Почему тексты Малороссии лексически разнородны?

[rusmskii.livejournal.com]

Что хотите делайте, а нижеприведённые стихи по лексике сильно отличаются от «Энеиды» Котляревского. А и там и там вроде речь о языке простого люда. Как же это понять? Видимо, Котляревский взял своеобразный стиль и даже, по мнению некоторых критиков, шаргон. Не в отличии ли лексики «Энеиды» от лексики великорусов и состоит причина оценки сочинения Котляревского как начала украинской литературы?

С. Климовский (Климовський) - Їхав козак за дунай

Їхав козак за Дунай,
Сказав:- Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!

—Постій, постій, козаче,
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш, —
Тільки подумай!
—Постій, постій, козаче,
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш, —
Тільки подумай!

—Білих ручок не ламай,
Ясних очок не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі ожидай!

—Не хочу я нічого,
Тільки тебе одного,
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!
—Не хочу я нічого,
Тільки тебе одного,
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!

Климовский, Семен
— малороссийский казак харьковского полка, сочинил книгу: "О правде и великодушии благодетелей" (1724), оставшуюся в рукописи. К. приписывают еще несколько книг петровского времени и несколько малорусских стихотворений ("Не хочу я никого, только тебя одного"), а также "О пришествии короля шведского Карла XII внутрь Украины", "Об измене Мазепы" (стихами) и "О правосудии начальствующих". Портрет К. издан в харьковском "Молодыке" (1843). О К. см. "Харьковский Календарь" (1886 г., отд. IX, 138).
{Брокгауз}

Comments

[ivanko333.livejournal.com]

Что хотите делайте, а нижеприведённые стихи по лексике сильно отличаются от «Энеиды» Котляревского

Ти готовий зробити аналіз цих двох творів ? ))))

1 пісні і цілої Енеїди ? )))) в тебе достатньо для цього знань ? ))

[rusmskii.livejournal.com]

Це видно неозброєним оком.

[parador.livejournal.com]

І як же відрізняється лексика?-)

[esgalar-teren.livejournal.com]

І чим воно так сильно відрізняється, лінґвізде ви наш доморощений?

[rusmskii.livejournal.com]

Перше мені майже повністю зрозуміло, а "Енеїда" на половину.

[esgalar-teren.livejournal.com]

Справа ісконного перекладу ім. Єлєни Кандидатівни живе і квітне.
Те, що вам наполовину не зрозуміла "Енеїда", зовсім не означає, що вона не зрозуміла сучасному мешканцю України. Скоріше, це ваші власні проблеми.

[shimon-peres.livejournal.com]

Я даже не знаю, что тебе посоветовать:

Котляревський:

Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятійший од всіх бурлак.
Но греки, як спаливши Трою,
Зробили з неї скирту гною,
Він взявши торбу тягу дав;
Забравши деяких троянців,
Осмалених, як гиря, ланців,
П'ятами з Трої накивав.

Він, швидко поробивши човни,
На синє море поспускав,
Троянців насаджавши повні,
І куди очі почухрав.
Но зла Юнона, суча дочка,
Розкудкудакалась, як квочка,
Енея не любила - страх;
Давно вона уже хотіла,
Щоб його душка полетіла
К чортам і щоб і дух не пах.

Продолжать не буду:-) Много лексических отличий от Климовского?

[shimon-peres.livejournal.com]

Ну-у-у-у... Язык, например, Сумарокова и Пушкина тоже весьма отличается.
Так можно договориться хрен знает до чего:-)

[rusmskii.livejournal.com]

"Когда вы набираете литеры для моихъ писемъ, я прошу васъ наблюдать слѣдующее. Силъ не ставить ни гдѣ; ни въ какомъ словѣ русскимъ людямъ они не надобны; мы пишемъ по русски не для чужестранцовъ, но для себя, а чужестранцы могутъ тѣмже образомъ и безъ силъ научаться нашему языку, какъ мы ихъ языку научаемся. Они знаковъ на слогахъ ударенія не ставятъ; однако мы безъ трудности ударенію словъ ихъ научаемся. Сея ради причины у насъ силы уже выброшены, кромѣ словъ безъ силы два или ежели есть и болѣе знаменованій имѣющихъ; и такъ я говорю объ оставшихъ не надобныхъ намъ силахъ. Гдѣ должно сказать, сêрдца и гдѣ сердцà, то всякой русской человѣкъ и безъ сего ему типографскаго предваренія пойметъ, а по складу и чужестранецъ не ошибется, ежели знаетъ по Русски".

"Будучи русским писателем, я всегда почитал долгом следовать за текущей литературою и всегда читал с особенным вниманием критики, коим подавал я повод. Чистосердечно признаюсь, что похвалы трогали меня как явные и, вероятно, искренние знаки благосклонности и дружелюбия. Читая разборы самые неприязненные, смею сказать, что всегда старался войти в образ мыслей моего критика и следовать за его суждениями, не опровергая оных с самолюбивым нетерпением, но желая с ними согласиться со всевозможным авторским себяотвержением. К несчастию, замечал я, что по большей части мы друг друга не понимали".

А, по-моему, их лексика не очень отлична.

[esgalar-teren.livejournal.com]

Отлична, отлична - "це видно неозброєним оком" (с) русмский.

[marko19511.livejournal.com]

В белости ее румяной,
Также в очах ее ясных
Не много хоти желанной
Видел я и в речах красных.

И едва было то не сталось,
Имея охоты больше,
А я нудя тую дольше,
Что в любви сладко казалось.

Тоже несколько от Пушкина отличается.

[azkij.livejournal.com]

насколько я знаю украинский язык был окончательно кодифицирован только в 1946 году, до это или были разные стандарты или каждый писал как хотел.

[matzebacker.livejournal.com]

В каждой деревне своя лексика, ничего удивительного. Она и сейчас там разная, несмотря на все ухищрения - нету державы, как таковой, нету и общего языка. Харьковчанин не понимает гуцула.

[shimon-peres.livejournal.com]

Прекрасно понимает, не надо ля-ля:-)

[matzebacker.livejournal.com]

ты гуцул или харьковчанин?

[shimon-peres.livejournal.com]

А вот дагестанца с татарином москвичу не понять НИКОГДА:-)

[matzebacker.livejournal.com]

это естественно, а украинец татарина - поймёт, что тоже естественно)

[rusmskii.livejournal.com]

Да, разнообразие говоров налицо. Но, видимо, есть и разные стили. Про язык "Энеиды" часто пишут, что он использует жаргоны. Я и сегодня не все жаргоны знаю. Не удивительно, что степень понимания мною "Энеиды" невелика.

"В "Энеиде" есть немало и народных легенд, шуток, песен, сказочных образов: скатерть-самобранка, ковер-самолет, сапоги-скороходы, кобылья голова, баба-яга (Сивилла). Сказочное творчество, поговорки и пословицы органично вплетаются в художественную ткань произведения, подчеркивают характеристику образов, разных комичных ситуаций, а нередко и просто оживляют колоритную живопись произведения. Общая шутливая тональность "Энеиды" И. Котляревского достигнута также благодаря богатству языково-стилистических средств. Автор искусно пользуется таким юмористическим приемом, как латинско-украинский жаргон (язык макаронизма): старший посол Энея такую "правду сказал": "Енеус постер магнус паннус и славный троянорум князь шмагляв по морю, как циганус..." и тому подобное".
http://soshinenie.ru/eneida-i-kotlyarevskogo-i-ee-mesto-v-ukrainskoj-duxovnoj-kulture/

Или

"Харча как три не поденькуешь... - На обычном языке это значит: "Денька как три не похарчишь" и т. д. Котляревский в двух строфах воспроизводит бурсацкий жаргон, так называемую "видоизмененную речь". Делается это следующим образом: половина одного слова переносится в другое, из которого, в свою
очередь, переносится слог-два в первое слово. Так, вместо "возиться с чепухою" получалось "чепухиться с возитою", вместо "новости узнаешь" - "узнасти новаешь" и т. п.".

http://lukianpovorotov.narod.ru/Folder_Kotlyarevskiy/Eneida_Kotl_Rus.html

[iskra75.livejournal.com]

Вы неправильный метод выбрали: сравниваете маленькую песенку и огромную поэму. неудивительно, что во второй Вы половину не понимаете.
а хотите объективно оценить - берете КАЖДОЕ слово из песенки и ищете его у Котляревского. так получите соответствие лексики:

Їхав - 6 совпадений
козак - 14 совпадений
за - 1016 совпадений
Дунай - 0 совпадений
сказав - 65 совпадений
дівчині - 2 совпадения
прощай - 10 совпадений
...и т.д.
а потом подсчитайте, скольких слов Ві там не нашли

[rusmskii.livejournal.com]

Да, метод у меня не научный. Спорить не буду. Но один текст понятен и более ранний, а поздний менее ясен. Такое встречается не раз. Кроме того, у этого же автора есть и другие тексты. Почему же "Энеида" взята за отправную точку украинской литературы? Разве С.Климовский пишет не о народе народным языком. Мне не удалось найти "Об измене Мазепы" в стихах. Но, почему-то у меня уверенность, что этот текст будет мне так же доступен. Другое дело, отсчитывать украинскую литературу от стихов про измену Мазепы - никак не всписывается в украинство.

[krajzer.livejournal.com]

Так, ведь есть песни о Мазепе )) Просто - в них нет об измене )) Я так понимаю, г-н Климовский, попросту был конъюнктурщиком, и писал специально на "понятном" русскому читателю языке.

[deratisator.livejournal.com]

Ведь я не случайно взял простонародную песню
"Простонародные" песни не имеют авторства.
скорость изменения языка — величина постоянная
Нет.
Ван дер Мерве разделил список слов на классы, каждый из которых имеет свою собственную скорость.
Дайен, Джеймс и Коул допустили, что каждое значение имеет свою собственную скорость.
Старостин установил, что скорость изменения, в действительности, не постоянна, но зависит от периода времени, в течение которого слово существует в языке.
А в Вашем объяснении наблюдается какое-то выделение 18-19 веков из общего ряда столетий.
Конечно, наблюдается. Особенно вот это в отношении украинского языка. Это, кстати, только 18-й век:
1709 р. Цар Петро І примусив скоротити число студентів Києво-Могилянської академії з 2000 до 161, а кращим науково-просвітницьким силам звелів перебратися з Києва до Москви. Серед них були Інокентій Гізель, Іоанникій Галятовський, Лазар Баранович, Дмитро Ростовський (Туптало), Стефан Яворський, Феофан Прокопович, Симеон Полоцький та багато інших.
Указ про обов'язковість цензурування до друку українських книжок у Москві. «Українці принесли з собою всю свою велику культуру, її вплив одбився на Москві на всьому житті: будівлі, малюванні, одежі, співах, музиці, звичаях, на праві, літературі і навіть на самій московській мові. Все життя складалося тоді так, що ставало неможливим прожити без українця. Всяких ремісників доставали з України» (І. Огієнко. «Українська культура»).
1720 р. Наказ царя Петра І: «В Киево-Печерской и Черниговской типографиях вновь книг никаких не печатать... старые книги справливать прежде печати, дабы... особливого наречия в оных не было». 20 грудня 1720 р. Петро І видав указ київському губернському князю Голіцину, щоб «...во всех монастырях, остающихся в Российском государстве, осмотреть и забрать древние жалованные грамоты и другие куртиозные письма оригинальные, а также книги исторические, рукописные и печатные».
1721 р. Наказ про цензурування українських книжок.
1724 р. Московська цензура наклала тисячу рублів штрафу на архімандрита Києво-Печерської Лаври за те, що там була надрукована церковна книга «Триодь» «не совсем с великороссийским сходная». Чернігівську друкарню Синод наказав перевести в Москву, тобто просто загарбав.
1729 р. Наказ Петра II переписати з української мови на російську всі державні постанови і розпорядження.
1740 р. Російська імператриця Анна Іванівна створила правління гетьманського уряду під керівництвом московського князя Олексія Шаховського і запровадила російську мову в діловодстві на території Укра¬їни. Переписи 1740 - 1748 рр. свідчать, що в семи полках Гетьманщини було більше тисячі шкіл, і майже всі з них із викладанням українською мовою. У 1804 р. було видано царський указ, яким заборонялося навчання українською мовою. Результати національного гніту одразу позначились на стані освіти в Україні: уже перепис 1897 р. показував, що на 100 осіб було лише 13 письменних.
1748 р. Наказ Петербурзького Синоду Київському митрополитові Самуїлу Милославському запровадити в Києво-Могилянській академії та в усіх школах України викладання російської мови, в результаті чого на Лівобережжі зникло 866 українських шкіл.
1750 р. Після скасування Канцелярії міністерського правління малоросійських справ у м. Глухові з неї вилучено та перевезено до Росії справи таємного діловодства. Документи архіву Запорозької Січі, знайдені під час «розорення Січі генерал-поручиком Текелією у скрині під престолом січової церкви», опинились у Московському відділенні загального архіву Головного штабу.
1755, 1766, 1775, 1786 рр. Заборони Синоду друкувати українські книжки. Протягом другої половини 18 сторіччя та першої полови¬ни 19-го сторіччя видавнича справа в Україні була спаралізована. Як наслідок, у 1847 р. в Україні була надрукована лише одна книжка, у 1848 — 3, 1849 — 2, 1850 — 1, 1851 — 2, 1856 — 5.

[rusmskii.livejournal.com]

Простонародные песни имеют авторов. Только их имена забыты. А казак Климовский не забыт. В этом и вся разница.

В нашем (!) случае скорость изменения языка постоянная.

Весь этот Ваш список событий нелеп и подложен.

Иннокентий Гизель умер в 1684 году.
Лазарь Баранович умер в 1693 году.
Дмитрий Ростовский умер 28 октября 1709 года в Ростове.
Симеон Полоцкий умер в 1680 году.
Стефан Яворский уже с 1700 года был в Москве местоблюстителем патриаршего престола. И никак его указом 1709 года в Москву из Киева не отправить.
И т.д. и т.п….

Все эти байки про запрет украинских книг ничем не могут быть кроме баек, т.к. украинских книг и украинского языка просто не было. Как и украинцев в виде их авторов. Как не было сибирского и уральского языка и книг. Если и были запреты, то касались они причин богословских и соблюдения грамматики.
Но самое главное: Вы подменяете обсуждаемую мысль. Речь шла о переменах в УСТНОЙ РЕЧИ, а не письменной.

[deratisator.livejournal.com]

...
1759 р. Синод видав розпорядження вилучити з шкіл українські букварі.
1763 р. Указ Катерини II про заборону викладати українською мовою в Києво-Могилянській академії.
1764 р. Інструкція Катерини II князеві О. Вяземському про русифікацію України, Прибалтики, Фінляндії та Смоленщини, «якщо розумні люди будуть обрані начальниками цих провінцій. Коли ж у Малоросії не буде гетьмана, то треба намагатися, щоб час і назва гетьманів зникли...» Скасування Катериною II українського гетьманства, а з ним — ліквідація українських навчально-культурних закладів та усунення від влади українськомовних чиновників.
1764 р. Ліквідація Катериною II козацького устрою на Слобожанщині та козацьких шкіл.
1765 р. Синод видав суворий указ Києво-Печерській Лаврі друкувати лише ті книги, які в московській друкарні друкуються і схвалені Синодом.
1769 р. Заборона Синоду РПЦ друкувати та використовувати українські букварі. Наказ Синоду, за яким українські книжки по церквах було замінено московськими.
1775 р. Зруйнування Запорозької Січі та закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях.
1780 р. Спалення книгозбірні Києво-Могилянської академії, що збиралася понад 150 років і була однією з найбагатших бібліотек Руси-України.
1782 р. Катерина II створила комісію для заведення в Росії народних училищ, завданням якої було запровадження єдиної форми викладання російської мови в усіх навчальних закладах імперії.
1784 р. За розпорядженням Синоду митрополит Київський наказав, аби в усіх церквах дяки та священики читали молитви та правили службу Божу «голосом, свойственным российскому наречию». Синод наказує митрополитові Київському та Галицькому Самуїлу карати студентів та звільняти з роботи викладачів Києво-Могилянської академії за вживання неросійської мови.
1784 р. Наказ Катерини II по всіх церквах імперії правити службу Божу російською мовою. Російську мову запроваджено в усіх школах України.
1785 р. Синод знову наказує митрополитові Київському контролювати Лаврську друкарню, щоб ніякої різниці з московським виданням не було, а в Києво-Могилянській академії негайно запровадити систему навчання, узаконену для всієї імперії.
У Петербурзі з ініціативи Катерини II видано «Порівняльний словник усіх мов», у якому українська мова значиться як російська, спотворена польською.
Язык «Энеиды» воспринимается критиками как язык насыщенный жаргоном
"Жаргон" и "диалект" - это как "парикмахер" и "херувим".
С маленькой разницей: в первых двух словах хера нету вообще...
Румынский, кончай постить "манлихеровину"!

[rusmskii.livejournal.com]

Раз Вы знаете отличие жаргона и диалекта, то стало быть не спутаете: в "Энеиде" автор использует ЖАРГОН. Можете брать ключевые слова в поисковике и легко убедится в этом сами.