTC)no subject
Date: 2013-12-02 10:24 am (UTC)no subject
Date: 2013-12-02 10:26 am (UTC)no subject
Date: 2013-12-02 09:57 am (UTC)Майже мільйон на вулицях Києва "зека геть, банду геть" і Барбуляк, представник "народу України". Гомєр, Мільтон і Паніковський )))
no subject
Date: 2013-12-02 10:02 am (UTC)no subject
Date: 2013-12-02 10:07 am (UTC)no subject
Date: 2013-12-02 11:47 am (UTC)no subject
Date: 2013-12-02 11:54 am (UTC)no subject
Date: 2013-12-02 09:59 am (UTC)no subject
Date: 2013-12-02 10:11 am (UTC)no subject
Date: 2013-12-02 01:02 pm (UTC)no subject
Date: 2013-12-02 10:05 am (UTC)no subject
Date: 2013-12-02 10:15 am (UTC)