РуZZкий военный корабль, иди нахуй

Вы ещё переведите с украинского на русский "ТОВСТИЙ ШАР ПОРОХУ" .
Гы.

From:

БУ-ГА-ГА ))))

From:

Кстати - как будет правильно по-русски?:
Шкурный вопрос или кожный вопрос.
Испытал на собственной шкуре или испытал на собственной коже.

From:

Кожа - це Болгарське слово з церковноболгарського
http://bg.m.wikipedia.org/wiki/Кожа

А як це буде по ісконно-кацапському?

Edited Date: 2014-08-22 09:20 pm (UTC)

From:

Лаврентій ЗИЗАНІЙ

ЛЕКСИС
Си́рЂчъ РечéнїА, ВъкрáтъцЂ събрáн(ъ)ны. И из слове(н)скаго язьíка, на прóсты(й) Рýскій ДіА́ле(к)тъ Истол(ъ)ковáны. Л, Z.
http://litopys.org.ua/zyzlex/zyz99.htm#K

кóжа, скóра.

From:

Шо і трєбовалось даказать

From:

1981dn.livejournal.com

Кожа - общепраславянское слово, производное от "коза" - см. словарь Фасмера:

http://vasmer.narod.ru/p289.htm

Edited Date: 2014-08-23 04:38 am (UTC)

From:

Ви фіноугри, а не слов'яни. Як буде по вашому ?

From:

В лікарні лікують, а в больнице - бггг, що роблять? ))

From:

Звісно що.. Лікарня побудована щоб там лікувати, а больніца- щоб там болєть.

From:

Тому й похєрили кацапи слово "лекарь".. Навіщо лікарі там, де не лікують?

До речі, слово врач - теж з церковного солунико-болгарського суржика

http://ru.m.wikipedia.org/wiki/Врач

From:

1981dn.livejournal.com

В русском языке нет слова лекарь????????

From:

Це одне з слів, яке козломорді фіноугри, по непорозумінню названі "русскими", замінили болгарським словом "врач", яке до вас прийшло з релігією, церковноболгарським язиком. Архаїзм, яким ніхто з кацапів не користується.

Врач (ст.-слав. врачь)

From:

vasovl.livejournal.com

Про шлюб і брак я взагалі мовчу, як і про супругу і дружину. :)))

From:

Брак і супруга - теж з церковного болгарського

From:

vasovl.livejournal.com

Ну куди не ткнись все стибрене в когось. Шо за народ :)))

From:

Шустрий народ.

From:

Фіноугорський народ, з відібраними культурою та національною пам'яттю, які підмінені церковно-релігійною лабудою. Православна секта

Ну шо маємо?

Назва країни "Росія"- релігійна назва того, чого у них не було.
Назва національності (русский) - до 1917 року - віросповідання, релігійний термін
Застаріла назва національності (великорос) - те ж саме.
Мова - церковний болгаро-солуницький суржик, створений для церковних літургій

From:

Маємо спільноту, яка не і народом в сенсі "етнічний народ-нація", а є народом в розумінні народ=натовп.
(саме тому натовп не може зрозуміти, як то самоорганізуватися в Майдан, бо на це здібна тільки нація. А натовп не може жити без твердої руки, лише зрідка влаштовуючи "руссікє бунтьі бєссмьіслєнньіє і беспощадньіє" (с)
Критерії прийому до тої спільноти- розмова російською мовою, бажано мати предків що родом з теренів Рос. Имперіі, бажано православ"я бажано не дуже азійський чі кавказький вигляд і бажана думка про себе (про русскіх), як про конкурентів першого Богообранного народа.
Перший народ то жиди, а другій то Баганосцьі.
Звідси і злоба до жидів- бо русскіє розуміють, що на тверезий погляд з ними вони конкуренції не витримують- а ні у відданосіті ідеї, а ні в досягненнях в мистецтвах і науках, а ні в турботі про життєві блага для своїх (зі своєї спільноти).
Нюанс- останнім часом все більше впевнююсь, що загальна облуда, що обрусєніе того натовпу пройшло ще за царя Гороха і за ті часи з"вилося і устоялося щось на кшталт "народу" не відповідає дійсности. Воно (бродіння тої бражки де дріжжі то "обрусєніє") продовжується і по сьогодні.

From:

Вінават!! Не "народ", а сброд!

From:

1981dn.livejournal.com

Шлюб - польское слово, заимствованное украинцами и не известное в Древней Руси.

Edited Date: 2014-08-23 04:46 am (UTC)

From:

vasovl.livejournal.com

Главное что бы слово БРАК было исконно уруским. :)))

From:

Всё правильно, в Нечернозёмье России с континентальным климатом и суглинком совсем другие условия, чем на чёрнозёмах Польши.
Урожай русским приходилась выстрадать, собирая в авральном темпе.

From:

А чёж финны не страдают? И эстонцы?

From:

У нас континентальный климат, с резкими перепадами температур между зимой и летом, и между ночью и днём. У них морской.

From:

Так, працювати жопоруким - це і є " страдать". Простіше зібратися ордою і відібрати, по ісконним "завєтам" ~~Ілліча~~ Батия

From:

У русских "соглашение" у хохлов - "угода". От слова "угождать".

From:

"угода". От слова "годный"

From:

І угода, бо згода. А "угождать" - корінь "гож".

(stepom)

Разберитесь сначала сами

From:

Це не у вас, козломорді, а у болгар )) http://bg.m.wiktionary.org/wiki/съглашение

І угода, бо згода. А "угождать" - корінь "гож". Питання: чому у козломордих чурок Залісся слово "угождать" несе негативну конотацію?

From:

А вертолёт как? Геликоптер, вирталит или гвынтокрыл?

From:

Та то не ваша фіноугряча справа ))

From:

yanek.livejournal.com

Удивлен, но єто так.

страда́
"сенокос, жатва, тяжелая работа", арханг. (Подв.), вологодск., владим., псковск. (Даль), страда́ть, -а́ю, также стра́жду (цслав.), диал. страда́ть "косить сено, собирать урожай", арханг. (Подв.), др.-русск. страдати "стараться, добиваться", страдалъ за тотъ миръ "добивался мира", смол. грам. 1229 г. G (Напьерский 444), ст.-слав. страдати, страждѫ πάσχω (Супр.), болг. страда́я, стра́дам "страдаю", сербохорв. стра́дати, стра̑да̑м, словен. strádati, strádam "бедствовать", чеш. strádati "страдать", слвц. strádаt᾽, польск. stradać, в.-луж. tradać, -аm, н.-луж. tšadaś "бедствовать". Любопытно отметить постра́да "конец жатвы, начало молотьбы", псковск., тверск. (Даль).
Считают родственными лат. strēnuus "усердный, предприимчивый", греч. στρηνής, στρηνός "острый, грубый", στρηνές ̇ σαφές, ἰσχυρόν, τραχύ, ἀνατεταμένον (Гесихий), στρηνύζω "издаю пронзительный крик (о слоне)", στρῆνος ср. р. "задорный нрав", норв. sterra "ревностно стремиться", sterren "упрямый" (Перссон 429, 435; Вальде–Гофм. 2, 601 и сл.). С др. стороны, Махек (Rесhеrсhеs 38) пытается установить родство с раде́ть (см.), реконструируя вариант с подвижным s-. Точно так же, как и это, едва ли удачно сравнение с др.-исл. strit "тяжелая работа" (И. Шмидт, Vok. 2, 121). Интересно отметить др.-русск. страдомаɪа землɪа "пахотная земля", часто в ХV в. (Срезн. III, 532). См. также страсть.
••
[Вайан (Gramm. соmр. 1, 170 и сл.) производит это слово от *srā- вместе со страх. – Т.]

From:

Отож.
И не надо врать что русский крестьянин свою работу любит. Основную работу- сбор урожая.
Любил бы- не назвал бы страданием.

From: