Напад УПА на німецький гарнізон в Мізочі
Aug. 19th, 2013 07:20 pm![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
henrik-kvinto.livejournal.com posting in ![[community profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/community.png){kind=small}
urb_aВночі з 19 на 20 серпня 1943 р. загони УПА військової округи «Богун» здійснили штурм німецько-мадярсько-польської залоги м. Мізоч Рівненської обл. Учасник операції, сотенний командир Максим Скорупський («Макс») так описав її у своїх спогадах:
Максим Скорупський («Макс»)
«Два курені - Дубенський і Кременецький, з участю направленої артилерії Берези [Іван Карощук, колищній офіцер Червоної армії родом з Харківщини], вночі з 19-го на 20-й день серпня 1943 року повели наступ на містечко Мізоч. Передові частини вдерлися на вулиці міста. Німці і залога мадяр розпачливо боронилися. Гарматки Берези цим разом виявляли повну справність. Моя сотня наступала проти залоги мадяр від цукроварні, що була вже в наших руках. Шість вантажних автомашин, під командою Хрона, загули за сусіднім горбом.
Мадяри і німці посилили вогонь - спрямовуючи його в напрямку, де йшли наші машини. Колона затрималася. Минула година. Від Енея [Петро Олійник, командувач ВО "Богун"] прибув до мене гонець із наказом припинити акцію і повертати негайно в ліс. Жодних пояснень більше не було. В часі акції на Мізоч о годині третій ночі прибув гонець із лісу з повідомленням, що німці роблять наступ на ліс. Нам треба негайно вертатися до лісу і боронити табір, ранених та наші позиції». (http://lib.oun-upa.org.ua/skorupski/part4.html)
Під час невдалого штурму й відступу з боку повстанців загинули:
Байдюк Кирило Фадейович, 1920 р. н., із смт Мізоч Здолбунівського району Рівненської області;
Семенюк Тимофій Савович,
Семенюк Іван Онисимович,
Мартинюк Карпо Якович,
Лахман Мелетій Филимонович,
Бухало Карпо,
Галабурда Ніна Харитонівна, 1923 р. н.,
Самчук Василь Тарасович, 1926 р. н.,
Серафимюк Карпо,
Рудий Іван Дем'янович, 1919 р. н. - всі уродженці села Дермань-І,
Червоняк Петро, із села Білашів Здолбунівського району;
Богуш Сава Семенович, 1913р. н., із села Гільча Українська Здолбунівського району;
Король Олександр Григорович, 1929 р. н., пс. "Вітер", із села Лисин Демидівського району;
Демчук Петро Михайлович, 1922 р. н., Присяжнкж Павло Миколайович, 1922 р.н.,
Свіщевський Леонід Олександрович, 1924 р. н. - всі уродженці села Новородчиці Острозького району, а також три повстанці із села Ілляшівка Острозького району
Виявляється в цей же час німецькі окупанти замислили велику антипартизанську акцію проти УПА на Рівненщині і північних районах Тернопільщини. Оскільки обер-групенфюрера СС Е. фон дем Бах-Зелевського, що воював проти УПА в липні 1943 р. було відкликано для боротьби з партизанами С.Ковпака в Карпатах, замість нього на чолі каральної операції став найвищий керівник СС і поліції на «Півді Росії» (куди входила й Україна) обер-групенфюрер СС і генерал поліції Ганс Адольф Прюцманн.
Ганс Адольф Прюцманн
Підпорядковану Баху дивізію СС «Флоріан Гейєр» в серпні було переведено на Східний фронт, тож Прюцманн у телеграмі головнокомандувачу території групи армій "Південь" бідкався:
«У зв'язку з тим, що райхсфюрер СС віддав сильні загони доручених мені військових частин у розпорядження фронту, я вимушений обмежитися залишками цих частин для придушення українського національного повстання на Волині. Оскільки на півночі України виникають через це великі неконтрольовані райони, то в найближчому майбутньому треба розраховувати на посилений тиск банд у південному напрямку».
Для придушення «українського національного повстання» 22- 23 серпня 1943 р. німці стягнули до Кременця і до Білокриниці близько 5 тисяч війська, складеного переважно з балтійських народів (литовці, латиші, естонці).
26.08.1943 р. німці з силами 1.500 солдатів провели напад на ліс в околиці сіл Буща, Антонівці, де були табори куренів Південної групи УПА («Богун»). Акція тривала два дні. З німецької сторони а акції брали участь кілька літаків, які збомбили ліс, в деяких місцях ліс загорівся.
Згадуваний М. Скорупський із своєю сотнею був серед оборонців табору Дубенського куреня УПА:
«Над нами появився німецький літак "шторх" і почав обстрілювати нас з бортової зброї. Стрілецтво відчуло тривогу. Кожний старався чимскоріше добігти до лісу. Незадовго появився другий літак "фокевульф", і вони по черзі почали переслідувати наші відділи. Відомо було, що крім нашого Дубенського табору, німці зайняли Антонівці, село Бущу і село Тартак. Якою силою вони наступали, нам не було відомо, але артилерійським і кулеметним вогнем густо обстрілювали ліс, що вказувало на солідність акції. В Антонівцях, як розповідають утікачі, бачили танкетку…Десь коло години десятої прилетів "драбиняк" і скинув перші бомби в середину табору.
Тільки відлетів перший літак, прилітає другий, третій і так без перерви бомблять табір. Літаки без перерви, аж до заходу сонця, бомбили. Летовище було в Дубні, так що справність їх була дуже добра. Завдяки педантерії німецьких літунів, ми мали дуже малі втрати, були лише два забиті і три ранені. Літуни мали наказ бити табір і били його, не подумавши навіть покрити бомбами простір навколо табору. Коли б літаки кинули бомби по лісі в безладді, були б нас усіх розпорошили і напевно було б більше втрат. Видно, що німці мали докладний плян табору і знали, що є викопані окопи й бункери, тому били влучно по таборі й окопах». (http://lib.oun-upa.org.ua/skorupski/part4.html)
Поблизу села Антонівці Шумського р-ну на Тернопільщині 26 серпня німці оточили табір Кременецького куреня "Крука" (Іван Климишин) і курінь "Садка", але далеко у ліс не пішли. Почали бомбити табір з літаків. Перед бомбардуванням був невеликий бій. Повстанцям удалося вийти з оточення. В курені "Садка" тоді загинуло біля 20 чоловік і, серед них, "Хмара" - технічний працівник друкарні. Зі сторони німців (за даними УПА) - 60 ранених і вбитих. Німці пильно стежили за місцем, де був табір, і ще два рази поновлювали наступ – 1.08. і 9.09.1943 р. (ДАРО, ф. Р-30, оп.2., спр.41, арк.1, 5а, 6а).
Іван Климишин "Крук"
Тоді вони моторизованими колонами з Острога, Дубна та Мізоча загальною чисельністю 2000 чоловік опанували села Грядки, Обгів, Тростянець, Збитин, Волиця та інші у Вербському районі. прочісували всі села попід лісом і рухались у бік Радивилова (ДАРО, ф. Р-30, оп.2, спр.41, арк. 6, 7).
Сотням та куреням Південної групи УПА довелося розділитися на дрібні відділи і прориватись з кільця оточення, ведучи безперервні бої з німцями. Під час дрібних сутичок 27 серпня загинув політвиховник Південної групи УПА В.Булавський-«Максим».
В.Булавський-«Максим»
Командування УПА зрозуміло, що провести таку операцію німці змогли через відсутність професійної розвідки в упівців, які не стежили за переміщенням війська на залізничних станціях. Славнозвісна Антонівецька республіка на цілий місяць припинила своє існування.
Література:
1. Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. – Т.1. Волинь і Полісся. – Рівне, 2008. – С. 101-102, 371
2. Марчук І. Командир УПА-Північ Дмитро Клячківський – «Клим Савур». – Рівне, 2009. – С. 79—80.
3. Скорупський М. Туде, де бій за волю http://lib.oun-upa.org.ua/skorupski/part4.html
4. Україна в Другій світовій війні у документах. Збірник німецьких архівних матеріалів (1942 - 1943). Т. 3. Львів, 1999 - С.275-276.
Максим Скорупський («Макс»)
«Два курені - Дубенський і Кременецький, з участю направленої артилерії Берези [Іван Карощук, колищній офіцер Червоної армії родом з Харківщини], вночі з 19-го на 20-й день серпня 1943 року повели наступ на містечко Мізоч. Передові частини вдерлися на вулиці міста. Німці і залога мадяр розпачливо боронилися. Гарматки Берези цим разом виявляли повну справність. Моя сотня наступала проти залоги мадяр від цукроварні, що була вже в наших руках. Шість вантажних автомашин, під командою Хрона, загули за сусіднім горбом.
Мадяри і німці посилили вогонь - спрямовуючи його в напрямку, де йшли наші машини. Колона затрималася. Минула година. Від Енея [Петро Олійник, командувач ВО "Богун"] прибув до мене гонець із наказом припинити акцію і повертати негайно в ліс. Жодних пояснень більше не було. В часі акції на Мізоч о годині третій ночі прибув гонець із лісу з повідомленням, що німці роблять наступ на ліс. Нам треба негайно вертатися до лісу і боронити табір, ранених та наші позиції». (http://lib.oun-upa.org.ua/skorupski/part4.html)
Під час невдалого штурму й відступу з боку повстанців загинули:
Байдюк Кирило Фадейович, 1920 р. н., із смт Мізоч Здолбунівського району Рівненської області;
Семенюк Тимофій Савович,
Семенюк Іван Онисимович,
Мартинюк Карпо Якович,
Лахман Мелетій Филимонович,
Бухало Карпо,
Галабурда Ніна Харитонівна, 1923 р. н.,
Самчук Василь Тарасович, 1926 р. н.,
Серафимюк Карпо,
Рудий Іван Дем'янович, 1919 р. н. - всі уродженці села Дермань-І,
Червоняк Петро, із села Білашів Здолбунівського району;
Богуш Сава Семенович, 1913р. н., із села Гільча Українська Здолбунівського району;
Король Олександр Григорович, 1929 р. н., пс. "Вітер", із села Лисин Демидівського району;
Демчук Петро Михайлович, 1922 р. н., Присяжнкж Павло Миколайович, 1922 р.н.,
Свіщевський Леонід Олександрович, 1924 р. н. - всі уродженці села Новородчиці Острозького району, а також три повстанці із села Ілляшівка Острозького району
Виявляється в цей же час німецькі окупанти замислили велику антипартизанську акцію проти УПА на Рівненщині і північних районах Тернопільщини. Оскільки обер-групенфюрера СС Е. фон дем Бах-Зелевського, що воював проти УПА в липні 1943 р. було відкликано для боротьби з партизанами С.Ковпака в Карпатах, замість нього на чолі каральної операції став найвищий керівник СС і поліції на «Півді Росії» (куди входила й Україна) обер-групенфюрер СС і генерал поліції Ганс Адольф Прюцманн.
Ганс Адольф Прюцманн
Підпорядковану Баху дивізію СС «Флоріан Гейєр» в серпні було переведено на Східний фронт, тож Прюцманн у телеграмі головнокомандувачу території групи армій "Південь" бідкався:
«У зв'язку з тим, що райхсфюрер СС віддав сильні загони доручених мені військових частин у розпорядження фронту, я вимушений обмежитися залишками цих частин для придушення українського національного повстання на Волині. Оскільки на півночі України виникають через це великі неконтрольовані райони, то в найближчому майбутньому треба розраховувати на посилений тиск банд у південному напрямку».
Для придушення «українського національного повстання» 22- 23 серпня 1943 р. німці стягнули до Кременця і до Білокриниці близько 5 тисяч війська, складеного переважно з балтійських народів (литовці, латиші, естонці).
26.08.1943 р. німці з силами 1.500 солдатів провели напад на ліс в околиці сіл Буща, Антонівці, де були табори куренів Південної групи УПА («Богун»). Акція тривала два дні. З німецької сторони а акції брали участь кілька літаків, які збомбили ліс, в деяких місцях ліс загорівся.
Згадуваний М. Скорупський із своєю сотнею був серед оборонців табору Дубенського куреня УПА:
«Над нами появився німецький літак "шторх" і почав обстрілювати нас з бортової зброї. Стрілецтво відчуло тривогу. Кожний старався чимскоріше добігти до лісу. Незадовго появився другий літак "фокевульф", і вони по черзі почали переслідувати наші відділи. Відомо було, що крім нашого Дубенського табору, німці зайняли Антонівці, село Бущу і село Тартак. Якою силою вони наступали, нам не було відомо, але артилерійським і кулеметним вогнем густо обстрілювали ліс, що вказувало на солідність акції. В Антонівцях, як розповідають утікачі, бачили танкетку…Десь коло години десятої прилетів "драбиняк" і скинув перші бомби в середину табору.
Тільки відлетів перший літак, прилітає другий, третій і так без перерви бомблять табір. Літаки без перерви, аж до заходу сонця, бомбили. Летовище було в Дубні, так що справність їх була дуже добра. Завдяки педантерії німецьких літунів, ми мали дуже малі втрати, були лише два забиті і три ранені. Літуни мали наказ бити табір і били його, не подумавши навіть покрити бомбами простір навколо табору. Коли б літаки кинули бомби по лісі в безладді, були б нас усіх розпорошили і напевно було б більше втрат. Видно, що німці мали докладний плян табору і знали, що є викопані окопи й бункери, тому били влучно по таборі й окопах». (http://lib.oun-upa.org.ua/skorupski/part4.html)
Поблизу села Антонівці Шумського р-ну на Тернопільщині 26 серпня німці оточили табір Кременецького куреня "Крука" (Іван Климишин) і курінь "Садка", але далеко у ліс не пішли. Почали бомбити табір з літаків. Перед бомбардуванням був невеликий бій. Повстанцям удалося вийти з оточення. В курені "Садка" тоді загинуло біля 20 чоловік і, серед них, "Хмара" - технічний працівник друкарні. Зі сторони німців (за даними УПА) - 60 ранених і вбитих. Німці пильно стежили за місцем, де був табір, і ще два рази поновлювали наступ – 1.08. і 9.09.1943 р. (ДАРО, ф. Р-30, оп.2., спр.41, арк.1, 5а, 6а).
Іван Климишин "Крук"
Тоді вони моторизованими колонами з Острога, Дубна та Мізоча загальною чисельністю 2000 чоловік опанували села Грядки, Обгів, Тростянець, Збитин, Волиця та інші у Вербському районі. прочісували всі села попід лісом і рухались у бік Радивилова (ДАРО, ф. Р-30, оп.2, спр.41, арк. 6, 7).
Сотням та куреням Південної групи УПА довелося розділитися на дрібні відділи і прориватись з кільця оточення, ведучи безперервні бої з німцями. Під час дрібних сутичок 27 серпня загинув політвиховник Південної групи УПА В.Булавський-«Максим».
В.Булавський-«Максим»
Командування УПА зрозуміло, що провести таку операцію німці змогли через відсутність професійної розвідки в упівців, які не стежили за переміщенням війська на залізничних станціях. Славнозвісна Антонівецька республіка на цілий місяць припинила своє існування.
Література:
1. Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. – Т.1. Волинь і Полісся. – Рівне, 2008. – С. 101-102, 371
2. Марчук І. Командир УПА-Північ Дмитро Клячківський – «Клим Савур». – Рівне, 2009. – С. 79—80.
3. Скорупський М. Туде, де бій за волю http://lib.oun-upa.org.ua/skorupski/part4.html
4. Україна в Другій світовій війні у документах. Збірник німецьких архівних матеріалів (1942 - 1943). Т. 3. Львів, 1999 - С.275-276.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
no subject
Date: 2013-08-21 10:08 am (UTC)Галичина, узагалі-то, це така область, яка складається з західної та східної частин. І "служить захватчикам Украиньі" вона ніяк не може за визначенням. Ще раз двійка вам.
* Главное независимость от советов, а под немцем може и нэпогано будэ.
Вам там між забористою травою, раптом, мухомор-другий не трапився? Чи це з вашої нової методички?
* И что помешало осуществить этот гениальный план?
"Що, власне, частково і сталося, коли після бою під Бродами частина дивізійників залишили лави ДГ і перейшли до УПА.". Розумію, Заратустра вас давно і міцно забанив. За неписьменність, мабуть.
* Разве это секрет, что Сталин ручкался с Гитлером? Вроде это никто не скрывает.
Хтось у вас питав про "Сталин ручкался с Гитлером"? Ви, узагалі, хоч інколи читайте, що вам пишуть, і які питання ставлять, перш ніж відповідати.
no subject
Date: 2013-08-21 10:32 am (UTC)- Предложения М.Степняка о начале широкомасштабных акций против немцев были отвергнуты III конференцией ОУН в феврале 1943 и Великим собранием ОУН в августе 1943
- А друга частына отправилась помогать немцам давить антинемецкие восстания. Вот так и боролись за нэзалэжность и против оккупантов.
no subject
Date: 2013-08-21 10:54 am (UTC)может навести сам витяг із тексту постанов 3 конференції чи Великого збору де б чорним по білому писалося- "отвєрнуть прєдложение тов. Стєпаняка" ???
так дійсно дивізія СС "Галичина" це колаборанти що служили німцям , а УПА навпаки , це перш за все анти-німецьке формування
no subject
Date: 2013-08-21 11:01 am (UTC)Каковы потери немцев от действий УПА? Я встречал цифру 700 чел, это правда, или есть другие данные?
no subject
Date: 2013-08-21 01:36 pm (UTC)Відкрию вам не менш великий секрет: "дивизии СС Галичина" у природі ніколи не існувало. Формування називалося "Галицька стрілецька дивізія СС" (Galizische SS-Schützendivision) - назва під час набору; потім "Дивізія добровольців СС «Галичина»" (SS-Freiwilligen-Division Galizien), потім "14-а галицька дивізія добровольців СС" (14. Galizische SS-Freiwilligen-Division), потім "14-а гренадерська дивізія СС (1-а галицька)" (14. Waffen-Grenadier-Division der SS (galizische Nr.1), потім - "14-а гренадерська дивізія СС (1-а українська)" (14. Waffen-Grenadier-Division der SS (ukrainische Nr. 1), яка у 1945 р. була перейменована у "1 українську дивізію Української Національної Армії".
* Да-да, оккупантам Украины.
Ну служила, і що далі? Уже, здається, неодноразово пережовували тему, що колишні учасники допоміжної поліції та інших створених німцями формувань розглядалися що радянськими партизанами, що українським підпіллям як потенційний кадровий резерв для своїх підрозділів.
* - Предложения М.Степняка о начале широкомасштабных акций против немцев были отвергнуты III конференцией ОУН в феврале 1943 и Великим собранием ОУН в августе 1943
Я так розумію, цим ви збираєтесь нас переконати у тому, що читали документи ІІІ конференції ОУН(б) і ІІІ Надзвичайного Великого збору ОУН(б)? У такому разі, для вас не повинно бути надскладною задачею вказати конкретний пункт, а може навіть навести цитату з постанови чи іншого документу конференції чи НВЗ, у якому було б написано про те, що конференцією або НВЗ було "отвєргнуто прєдложєнія М. Степаняка"? Це ж не складно, правда?
* - А друга частына отправилась помогать немцам давить антинемецкие восстания. Вот так и боролись за нэзалэжность и против оккупантов.
І що далі? Яке відношення УПА/ОУН (б) має до подальшої діяльності дивізійників, які ні УПА, ні ОУН (б) не підпорядковувалися навіть формально? Так і будете продовжувати ліпити дурницю на дурниці, аби лише "ярості блаародной" (с) побільше вилазило?
no subject
Date: 2013-08-21 01:58 pm (UTC)А ничего, служили - значит пособники Гитлера, и воевали за Рейх и на стороне Рейха, а не за нэзалэжность.
Не, убеждать я вас не собираюсь, так как другой инфы нет. Только эта цитата. Если она ошибочна, укажите в чём.
Просчиталась упа в этих гарных хлопцах. Не бросили они немцев в трудную минуту, не пошли воевать за нэньку. О как.
no subject
Date: 2013-08-21 02:14 pm (UTC)Звичайно, у власівців ті ж яйця, і у
бєлорусскіхрадянських партизан, і у енкаведистів, і у німців, і навіть у американців. Чи ви почнете переконувати, що їм перед відправкою на завдання робили одну цікаву операцію?* А ничего, служили - значит пособники Гитлера, и воевали за Рейх и на стороне Рейха, а не за нэзалэжность.
Повторюю востаннє для трактористів: "Ну служила, і що далі? Уже, здається, неодноразово пережовували тему, що колишні учасники допоміжної поліції та інших створених німцями формувань розглядалися що радянськими партизанами, що українським підпіллям як потенційний кадровий резерв для своїх підрозділів."
* Не, убеждать я вас не собираюсь, так как другой инфы нет. Только эта цитата. Если она ошибочна, укажите в чём.
Тобто, інформації у вас нема, але ви з шашкою, а-ля Васілій Івановіч Чапаєв, кинулися у бій. Між тим, для того, аби знайти постанови ІІІ конференції та ІІІ НВЗ ОУН і самостійно прочитати, що там говориться, не потрібно навіть дуже сильно напрягати головний мозок (http://www.history.org.ua/?litera&id=2050).
* Просчиталась упа в этих гарных хлопцах. Не бросили они немцев в трудную минуту, не пошли воевать за нэньку. О как.
Ще раз повторюю, до чого тут це?
no subject
Date: 2013-08-21 02:32 pm (UTC)- Тогда разъясните мне, в чём состоит их геройство? Если они боролись не за независимость, а за Гитлера?
- Спасибо, на досуге почитаю
- Да так, мысли в слух. Непонятные хэрои получились.
no subject
Date: 2013-08-21 02:44 pm (UTC)Навпаки, знаю навіть краще, ніж потрібно.
* - Тогда разъясните мне, в чём состоит их геройство? Если они боролись не за независимость, а за Гитлера?
Тема обговорення - підпілля ОУН (б) та УПА, а не ДГ, яка не має до неї жодного відношення.
* - Спасибо, на досуге почитаю
На здоров'я.
* - Да так, мысли в слух. Непонятные хэрои получились.
Тема обговорення - підпілля ОУН (б) та УПА, а не ДГ, яка не має до неї жодного відношення (с).
no subject
Date: 2013-08-21 04:26 pm (UTC)- Ну как-то получилось, что затронули и их. Да и фиг с ними.