Канібали та їх наглядачі
Nov. 24th, 2012 01:35 amОригинал взят у
reznichenko_d в Канібали та їх наглядачі
Існування у сучасному українському суспільстві ідейних комуністів радянського зразку я особисто вважаю наслідком невід'ємної людської здатності сприймати будь-які знущання та приниження як щось природнє. На цій здатності стільки століть трималося рабство, трималися публічні тортури, - все те, що ми помилково вважаємо наслідками темних віків.
Сфінкс у Бернарда Шоу на питання про прогрес флегматично відповідав, що поки він тут лежить, останні кілька тисяч років жодного прогресу не спостерігав. Я схильний поділяти цю думку. Але навіть якщо припустити, що ліваки праві, і суспільний прогрес дійсно існує, і людські відносити з плином століть розвиваються, стають справедливішими та гармонійнішими, - так от, з цієї комуністичної точки зору радянський експеримент має бути визнаний як жахливий, жорстокий, трагічний провал. Провал, після якого всі класики марксизму разом із самим Марксом мають бути спалені в заводських печах, вся політична та економічна теорія переглянута, на всьому короткому періоді, який в історії зайняв СРСР, має бути поставлене чорне клеймо. Бо цей прогресивний експеримент, що ставив на меті побудувати принципово нове суспільство, натомість обвалив його у прадавню, печерну дикість - радянська влада довела власний народ до канібалізму.
Канібалізму!
Для мене будь які аргументи на користь СРСР розбиваються об цей факт, мов об тисячорічну скелю. Запровадили поголовну грамотність - але їли своїх дітей. Гагарін полетів у космос - але громадяни СРСР їли своїх дітей. Стали одними з переможців Другої світової - але їли своїх дітей.
... Я знаю точно, що не може бути діалогу з людиною, яка виправдовує це. Яка щось говорить про індустріалізацію, лампочку Ілліча, соху та атомну бомбу. Я не хочу навіть встрягати у суперечки, - чи доцільно було обдирати власних селян, щоб купити за кордоном технології, щоб на цих технологіях переозброїти армію, щоб завоювати світ, - коли мова іде про канібалізм. Це межа, біля якої ігри у велику політику мають закінчуватися. Якщо хтось шукає аргументи на виправдання цього жаху, це не людина, а комаха, нема сенсу говорити з комахою, тим більше говорити на морально-етичні теми.

Існування у сучасному українському суспільстві ідейних комуністів радянського зразку я особисто вважаю наслідком невід'ємної людської здатності сприймати будь-які знущання та приниження як щось природнє. На цій здатності стільки століть трималося рабство, трималися публічні тортури, - все те, що ми помилково вважаємо наслідками темних віків.
Сфінкс у Бернарда Шоу на питання про прогрес флегматично відповідав, що поки він тут лежить, останні кілька тисяч років жодного прогресу не спостерігав. Я схильний поділяти цю думку. Але навіть якщо припустити, що ліваки праві, і суспільний прогрес дійсно існує, і людські відносити з плином століть розвиваються, стають справедливішими та гармонійнішими, - так от, з цієї комуністичної точки зору радянський експеримент має бути визнаний як жахливий, жорстокий, трагічний провал. Провал, після якого всі класики марксизму разом із самим Марксом мають бути спалені в заводських печах, вся політична та економічна теорія переглянута, на всьому короткому періоді, який в історії зайняв СРСР, має бути поставлене чорне клеймо. Бо цей прогресивний експеримент, що ставив на меті побудувати принципово нове суспільство, натомість обвалив його у прадавню, печерну дикість - радянська влада довела власний народ до канібалізму.
Канібалізму!
Для мене будь які аргументи на користь СРСР розбиваються об цей факт, мов об тисячорічну скелю. Запровадили поголовну грамотність - але їли своїх дітей. Гагарін полетів у космос - але громадяни СРСР їли своїх дітей. Стали одними з переможців Другої світової - але їли своїх дітей.
... Я знаю точно, що не може бути діалогу з людиною, яка виправдовує це. Яка щось говорить про індустріалізацію, лампочку Ілліча, соху та атомну бомбу. Я не хочу навіть встрягати у суперечки, - чи доцільно було обдирати власних селян, щоб купити за кордоном технології, щоб на цих технологіях переозброїти армію, щоб завоювати світ, - коли мова іде про канібалізм. Це межа, біля якої ігри у велику політику мають закінчуватися. Якщо хтось шукає аргументи на виправдання цього жаху, це не людина, а комаха, нема сенсу говорити з комахою, тим більше говорити на морально-етичні теми.