Слава Богу, таких персонажей у нас пока что не вся страна. Но они есть. И они распространяют вирус фашизма в обществе. Я видел отражение этой Виты в глазах своих знакомых девушек, у кого-то больше, у кого-то меньше. А тень ее "друзей" с Айдара - у ребят, которых я знаю из многочисленных компаний, универа и среди коллег по разным работам. Ужасно то, что на примере Виты ярко видно, что девушка исповедует, мягко говоря, неправильные ценности, а вот среди большинства представителей нашей современной молодежи это пока якобы незаметно - они же не носят открыто свастики, не зигуют и не снимают видео, как они обстреливают донецкое село. Но тем не менее они поражены тем же вирусом.
Остановись, Украина, или твои дети перегрызут тебе вены
Я вспомнил текст «Месяц в Дахау» классика постмодернизма Владимира Сорокина и его героиню, гауптштурмфюрера СС Маргариту, когда прочитал новость: «19-летняя националистка, подозреваемая в убийстве Олеся Бузины, перегрызла себе вены». Чудно, не правда ли? В одной строчке – и вся дикость, вся боль современной Украины. Такое и Сорокину редко, когда удаётся. А тут мы сразу многое понимаем о красно-чёрной плесени, ползущей по украинской хате.
19-летнюю фюрершу зовут Вита Заверуха, она родом из Винницы (то, о чём я твержу: нынешние украинские нацисты не в Западной Украине, а, прежде всего, в центральных регионах). У неё есть страница в «Контакте». Зайдите, посмотрите. Да, её сложно листать без отвращения, – так что на всякий случай, как в самолёте, приготовьте пакетик – но зато вы не спросите больше: «А, собственно, кто-нибудь видел в Украине реальных фашистов?» Вот они – живые, другим смерть несущие.
Не будем говорить, что Вита – лицо современного украинского национализма. Нет, он многолик и в то же время безлик. Как дьявол, что примеряет разные личины, но боится открыть морду собственную. Слишком она отвратительна. Но то, что Вита персонаж показательный – это факт.
В ней – вся дурь украинской пропаганды. В ней – вся гнусь украинского ада. Он не состоит только из зла, нет. Есть вещи хуже, чем зло – например, глупость. Против неё нет средства, перед ней мы бессильны. Это не я сказал, а немецкий богослов Дитрих Бонхеффер. Его казнили нацисты в концлагере Флоссенбюрг 9 апреля 1945. Но Вита Заверуха – наглядное доказательство его правоты.
Вот позирует с нацистскими символами, воздевая руку в характерном приветствии, а вот – фото с автоматом и чекой от гранаты. Стреляет из гранатомёта, хочет казнить людей. Признаётся в организации сожжения людей в Одессе. Целуется с бойцами батальона «Айдар», в котором сама же и состоит. Предлагает убивать бомжей и мигрантов. Издевается над христианством. Блевотный коктейль из антисемитизма, фашизма, национализма, мизантропии, язычества. В качестве героев – нацистские преступники и американские комики. И “Je suis Volnovaha”. И убийство «жидов» (первыми – Порошенко и Яценюка). И неполноценность русских. И фото горящего Дома профсоюзов в Одессе, дата 2.05.2014 и подпись: «Я помню! Я горжусь!».
Дитрих Бонхеффер: «Глупец всегда уверен в своей правоте». Вита Заверуха (перевод с украинского): «Я пропагандирую нацизм, террор, геноцид. При этом я не плохой человек. Победителей не судят». Тем более, что у Виты – тысячи поклонников, сотни лайков, репостов. Любит народ фюрершу.
Но задержали её не за это. А за вооруженное ограбление автозаправки в Киеве, расстрел милиционеров. Есть версия, что банда Заверухи, составленная из бойцов добровольческих батальонов, причастна к убийствам Олега Калашникова и Олеся Бузины. В СИЗО Виту пытали – конечно, не так яро, как она пленных людей Донбасса, – и она перегрызла себе вены. По-собачьи.
Зато на фото – нежное блондинистое создание. Почти ребёнок. С нацистской свастикой – на груди. С ненавистью – в сердце. С дурью – в голове.
Помните фильм «Омен»? Про ребёнка, в котором сидел Антихрист? Теперь представьте, что их много. Их выросло в достатке за время независимой Украины, предложивший национализм как религию, как социально-экономическую программу, как уход от тоски мира. Вот теперь они пришли брать своё.
Вам скажут, что это красота по-украински. Не верьте. Им плевать на Украину. Это поколение прирождённых убийц, бесславных ублюдков, прикрывающих свои патологии некой мифической высшей идеей. Вам скажут, что это выродки. Но их становится слишком много. И как Вита Заверуха, они хотят сначала убивать людей Донбасса, после – украинское правительство, а затем и всех, кто скажет слово против.
Украина, я люблю тебя, но может пора признать, что где-то случился сбой, и ты вырастила вот таких вот уродов? И если ты не остановишься, не одумаешься, они перегрызут тебе вены. Не Путин, не ГРУ, не ополченцы, а твои уродливые дети приговорят тебя, Украина.
Коли я вперше дізнався про цю дівчину, мені одразу згадався німецький фільм (2011 рік, російською "Воительница" - в українському перекладі не знаходив) про скінхедів у сучасній Німеччині. Хто не дивився, дуже раджу. Про нього скажу або в окремому пості, або тут трохи пізніше. Повернемося до Віти.
Слава Богу, таких персонажів у нас поки що не вся країна. Але вони є. І вони розповсюджують вірус фашизму нашим суспільством. Бо я бачив відбиток оцієї Віти в очах своїх знайомих дівчат, в когось більше, в когось менше. А тінь її "друзів" з Айдару - у хлопців, яких я знаю з численних компаній, універу та серед колег з різних робот. Жахливо те, що на прикладі Віти яскраво видно, що дівчина сповідує, м'яко кажучі, неправильні цінності, а ось серед більшості представників нашої сучасної молоді, це поки що нібито непомітно - вони ж не носять відкрито свастики, не зигують і не знімають відео, як вони обстрілюють якесь донецьке село. Проте вони уражені тим самим вірусом.
На фоні певної незадоволеності своїм життям, собою і своєю особистістю, молода людина шукає щось, що зможе заглушити її власні комплекси, те що зробить її сильною, крутою та привабливою для протилежної статі. Легкий вихід - почати сповідувати певну ідеологію, яка усе це надає. Так і потрапляють, особливо підлітки, до радикальних угрупувань, де вони одразу стають потрібними, значимими, крутими. Усе продумано за тебе - просто бери й надягай на себе костюм брутальної дівчини\хлопця, вивчи основні правила гри: кого любити і поважати, що казати, що читати і слухати, як поводити себе - і займатися побудовою власної особистості вже не треба. Не треба знаходити себе справжнього і свої істинні інтереси й захоплення; не треба дійсно ставати сильним, щоб відстояти у суспільстві своє право на них; не треба працювати над собою, тимчасово, а може й взагалі більше ніколи; не потрібно знаходити своє місце у житті, свій шлях. Останнє доречі обумовлює те, що молодь у подібній ситуації більше спрямована на руйнування, аніж на побудову, тому так милі їх серцю війни та революції. Протест, безумовно, є рушійною силою, але лише тоді, коли має попереду уявлення про розбудову удосконаленої версії правил суспільного життя. Але тут взагалі усе ситуативно, і завжди усе треба обдумувати головою. А вів я до того, що людина з вищеописаною мною поведінкою захоплено йде на різного роду руйнування, бо "ломать не строить", для цього розуму багато не потрібно. Береш до рук зброю, наприклад, і стріляєш по селу, де розташувалися падлюки-сепаратисти-терористи. І ти герой при цьому, просто воїн світла, несеш істину у світ, навіть мрієш про побудову ідеального суспільства. Тільки не спитавши в інших людей, чи хочуть вони цього. Хто не хоче - ворог, ліквідувати, інші будуть боятися і погодяться. Краса!...
Це крайній варіант, який ми можемо простежити у Віти та, приміром, головної героїні фільму "Воительница". Хоча ці дві дівчини - одна з кіно, а друга цілком справжня, навряд чи замислювалися так глибоко - вони не виглядають настільки ідейними персонажами, а більше тамують свої комплекси і під ідеями ховать прагнення мати хлопця і гарантований секс. А воякам що - хто на війні відмовиться від баби, усі тільки раді.
Ідейні ж - набагато страшніші, бо розумніші, бо цілком усвідомлюють, що роблять, просто... впевнені, що мають повне право. Чому ж ні? Вони та побратими й однодумці у їхній системі координат - вища раса, розумні, знають істину і усе роблять правильно. А вороги - тварі, найчастіше тупі і неосвічені, бидло, яке можна і треба ліквідувати. До того ж краще за все фізично. На мій погляд, знущанням долі, вищих сил, життя - називайте як хочете - що фашистами найперше стають розумні і освічені люди, цвіт нації. Вони є найідейнішими і рушійною силою цієї страшної ідеології.
Як я вже казав, справа навіть не у крайніх прикладах. Відбиток Вітиного світогляду є у багатьох, на перший погляд, спокійних та пристойних членах суспільства. Але, якщо у їх свідомості присутні зернята фашизму, лише трохи дай води, і вони проростуть буйним цвітом. Про це знали лялькарі Майдану і натиснули на правильні кнопочки. Рушійною силою таких заходів завжди є молодь - бо це той вік, коли ти активний, небайдужий, сповнений сил та найчастіше дуже залежний від думки оточуючих, тому більше схильний йти кудись і за щось стадом, якщо важаєш, що це круто.
Це я вже щось далеко зайшов. На тему того, чому і яким чином вірус фашизму захоплює суспільство, як це проявлено у поведінці людей я якось подумаю і поділюся з вами в іншому пості.
Але той факт, що Віта Завіруха навіть не просто існує, а спокійно допущена у зону проведення так званої антитерористичної операції, є частою героїнею повідомлень ЗМІ - цей факт означає, що українське суспільство або сповідує принципи невтручання і повної байдужості, або саме настільки хворе, що вже не помічає жаху і трагедії цієї ситуації.
З приводу голосного повідомлення, що Віта перегризла собі вени, моя особиста думка - усе це піар-акція. Завіруха вже стала медіа-персоною, її намагаються виставити ідейною героїнею, сильною духом, яка не зламається у полоні і йде до кінця за своєю ідеєю. Просто ця піар-акція не для всіх, а для конкретного прошарку населення - для "патріотичної" молоді. Більш дорослим членам суспільства Віта виглядає неадекватною і божевільною, я впевнений, навіть для тих, хто вірить у міфи української пропаганди. А ось молодь сприймає усе трохи інакше. Скоріш за все, лялькарі, які зараз керують суспільними процесами в Україні, поступово хочуть ще більше радикалізувати молодь.
Сподобалася мені стаття блогера Платона Беседіна. Наведу її текст повністю.