Трохи актуальних думок бандерівців
Mar. 4th, 2014 05:49 pm![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
henrik-kvinto.livejournal.com posting in ![[community profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/community.png){kind=small}
urb_aстаття Осипа Дякова-“Горнового” з кінця 1940-х років (передрукована в 17 томі нової серії "Літопису УПА")
З КИМ МИ МОЖЕМО І ХОЧЕМО ЙТИ
Ми можемо йти тільки з тими, які не заперечують нашого права на вільну і незалежну державу, які признають нам це право не на словах, а на ділі. Ми можемо йти тільки з тими, які не мають загарбницьких плянів щодо нас, які не накидають нам своєї “опіки”, своєї “допомоги”, що на практиці означає тільки поневолення. Тому ми боролися проти німецьких загарбників, а сьогодні боремося проти російсько-большевицьких.
Дяків Осип Васильович – підполковник-політвиховник УПА, видатний пропагандист та ідеолог ОУН(б).
Ми хочемо йти разом з усіми волелюбними народами світу, бо ми признаємо за кожним народом право на вільну національну державу, бо ми прагнемо до якнайтіснішої співпраці у всіх галузях між вільними народами, співпраці, опертої на добровільності, рівності і взаємному пошануванні своїх прав. Ми хочемо йти разом з усіма волелюбними народами світу, ми хочемо жити в дружбі з усіма вільними народами, ми хочемо якнайбільше співпрацювати з усіма народами, бо ми вважаємо, що вільні національні держави для всіх народів, тісна дружба і співпраця між народами – це найсправедливіші і найміцніші основи міжнародного ладу. Лише такий лад забезпечить мир між народами, забезпечить повний розвиток для всіх народів і людей.
Ми хочемо йти з усіма волелюбними народами СССР: білоруським, литовським, латвійським, естонським, молдавським, грузинським, азербайджанським, вірменським, народами Північного Кавказу, Поволжя, Півночі, Сибіру, Середньої Азії. Всі ці народи ділить разом з нами однакова доля, у нас один ворог, у нас одні і ті самі цілі. На ґрунті нашого однакового становища, на усвідомленні наших спільних інтересів кується сьогодні між нами справжня дружба, яка стає основою спільного протибольшевицького фронту, яка стає наріжним каменем нашої співпраці після здобуття визволення.
Ми хочемо йти разом з російським народом, але при умові, що російський народ перестане бути знаряддям у руках зграї большевицьких загарбників, що російський народ стане на шлях боротьби проти кремлівських поневолювачів, що російський народ будуватиме свою державу тільки на своїх власних землях. Між нами і російськими працюючими є всі передумови до найтіснішої співпраці і сьогодні, і в майбутньому.
Ми хочемо йти разом з усіма новозагарбаними народами: польським, румунським, чеським, словацьким, мадярським, болгарським, альбанським, а також народами Югославії. Ці народи сьогодні вже цілком усвідомили собі справжню суть большевицького “визволення”, ці народи вже зрозуміли большевицькі пляни і найбільшим їх прагненням сьогодні є скинути російсько-большевицьке ярмо. Все це створює найповніші передумови для нашої якнайтіснішої співпраці і дружби з цими народами.
звернення УПА до литовських поліцейських
Ми завжди наголошували на потребу спільної боротьби всіх народів СССР і народів нині новоокупованих російсько-большевицькими імперіялістами (загарбниками). Ще під час німецької окупації ми змагали до утворення єдиного фронту боротьби проти гітлерівських і большевицьких поневолювачів – одинакових ворогів всіх волелюбних народів. Ми зробили в цьому напрямі велику роботу: проведено широку політично-роз’яснювальну кампанію, утворено при УПА національні відділи народів СССР, а 21–22 листопада 1943 року за нашою ініціятивою відбулася І Конференція поневолених народів Сходу Европи і Азії. Завершенням цих змагань є утворення в 1946 р. Антибольшевицького Блоку Народів (АБН), до якого входять як народи СССР, так і народи новоокупованих країн.
Ми хочемо також іти і разом з усіма народами поза межами СССР і його впливів. Народам Західної Европи, Америки, Азії, цілому світу грозить сьогодні та сама небезпека, що 30 років стрінула всі народи СССР, а в 1940 р. – Естонію, Латвію і Литву, а після закінчення війни – народи Середньої і Південно-Східної Европи. Ми перестерігаємо їх перед цієї небезпекою і кличемо їх до боротьби проти російсько-большевицьких імперіялістів. Ми знаємо, що до цієї боротьби дійде неминуче, але чим народи світу приступлять до неї пізніше, тим більші складатимуть жертви. Єдиним правильним виходом сьогодні є створення спільного фронту всіх народів, поневолених і загрожених російсько-большевицьким імперіялізмом.
З КИМ МИ МОЖЕМО І ХОЧЕМО ЙТИ
Ми можемо йти тільки з тими, які не заперечують нашого права на вільну і незалежну державу, які признають нам це право не на словах, а на ділі. Ми можемо йти тільки з тими, які не мають загарбницьких плянів щодо нас, які не накидають нам своєї “опіки”, своєї “допомоги”, що на практиці означає тільки поневолення. Тому ми боролися проти німецьких загарбників, а сьогодні боремося проти російсько-большевицьких.
Дяків Осип Васильович – підполковник-політвиховник УПА, видатний пропагандист та ідеолог ОУН(б).
Ми хочемо йти разом з усіми волелюбними народами світу, бо ми признаємо за кожним народом право на вільну національну державу, бо ми прагнемо до якнайтіснішої співпраці у всіх галузях між вільними народами, співпраці, опертої на добровільності, рівності і взаємному пошануванні своїх прав. Ми хочемо йти разом з усіма волелюбними народами світу, ми хочемо жити в дружбі з усіма вільними народами, ми хочемо якнайбільше співпрацювати з усіма народами, бо ми вважаємо, що вільні національні держави для всіх народів, тісна дружба і співпраця між народами – це найсправедливіші і найміцніші основи міжнародного ладу. Лише такий лад забезпечить мир між народами, забезпечить повний розвиток для всіх народів і людей.
Ми хочемо йти з усіма волелюбними народами СССР: білоруським, литовським, латвійським, естонським, молдавським, грузинським, азербайджанським, вірменським, народами Північного Кавказу, Поволжя, Півночі, Сибіру, Середньої Азії. Всі ці народи ділить разом з нами однакова доля, у нас один ворог, у нас одні і ті самі цілі. На ґрунті нашого однакового становища, на усвідомленні наших спільних інтересів кується сьогодні між нами справжня дружба, яка стає основою спільного протибольшевицького фронту, яка стає наріжним каменем нашої співпраці після здобуття визволення.
Ми хочемо йти разом з російським народом, але при умові, що російський народ перестане бути знаряддям у руках зграї большевицьких загарбників, що російський народ стане на шлях боротьби проти кремлівських поневолювачів, що російський народ будуватиме свою державу тільки на своїх власних землях. Між нами і російськими працюючими є всі передумови до найтіснішої співпраці і сьогодні, і в майбутньому.
Ми хочемо йти разом з усіма новозагарбаними народами: польським, румунським, чеським, словацьким, мадярським, болгарським, альбанським, а також народами Югославії. Ці народи сьогодні вже цілком усвідомили собі справжню суть большевицького “визволення”, ці народи вже зрозуміли большевицькі пляни і найбільшим їх прагненням сьогодні є скинути російсько-большевицьке ярмо. Все це створює найповніші передумови для нашої якнайтіснішої співпраці і дружби з цими народами.
звернення УПА до литовських поліцейських
Ми завжди наголошували на потребу спільної боротьби всіх народів СССР і народів нині новоокупованих російсько-большевицькими імперіялістами (загарбниками). Ще під час німецької окупації ми змагали до утворення єдиного фронту боротьби проти гітлерівських і большевицьких поневолювачів – одинакових ворогів всіх волелюбних народів. Ми зробили в цьому напрямі велику роботу: проведено широку політично-роз’яснювальну кампанію, утворено при УПА національні відділи народів СССР, а 21–22 листопада 1943 року за нашою ініціятивою відбулася І Конференція поневолених народів Сходу Европи і Азії. Завершенням цих змагань є утворення в 1946 р. Антибольшевицького Блоку Народів (АБН), до якого входять як народи СССР, так і народи новоокупованих країн.
Ми хочемо також іти і разом з усіма народами поза межами СССР і його впливів. Народам Західної Европи, Америки, Азії, цілому світу грозить сьогодні та сама небезпека, що 30 років стрінула всі народи СССР, а в 1940 р. – Естонію, Латвію і Литву, а після закінчення війни – народи Середньої і Південно-Східної Европи. Ми перестерігаємо їх перед цієї небезпекою і кличемо їх до боротьби проти російсько-большевицьких імперіялістів. Ми знаємо, що до цієї боротьби дійде неминуче, але чим народи світу приступлять до неї пізніше, тим більші складатимуть жертви. Єдиним правильним виходом сьогодні є створення спільного фронту всіх народів, поневолених і загрожених російсько-большевицьким імперіялізмом.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}