urb_a | Шляхом дивізії Галичина ?

В ці дні в кінці квітня весь Інтернет гудітиме псевдопатріотичним пафосом з приводу річниці створення дивізії Ваффен СС "Галичина".

Почнуть лунати панегірики на честь "борців за волю України", "героїв української нації", "націоналістів", будуть твердження, що нібито СС "Галичина" присягала Україні і начебто спільно з ОУН(б) і УПА була ще одним напрямком визвольного руху за незалежність України. На жаль, такі помилкові думки лише компрометують визвольний рух під проводом ОУН(б) і УПА і ллють воду на млин комуно-російській пропаганді, як і створення самої дивізії кинуло тінь колаборації на всіх західних українців.

Дивізія СС "Галичина" була німецьким з'єднанням, очолюваним німецькими командирами, яке підпорядковувалося винятково наказам німецького верховного командування. "Українською" дивізією її робила тільки укомплектованість українським особовим складом. З усіх інших точок зору, вона слугувала знаряддям забезпечення німецьких загарбницьких інтересів чужими руками.

Існування дивізії, зрозуміло, не принесло жодної користі українській нації. Германофільські кола Українського центрального комітету, що були ініціаторами створення з'єднання, безпосередньо винні в тому, що обманом залучили туди майже 15 тис. здорових молодих українців, з яких 80% загинуло в першому ж бою під Бродами в липні 1944 р.

Внаслідок бойової діяльності дивізії "Галичина" гинули переважно українці з Червоної армії, що визволяли свою Батьківщину від німецько-нацистських окупантів. Галицькі поліцейські полки і Бойова група Бейєрсдорфа воювали проти українських радянських партизанів у Галичині й на Холмщині. Комуністичний режим антірохи від цього не постраждав.

Більше того, після повторного комплектування в 1944-1945 рр. дивізія допомагала нацистам придушувати Словацьке національне повстання і боротися з антифашистськими партизанськими рухами в Югославії.

Керівництво ОУН(б) і УПА з самого початку поставилося негативно до всіх спроб створення "українських" частин під німецьким командуванням: чи то дивізія "Галичина", чи то Українське визвольне військо. Бандерівці розуміли, що ці формування слугуватимуть лише сліпим знаряддям німецьких імперіалістичних інтересів. Тому між ними не було жодної співпраці, а навпаки - взаємне протиборство.

Керівництво ОУН(б) було прийнято правильне рішення - розгорнути власні збройні сили - армію і домагатися незалежності і свободи своїми силами. Якщо шлях УПА слід визнати як національно-визвольний рух , то створення дивізії "Галичина" прямо суперечило цьому руху .

Бійці УПА воювали під українськими прапорами , з українськими командирами , із застосуванням української мови як командної , і в складі національної , нехай і повстанської , армії.

Дивізійники билися з німецькими знаками розрізненя , з німецькими командирами , маючи німецьку мову командну , у складі військ СС , які були невід'ємною частиною збройних сил Третього рейху.

Бійці УПА навчалися , билися від початку і до кінця на рідній землі , серед співвітчизників. Бійці дивізії "Галичина" навчалися в Польщі , билися переважну частину часу в Словаччині , Словенії , Австрії.

Бійці УПА воювали з будь-якими військовими з'єднаннями армій , що проходять через їх територію , за людей , які бажали звільнення від будь-якого окупанта .

Позиція ОУН , висловлена в інструкції для українців , що перебували в німецькій армії чітко говорила :

.....Не забувай , що німецька армія – це ворог політичних і державних стремлінь українського народу....що німецька армія сьогодні б’ється за те , щоб німецькі імперіалісти на чолі з Гітлером могли поневолювати , грабити і винищувати всі європейські народи.
Тому її цілі для тебе чужі і ворожі.

Будь свідомим того , що подібно ,як ми , кожен народ хоче жити вільним життям у власній самостійній державі і боротися за свою волю.
Тому не дай себе вжити для поборювання повстанчих відділів поневолених народів.

Коли кинуть тебе німці до боротьби з національними повстанчими відділами , ти не бийся з ними , покидай лави німецької армії і переходь на сторону повстанців. Розказуй їм про боротьбу українського народу за свою самостійну державу.
Борись разом з ними за їх волю. Коли кров там проллєш , чи наложиш головою , то за святе діло визволення поневолених народів.....

Бійці дивізії "Галичина" билися і з повсталими словаками , і з словенськими партизанами , з людьми, що бажали звільнення від німецької окупації.

Не можна бути борцем за свободу своєї батьківщини в рядах чужої армії.

А чи були збройні сили Третього рейху своєю армією для українців? Ні, не були . Молоді люди , які йшли в дивізію , йшли за покликом серця , з прагненням битися за свободу і незалежність своєї батьківщини. Але їх святе , благородне почуття було використано для продовження агонії Третього рейху.

Кожне їх зусилля , кожен день їх опору і боїв приносили смерть для тисяч людей , винних лише в тому , що вони не тієї національності , не тих поглядів. Винних лише в тому , що вони хотіли звільнитися від окупантів.

Весь героїзм , подвиги і самопожертву Бійці дивізії "Галичина" , все , що вони робили в ім'я своєї батьківщини , дало можливість ще трохи протягнути людині , залучивши півсвіту в найстрашнішу війну людства , тобто Гітлеру.

У кінцевому підсумку створення дивізії послужило інтересам Третього рейху , а не наблизило день незалежності України .

Звернення ОУН та УПА проти дивізії Галичина :

Пам'ятка із 15 правил, яких повинні дотримуватися українці, насильно мобілізовані до німецької армії – ворога політичних і державних стремлінь українського народу