Напад УПА на німецький гарнізон в Мізочі
Aug. 19th, 2013 07:20 pm![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
henrik-kvinto.livejournal.com posting in ![[community profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/community.png){kind=small}
urb_aВночі з 19 на 20 серпня 1943 р. загони УПА військової округи «Богун» здійснили штурм німецько-мадярсько-польської залоги м. Мізоч Рівненської обл. Учасник операції, сотенний командир Максим Скорупський («Макс») так описав її у своїх спогадах:
Максим Скорупський («Макс»)
«Два курені - Дубенський і Кременецький, з участю направленої артилерії Берези [Іван Карощук, колищній офіцер Червоної армії родом з Харківщини], вночі з 19-го на 20-й день серпня 1943 року повели наступ на містечко Мізоч. Передові частини вдерлися на вулиці міста. Німці і залога мадяр розпачливо боронилися. Гарматки Берези цим разом виявляли повну справність. Моя сотня наступала проти залоги мадяр від цукроварні, що була вже в наших руках. Шість вантажних автомашин, під командою Хрона, загули за сусіднім горбом.
Мадяри і німці посилили вогонь - спрямовуючи його в напрямку, де йшли наші машини. Колона затрималася. Минула година. Від Енея [Петро Олійник, командувач ВО "Богун"] прибув до мене гонець із наказом припинити акцію і повертати негайно в ліс. Жодних пояснень більше не було. В часі акції на Мізоч о годині третій ночі прибув гонець із лісу з повідомленням, що німці роблять наступ на ліс. Нам треба негайно вертатися до лісу і боронити табір, ранених та наші позиції». (http://lib.oun-upa.org.ua/skorupski/part4.html)
Під час невдалого штурму й відступу з боку повстанців загинули:
Байдюк Кирило Фадейович, 1920 р. н., із смт Мізоч Здолбунівського району Рівненської області;
Семенюк Тимофій Савович,
Семенюк Іван Онисимович,
Мартинюк Карпо Якович,
Лахман Мелетій Филимонович,
Бухало Карпо,
Галабурда Ніна Харитонівна, 1923 р. н.,
Самчук Василь Тарасович, 1926 р. н.,
Серафимюк Карпо,
Рудий Іван Дем'янович, 1919 р. н. - всі уродженці села Дермань-І,
Червоняк Петро, із села Білашів Здолбунівського району;
Богуш Сава Семенович, 1913р. н., із села Гільча Українська Здолбунівського району;
Король Олександр Григорович, 1929 р. н., пс. "Вітер", із села Лисин Демидівського району;
Демчук Петро Михайлович, 1922 р. н., Присяжнкж Павло Миколайович, 1922 р.н.,
Свіщевський Леонід Олександрович, 1924 р. н. - всі уродженці села Новородчиці Острозького району, а також три повстанці із села Ілляшівка Острозького району
Виявляється в цей же час німецькі окупанти замислили велику антипартизанську акцію проти УПА на Рівненщині і північних районах Тернопільщини. Оскільки обер-групенфюрера СС Е. фон дем Бах-Зелевського, що воював проти УПА в липні 1943 р. було відкликано для боротьби з партизанами С.Ковпака в Карпатах, замість нього на чолі каральної операції став найвищий керівник СС і поліції на «Півді Росії» (куди входила й Україна) обер-групенфюрер СС і генерал поліції Ганс Адольф Прюцманн.
Ганс Адольф Прюцманн
Підпорядковану Баху дивізію СС «Флоріан Гейєр» в серпні було переведено на Східний фронт, тож Прюцманн у телеграмі головнокомандувачу території групи армій "Південь" бідкався:
«У зв'язку з тим, що райхсфюрер СС віддав сильні загони доручених мені військових частин у розпорядження фронту, я вимушений обмежитися залишками цих частин для придушення українського національного повстання на Волині. Оскільки на півночі України виникають через це великі неконтрольовані райони, то в найближчому майбутньому треба розраховувати на посилений тиск банд у південному напрямку».
Для придушення «українського національного повстання» 22- 23 серпня 1943 р. німці стягнули до Кременця і до Білокриниці близько 5 тисяч війська, складеного переважно з балтійських народів (литовці, латиші, естонці).
26.08.1943 р. німці з силами 1.500 солдатів провели напад на ліс в околиці сіл Буща, Антонівці, де були табори куренів Південної групи УПА («Богун»). Акція тривала два дні. З німецької сторони а акції брали участь кілька літаків, які збомбили ліс, в деяких місцях ліс загорівся.
Згадуваний М. Скорупський із своєю сотнею був серед оборонців табору Дубенського куреня УПА:
«Над нами появився німецький літак "шторх" і почав обстрілювати нас з бортової зброї. Стрілецтво відчуло тривогу. Кожний старався чимскоріше добігти до лісу. Незадовго появився другий літак "фокевульф", і вони по черзі почали переслідувати наші відділи. Відомо було, що крім нашого Дубенського табору, німці зайняли Антонівці, село Бущу і село Тартак. Якою силою вони наступали, нам не було відомо, але артилерійським і кулеметним вогнем густо обстрілювали ліс, що вказувало на солідність акції. В Антонівцях, як розповідають утікачі, бачили танкетку…Десь коло години десятої прилетів "драбиняк" і скинув перші бомби в середину табору.
Тільки відлетів перший літак, прилітає другий, третій і так без перерви бомблять табір. Літаки без перерви, аж до заходу сонця, бомбили. Летовище було в Дубні, так що справність їх була дуже добра. Завдяки педантерії німецьких літунів, ми мали дуже малі втрати, були лише два забиті і три ранені. Літуни мали наказ бити табір і били його, не подумавши навіть покрити бомбами простір навколо табору. Коли б літаки кинули бомби по лісі в безладді, були б нас усіх розпорошили і напевно було б більше втрат. Видно, що німці мали докладний плян табору і знали, що є викопані окопи й бункери, тому били влучно по таборі й окопах». (http://lib.oun-upa.org.ua/skorupski/part4.html)
Поблизу села Антонівці Шумського р-ну на Тернопільщині 26 серпня німці оточили табір Кременецького куреня "Крука" (Іван Климишин) і курінь "Садка", але далеко у ліс не пішли. Почали бомбити табір з літаків. Перед бомбардуванням був невеликий бій. Повстанцям удалося вийти з оточення. В курені "Садка" тоді загинуло біля 20 чоловік і, серед них, "Хмара" - технічний працівник друкарні. Зі сторони німців (за даними УПА) - 60 ранених і вбитих. Німці пильно стежили за місцем, де був табір, і ще два рази поновлювали наступ – 1.08. і 9.09.1943 р. (ДАРО, ф. Р-30, оп.2., спр.41, арк.1, 5а, 6а).
Іван Климишин "Крук"
Тоді вони моторизованими колонами з Острога, Дубна та Мізоча загальною чисельністю 2000 чоловік опанували села Грядки, Обгів, Тростянець, Збитин, Волиця та інші у Вербському районі. прочісували всі села попід лісом і рухались у бік Радивилова (ДАРО, ф. Р-30, оп.2, спр.41, арк. 6, 7).
Сотням та куреням Південної групи УПА довелося розділитися на дрібні відділи і прориватись з кільця оточення, ведучи безперервні бої з німцями. Під час дрібних сутичок 27 серпня загинув політвиховник Південної групи УПА В.Булавський-«Максим».
В.Булавський-«Максим»
Командування УПА зрозуміло, що провести таку операцію німці змогли через відсутність професійної розвідки в упівців, які не стежили за переміщенням війська на залізничних станціях. Славнозвісна Антонівецька республіка на цілий місяць припинила своє існування.
Література:
1. Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. – Т.1. Волинь і Полісся. – Рівне, 2008. – С. 101-102, 371
2. Марчук І. Командир УПА-Північ Дмитро Клячківський – «Клим Савур». – Рівне, 2009. – С. 79—80.
3. Скорупський М. Туде, де бій за волю http://lib.oun-upa.org.ua/skorupski/part4.html
4. Україна в Другій світовій війні у документах. Збірник німецьких архівних матеріалів (1942 - 1943). Т. 3. Львів, 1999 - С.275-276.
Максим Скорупський («Макс»)
«Два курені - Дубенський і Кременецький, з участю направленої артилерії Берези [Іван Карощук, колищній офіцер Червоної армії родом з Харківщини], вночі з 19-го на 20-й день серпня 1943 року повели наступ на містечко Мізоч. Передові частини вдерлися на вулиці міста. Німці і залога мадяр розпачливо боронилися. Гарматки Берези цим разом виявляли повну справність. Моя сотня наступала проти залоги мадяр від цукроварні, що була вже в наших руках. Шість вантажних автомашин, під командою Хрона, загули за сусіднім горбом.
Мадяри і німці посилили вогонь - спрямовуючи його в напрямку, де йшли наші машини. Колона затрималася. Минула година. Від Енея [Петро Олійник, командувач ВО "Богун"] прибув до мене гонець із наказом припинити акцію і повертати негайно в ліс. Жодних пояснень більше не було. В часі акції на Мізоч о годині третій ночі прибув гонець із лісу з повідомленням, що німці роблять наступ на ліс. Нам треба негайно вертатися до лісу і боронити табір, ранених та наші позиції». (http://lib.oun-upa.org.ua/skorupski/part4.html)
Під час невдалого штурму й відступу з боку повстанців загинули:
Байдюк Кирило Фадейович, 1920 р. н., із смт Мізоч Здолбунівського району Рівненської області;
Семенюк Тимофій Савович,
Семенюк Іван Онисимович,
Мартинюк Карпо Якович,
Лахман Мелетій Филимонович,
Бухало Карпо,
Галабурда Ніна Харитонівна, 1923 р. н.,
Самчук Василь Тарасович, 1926 р. н.,
Серафимюк Карпо,
Рудий Іван Дем'янович, 1919 р. н. - всі уродженці села Дермань-І,
Червоняк Петро, із села Білашів Здолбунівського району;
Богуш Сава Семенович, 1913р. н., із села Гільча Українська Здолбунівського району;
Король Олександр Григорович, 1929 р. н., пс. "Вітер", із села Лисин Демидівського району;
Демчук Петро Михайлович, 1922 р. н., Присяжнкж Павло Миколайович, 1922 р.н.,
Свіщевський Леонід Олександрович, 1924 р. н. - всі уродженці села Новородчиці Острозького району, а також три повстанці із села Ілляшівка Острозького району
Виявляється в цей же час німецькі окупанти замислили велику антипартизанську акцію проти УПА на Рівненщині і північних районах Тернопільщини. Оскільки обер-групенфюрера СС Е. фон дем Бах-Зелевського, що воював проти УПА в липні 1943 р. було відкликано для боротьби з партизанами С.Ковпака в Карпатах, замість нього на чолі каральної операції став найвищий керівник СС і поліції на «Півді Росії» (куди входила й Україна) обер-групенфюрер СС і генерал поліції Ганс Адольф Прюцманн.
Ганс Адольф Прюцманн
Підпорядковану Баху дивізію СС «Флоріан Гейєр» в серпні було переведено на Східний фронт, тож Прюцманн у телеграмі головнокомандувачу території групи армій "Південь" бідкався:
«У зв'язку з тим, що райхсфюрер СС віддав сильні загони доручених мені військових частин у розпорядження фронту, я вимушений обмежитися залишками цих частин для придушення українського національного повстання на Волині. Оскільки на півночі України виникають через це великі неконтрольовані райони, то в найближчому майбутньому треба розраховувати на посилений тиск банд у південному напрямку».
Для придушення «українського національного повстання» 22- 23 серпня 1943 р. німці стягнули до Кременця і до Білокриниці близько 5 тисяч війська, складеного переважно з балтійських народів (литовці, латиші, естонці).
26.08.1943 р. німці з силами 1.500 солдатів провели напад на ліс в околиці сіл Буща, Антонівці, де були табори куренів Південної групи УПА («Богун»). Акція тривала два дні. З німецької сторони а акції брали участь кілька літаків, які збомбили ліс, в деяких місцях ліс загорівся.
Згадуваний М. Скорупський із своєю сотнею був серед оборонців табору Дубенського куреня УПА:
«Над нами появився німецький літак "шторх" і почав обстрілювати нас з бортової зброї. Стрілецтво відчуло тривогу. Кожний старався чимскоріше добігти до лісу. Незадовго появився другий літак "фокевульф", і вони по черзі почали переслідувати наші відділи. Відомо було, що крім нашого Дубенського табору, німці зайняли Антонівці, село Бущу і село Тартак. Якою силою вони наступали, нам не було відомо, але артилерійським і кулеметним вогнем густо обстрілювали ліс, що вказувало на солідність акції. В Антонівцях, як розповідають утікачі, бачили танкетку…Десь коло години десятої прилетів "драбиняк" і скинув перші бомби в середину табору.
Тільки відлетів перший літак, прилітає другий, третій і так без перерви бомблять табір. Літаки без перерви, аж до заходу сонця, бомбили. Летовище було в Дубні, так що справність їх була дуже добра. Завдяки педантерії німецьких літунів, ми мали дуже малі втрати, були лише два забиті і три ранені. Літуни мали наказ бити табір і били його, не подумавши навіть покрити бомбами простір навколо табору. Коли б літаки кинули бомби по лісі в безладді, були б нас усіх розпорошили і напевно було б більше втрат. Видно, що німці мали докладний плян табору і знали, що є викопані окопи й бункери, тому били влучно по таборі й окопах». (http://lib.oun-upa.org.ua/skorupski/part4.html)
Поблизу села Антонівці Шумського р-ну на Тернопільщині 26 серпня німці оточили табір Кременецького куреня "Крука" (Іван Климишин) і курінь "Садка", але далеко у ліс не пішли. Почали бомбити табір з літаків. Перед бомбардуванням був невеликий бій. Повстанцям удалося вийти з оточення. В курені "Садка" тоді загинуло біля 20 чоловік і, серед них, "Хмара" - технічний працівник друкарні. Зі сторони німців (за даними УПА) - 60 ранених і вбитих. Німці пильно стежили за місцем, де був табір, і ще два рази поновлювали наступ – 1.08. і 9.09.1943 р. (ДАРО, ф. Р-30, оп.2., спр.41, арк.1, 5а, 6а).
Іван Климишин "Крук"
Тоді вони моторизованими колонами з Острога, Дубна та Мізоча загальною чисельністю 2000 чоловік опанували села Грядки, Обгів, Тростянець, Збитин, Волиця та інші у Вербському районі. прочісували всі села попід лісом і рухались у бік Радивилова (ДАРО, ф. Р-30, оп.2, спр.41, арк. 6, 7).
Сотням та куреням Південної групи УПА довелося розділитися на дрібні відділи і прориватись з кільця оточення, ведучи безперервні бої з німцями. Під час дрібних сутичок 27 серпня загинув політвиховник Південної групи УПА В.Булавський-«Максим».
В.Булавський-«Максим»
Командування УПА зрозуміло, що провести таку операцію німці змогли через відсутність професійної розвідки в упівців, які не стежили за переміщенням війська на залізничних станціях. Славнозвісна Антонівецька республіка на цілий місяць припинила своє існування.
Література:
1. Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. – Т.1. Волинь і Полісся. – Рівне, 2008. – С. 101-102, 371
2. Марчук І. Командир УПА-Північ Дмитро Клячківський – «Клим Савур». – Рівне, 2009. – С. 79—80.
3. Скорупський М. Туде, де бій за волю http://lib.oun-upa.org.ua/skorupski/part4.html
4. Україна в Другій світовій війні у документах. Збірник німецьких архівних матеріалів (1942 - 1943). Т. 3. Львів, 1999 - С.275-276.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
no subject
Date: 2013-08-20 02:21 pm (UTC)no subject
Date: 2013-08-20 09:55 pm (UTC)no subject
Date: 2013-08-21 06:03 am (UTC)no subject
Date: 2013-08-22 05:07 pm (UTC)no subject
Date: 2013-08-23 11:13 am (UTC)no subject
Date: 2013-08-23 04:14 pm (UTC)