Шляхом дивізії СС "Галичина" ???
Apr. 28th, 2014 12:53 pmВ ці дні в кінці квітня весь Інтернет гудітиме псевдопатріотичним пафосом з приводу річниці створення дивізії Ваффен СС "Галичина".

Почнуть лунати панегірики на честь "борців за волю України", "героїв української нації", "націоналістів", будуть твердження, що нібито СС "Галичина" присягала Україні і начебто спільно з ОУН(б) і УПА була ще одним напрямком визвольного руху за незалежність України. На жаль, такі помилкові думки лише компрометують визвольний рух під проводом ОУН(б) і УПА і ллють воду на млин комуно-російській пропаганді, як і створення самої дивізії кинуло тінь колаборації на всіх західних українців.


німецька листівка проти УПА , яка закликає вступати до дивізії Галичина
Дивізія СС "Галичина" була німецьким з'єднанням, очолюваним німецькими командирами, яке підпорядковувалося винятково наказам німецького верховного командування. "Українською" дивізією її робила тільки укомплектованість українським особовим складом. З усіх інших точок зору, вона слугувала знаряддям забезпечення німецьких загарбницьких інтересів чужими руками.

Існування дивізії, зрозуміло, не принесло жодної користі українській нації. Германофільські кола Українського центрального комітету, що були ініціаторами створення з'єднання, безпосередньо винні в тому, що обманом залучили туди майже 15 тис. здорових молодих українців, з яких 80% загинуло в першому ж бою під Бродами в липні 1944 р.

Внаслідок бойової діяльності дивізії "Галичина" гинули переважно українці з Червоної армії, що визволяли свою Батьківщину від німецько-нацистських окупантів. Галицькі поліцейські полки і Бойова група Бейєрсдорфа воювали проти українських радянських партизанів у Галичині й на Холмщині.
Комуністичний режим антірохи від цього не постраждав.Більше того, після повторного комплектування в 1944-1945 рр. дивізія допомагала нацистам придушувати Словацьке національне повстання і боротися з антифашистськими партизанськими рухами в Югославії.
Керівництво ОУН(б) і УПА з самого початку поставилося негативно до всіх спроб створення "українських" частин під німецьким командуванням: чи то дивізія "Галичина", чи то Українське визвольне військо. Бандерівці розуміли, що ці формування слугуватимуть лише сліпим знаряддям німецьких імперіалістичних інтересів. Тому між ними не було жодної співпраці, а навпаки - взаємне протиборство.
Керівництво ОУН(б) було прийнято правильне рішення - розгорнути власні збройні сили - армію і домагатися незалежності і свободи своїми силами. Якщо шлях УПА слід визнати як національно-визвольний рух , то створення дивізії "Галичина" прямо суперечило цьому руху .
Стаття "Довкруги СС стрілецької дивізії "Галичина" висловлювала офіційну позицію ОУН(б) по питанню створення дивізії "Галичина" :
..Сьогодні немає жодних сумнівів, що твориться не українська національна, але німецька колоніальна частина. Відношення українського народу до неї таке, як і до всіх попередніх німецьких спроб – себто негативне, бо іншим воно бути вже не може...






Новобранці дивізії "Галичина" з Дрогобича відправляються на вишкіл - а через пів року німці на цій же площі будуть вішати полонених бійців УНС та членів ОУН , які розгорнули широку антинімецьку боротьбу


Страта німцями полонених бійців УНС та членів ОУН у Дрогобичі. 2.12.1943
Бійці УПА воювали під українськими прапорами , з українськими командирами , із застосуванням української мови як командної , і в складі національної , нехай і повстанської , армії
Дивізійники билися з німецькими знаками розрізненя , з німецькими командирами , маючи німецьку мову командну , у складі військ СС , які були невід'ємною частиною збройних сил Третього рейху.
Бійці УПА навчалися , билися від початку і до кінця на рідній землі , серед співвітчизників. Бійці дивізії "Галичина" навчалися в Польщі , билися переважну частину часу в Словаччині , Словенії , Австрії.


Бійці УПА воювали з будь-якими військовими з'єднаннями армій , що проходять через їх територію , за людей , які бажали звільнення від будь-якого окупанта .
Позиція ОУН , висловлена в інструкції для українців , що перебували в німецькій армії чітко говорила :
.....Не забувай , що німецька армія – це ворог політичних і державних стремлінь українського народу....що німецька армія сьогодні б’ється за те , щоб німецькі імперіалісти на чолі з Гітлером могли поневолювати , грабити і винищувати всі європейські народи.
Тому її цілі для тебе чужі і ворожі.
Будь свідомим того , що подібно ,як ми , кожен народ хоче жити вільним життям у власній самостійній державі і боротися за свою волю.
Тому не дай себе вжити для поборювання повстанчих відділів поневолених народів.
Коли кинуть тебе німці до боротьби з національними повстанчими відділами , ти не бийся з ними , покидай лави німецької армії і переходь на сторону повстанців. Розказуй їм про боротьбу українського народу за свою самостійну державу.
Борись разом з ними за їх волю. Коли кров там проллєш , чи наложиш головою , то за святе діло визволення поневолених народів.....


Бійці дивізії "Галичина" билися і з повсталими словаками , і з словенськими партизанами , з людьми, що бажали звільнення від німецької окупації.
Не можна бути борцем за свободу своєї батьківщини в рядах чужої армії.

Гімлер інспектує дивізію
А чи були збройні сили Третього рейху своєю армією для українців? Ні, не були . Молоді люди , які йшли в дивізію , йшли за покликом серця , з прагненням битися за свободу і незалежність своєї батьківщини. Але їх святе , благородне почуття було використано для продовження агонії Третього рейху.
Кожне їх зусилля , кожен день їх опору і боїв приносили смерть для тисяч людей , винних лише в тому , що вони не тієї національності , не тих поглядів. Винних лише в тому , що вони хотіли звільнитися від окупантів.
Весь героїзм , подвиги і самопожертву Бійці дивізії "Галичина" , все , що вони робили в ім'я своєї батьківщини , дало можливість ще трохи протягнути людині , залучивши півсвіту в найстрашнішу війну людства , тобто Гітлеру.
У кінцевому підсумку створення дивізії послужило інтересам Третього рейху , а не наблизило день незалежності України .
Volodymyr Viatrovych :
У Львові готуються відзначити річницю створення дивізії "Галичина". Дивує така ініціатива від людей, що вважають себе українськими патріотами. Що саме вони будуть святкувати?
Річницю створення окупантами військового формування, що складалося з українців. Вояками дивізії ставали ті, хто пішли туди добровільно - хтось повірив у німецьку пропаганду і бачив себе продовжувачем справи Українських січових стрільців з 1914 року, хтось просто боявся наступаючих совєтів, які залишилися в пам'яті страшними репресіями 1939-1941 років.
Вояками цього формування також ставали ті, кого згодом докоомплектовували примусовою мобілізацією.
Хлопці, які опинилися тут чи то завдяки пропагандистському обману, чи то під примусом, змушені були воювати не за свою батьківщину і не за свій народ, а за Німеччину - чужинця, який вже встиг показати своє справжнє обличчя окупанта.
Чужинця, проти якого в той момент уже боролася Українська повстанська армія. Чужинця, який до останніх днів війни (19 квітня 1945 року) навіть не наважувався називати дивізію українською.
Врешті українців в лавах дивізії "Галичина" змусили вбивати інших українців в лавах Червоної армії, які теж потрапили туди чи то через пропаганду, чи то через страх перед іншим ворогом, чи то були забрані силою.
Що з цієї трагедії заслуговує на те, аби стати основою для тріумфальних походів? Чим ці походи, здійснювані між іншим у минулі роки під прапорами із стилізованими свастиками, відрізняються від походів під червоними прапорами і гаслами "за родину, за Сталіна"?
Російський сценарій відзначення "Вєлікой Пабєди совєтского народу" почнуть із львівських кадрів - "городом маршируют фашисти".
Наші діди були жертвами німецької та совєтської пропаганди, бодай в пам'ять про них не будьмо іграшками в руках сучасної російської.

Почнуть лунати панегірики на честь "борців за волю України", "героїв української нації", "націоналістів", будуть твердження, що нібито СС "Галичина" присягала Україні і начебто спільно з ОУН(б) і УПА була ще одним напрямком визвольного руху за незалежність України. На жаль, такі помилкові думки лише компрометують визвольний рух під проводом ОУН(б) і УПА і ллють воду на млин комуно-російській пропаганді, як і створення самої дивізії кинуло тінь колаборації на всіх західних українців.


німецька листівка проти УПА , яка закликає вступати до дивізії Галичина
Дивізія СС "Галичина" була німецьким з'єднанням, очолюваним німецькими командирами, яке підпорядковувалося винятково наказам німецького верховного командування. "Українською" дивізією її робила тільки укомплектованість українським особовим складом. З усіх інших точок зору, вона слугувала знаряддям забезпечення німецьких загарбницьких інтересів чужими руками.

Існування дивізії, зрозуміло, не принесло жодної користі українській нації. Германофільські кола Українського центрального комітету, що були ініціаторами створення з'єднання, безпосередньо винні в тому, що обманом залучили туди майже 15 тис. здорових молодих українців, з яких 80% загинуло в першому ж бою під Бродами в липні 1944 р.

Внаслідок бойової діяльності дивізії "Галичина" гинули переважно українці з Червоної армії, що визволяли свою Батьківщину від німецько-нацистських окупантів. Галицькі поліцейські полки і Бойова група Бейєрсдорфа воювали проти українських радянських партизанів у Галичині й на Холмщині.
Комуністичний режим антірохи від цього не постраждав.Більше того, після повторного комплектування в 1944-1945 рр. дивізія допомагала нацистам придушувати Словацьке національне повстання і боротися з антифашистськими партизанськими рухами в Югославії.
Керівництво ОУН(б) і УПА з самого початку поставилося негативно до всіх спроб створення "українських" частин під німецьким командуванням: чи то дивізія "Галичина", чи то Українське визвольне військо. Бандерівці розуміли, що ці формування слугуватимуть лише сліпим знаряддям німецьких імперіалістичних інтересів. Тому між ними не було жодної співпраці, а навпаки - взаємне протиборство.
Керівництво ОУН(б) було прийнято правильне рішення - розгорнути власні збройні сили - армію і домагатися незалежності і свободи своїми силами. Якщо шлях УПА слід визнати як національно-визвольний рух , то створення дивізії "Галичина" прямо суперечило цьому руху .
Стаття "Довкруги СС стрілецької дивізії "Галичина" висловлювала офіційну позицію ОУН(б) по питанню створення дивізії "Галичина" :
..Сьогодні немає жодних сумнівів, що твориться не українська національна, але німецька колоніальна частина. Відношення українського народу до неї таке, як і до всіх попередніх німецьких спроб – себто негативне, бо іншим воно бути вже не може...






Новобранці дивізії "Галичина" з Дрогобича відправляються на вишкіл - а через пів року німці на цій же площі будуть вішати полонених бійців УНС та членів ОУН , які розгорнули широку антинімецьку боротьбу


Страта німцями полонених бійців УНС та членів ОУН у Дрогобичі. 2.12.1943
Бійці УПА воювали під українськими прапорами , з українськими командирами , із застосуванням української мови як командної , і в складі національної , нехай і повстанської , армії
Дивізійники билися з німецькими знаками розрізненя , з німецькими командирами , маючи німецьку мову командну , у складі військ СС , які були невід'ємною частиною збройних сил Третього рейху.
Бійці УПА навчалися , билися від початку і до кінця на рідній землі , серед співвітчизників. Бійці дивізії "Галичина" навчалися в Польщі , билися переважну частину часу в Словаччині , Словенії , Австрії.


Бійці УПА воювали з будь-якими військовими з'єднаннями армій , що проходять через їх територію , за людей , які бажали звільнення від будь-якого окупанта .
Позиція ОУН , висловлена в інструкції для українців , що перебували в німецькій армії чітко говорила :
.....Не забувай , що німецька армія – це ворог політичних і державних стремлінь українського народу....що німецька армія сьогодні б’ється за те , щоб німецькі імперіалісти на чолі з Гітлером могли поневолювати , грабити і винищувати всі європейські народи.
Тому її цілі для тебе чужі і ворожі.
Будь свідомим того , що подібно ,як ми , кожен народ хоче жити вільним життям у власній самостійній державі і боротися за свою волю.
Тому не дай себе вжити для поборювання повстанчих відділів поневолених народів.
Коли кинуть тебе німці до боротьби з національними повстанчими відділами , ти не бийся з ними , покидай лави німецької армії і переходь на сторону повстанців. Розказуй їм про боротьбу українського народу за свою самостійну державу.
Борись разом з ними за їх волю. Коли кров там проллєш , чи наложиш головою , то за святе діло визволення поневолених народів.....


Бійці дивізії "Галичина" билися і з повсталими словаками , і з словенськими партизанами , з людьми, що бажали звільнення від німецької окупації.
Не можна бути борцем за свободу своєї батьківщини в рядах чужої армії.

Гімлер інспектує дивізію
А чи були збройні сили Третього рейху своєю армією для українців? Ні, не були . Молоді люди , які йшли в дивізію , йшли за покликом серця , з прагненням битися за свободу і незалежність своєї батьківщини. Але їх святе , благородне почуття було використано для продовження агонії Третього рейху.
Кожне їх зусилля , кожен день їх опору і боїв приносили смерть для тисяч людей , винних лише в тому , що вони не тієї національності , не тих поглядів. Винних лише в тому , що вони хотіли звільнитися від окупантів.
Весь героїзм , подвиги і самопожертву Бійці дивізії "Галичина" , все , що вони робили в ім'я своєї батьківщини , дало можливість ще трохи протягнути людині , залучивши півсвіту в найстрашнішу війну людства , тобто Гітлеру.
У кінцевому підсумку створення дивізії послужило інтересам Третього рейху , а не наблизило день незалежності України .
Volodymyr Viatrovych :
У Львові готуються відзначити річницю створення дивізії "Галичина". Дивує така ініціатива від людей, що вважають себе українськими патріотами. Що саме вони будуть святкувати?
Річницю створення окупантами військового формування, що складалося з українців. Вояками дивізії ставали ті, хто пішли туди добровільно - хтось повірив у німецьку пропаганду і бачив себе продовжувачем справи Українських січових стрільців з 1914 року, хтось просто боявся наступаючих совєтів, які залишилися в пам'яті страшними репресіями 1939-1941 років.
Вояками цього формування також ставали ті, кого згодом докоомплектовували примусовою мобілізацією.
Хлопці, які опинилися тут чи то завдяки пропагандистському обману, чи то під примусом, змушені були воювати не за свою батьківщину і не за свій народ, а за Німеччину - чужинця, який вже встиг показати своє справжнє обличчя окупанта.
Чужинця, проти якого в той момент уже боролася Українська повстанська армія. Чужинця, який до останніх днів війни (19 квітня 1945 року) навіть не наважувався називати дивізію українською.
Врешті українців в лавах дивізії "Галичина" змусили вбивати інших українців в лавах Червоної армії, які теж потрапили туди чи то через пропаганду, чи то через страх перед іншим ворогом, чи то були забрані силою.
Що з цієї трагедії заслуговує на те, аби стати основою для тріумфальних походів? Чим ці походи, здійснювані між іншим у минулі роки під прапорами із стилізованими свастиками, відрізняються від походів під червоними прапорами і гаслами "за родину, за Сталіна"?
Російський сценарій відзначення "Вєлікой Пабєди совєтского народу" почнуть із львівських кадрів - "городом маршируют фашисти".
Наші діди були жертвами німецької та совєтської пропаганди, бодай в пам'ять про них не будьмо іграшками в руках сучасної російської.
no subject
Date: 2014-04-28 10:12 am (UTC)Столько текста написать и все какими-то буковкаме непонятными. Я б так не смог столько кривляться.
Он канеш смешно читается. Но непонятно ни разу на этом странном наречии, и судя по картинкам - содержимое должно быть не смешное.
no subject
Date: 2014-04-28 10:41 am (UTC)А... Так ты чурка нерускаё, не славянского происхождения...
Ибо только неруси украинский язык не понимают.
Рамзанкадыр, небось! Поди пару казаков в жопу отымей.
Они тебе ещё и песнь величальную споют.
no subject
Date: 2014-04-28 01:36 pm (UTC)По теме поста - практически все притянуто за уши в стиле гундяево-.уйлоской пропаганды. Даже не поленились перевести. Или сама Аня Герман напряглась?