Есперанто

[stepom.livejournal.com]

1887
Эспера́нто (Esperanto) — самый распространённый искусственный (точнее, плановый) язык, созданный варшавским окулистом Лазарем (Людвигом) Марковичем Заменгофом в 1887 году, после десяти лет работы.
Эсперанто призван служить универсальным международным языком, вторым (после родного) для каждого образованного человека.

****************************************************************************************************************

863
В 863 году с помощью брата Мефодия и учеников Константин составил старославянскую азбуку и перевёл на болгарский язык с греческого основные богослужебные книги

Старобългарският език е най-ранният писмено засвидетелстван славянски език. В старите паметници този език първоначално бива наричан ѩзыкъ словѣньскъ /іе^нзыкъ слов[iе]ньскъ/, а впоследствие ѩзыкъ блъгарьскъ /іе^нзыкъ блъгарьскъ/. Старобългарският, с малки изменения във вековете, и до днес е каноничният език на православните славянски църкви (и в Румъния до към 1865 г.), наричан още църковнославянски.

Появление старославянского языка связывают с именами Кирилла и Мефодия, которые взялись переводить литургические тексты и некоторые части Библии  на язык славян. Диалектной основой старославянского языка стал один из говоров южных славян — солунский диалект, на котором говорили Кирилл и Мефодий, поскольку именно он был распространен в окрестностях их родной Фессалоники

От различните си изследователи този език се нарича различно. Йерней Копитар и Франц Миклошич го наричат „старословенски език“, тъй като в първите писмени паметници те са търсели черти от славянския диалект в Панония.
А. Х. Востоков въвежда през 1820 г. термина „старославянски език“, който днес е най-използваният термин в рускоезичната научна литература.


*******************************************************************************************
1810

Реформа языка Карамзина

Проза и поэзия Карамзина оказали решительное влияние на развитие русского литературного языка. Карамзин целенаправленно отказывался от использования церковнославянской лексики и грамматики, приводя язык своих произведений к обиходному языку своей эпохи и используя в качестве образца грамматику и синтаксис французского языка.

Карамзин ввёл в русский язык множество новых слов — как неологизмов («благотворительность», «влюблённость», «вольнодумство», «достопримечательность», «ответственность», «подозрительность», «промышленность», «утончённость», «первоклассный», «человечный»), так и варваризмов («тротуар», «кучер»). Также он одним из первых начал использовать букву Ё.

Изменения в языке, предлагаемые Карамзиным, вызвали бурную полемику в 1810-х годах. Писатель А. С. Шишков при содействии Державина основал в 1811 году общество «Беседа любителей русского слова», целью которого была пропаганда «старого» языка, а также критика Карамзина, Жуковского и их последователей. В ответ в 1815 году образовалось литературное общество «Арзамас», которое иронизировало над авторами «Беседы» и пародировало их произведения. Членами общества стали многие поэты нового поколения, в том числе Батюшков, Вяземский, Давыдов, Жуковский, Пушкин. Литературная победа «Арзамаса» над «Беседой» упрочила победу языковых изменений, которые ввёл Карамзин.

Несмотря на это, позже произошло сближение Карамзина с Шишковым, и, благодаря содействию последнего, Карамзин в 1818 году был избран членом Российской академии.

Молитва Господня. Отче наш

Отче наш, Иже еси на небесех! Да святится имя Твое, да приидет Царствие Твое, да будет воля Твоя, яко на небеси и на земли. Хлеб наш насущный даждь нам днесь; и остави нам долги наша, якоже и мы оставляем должником нашим; и не введи нас во искушение, но избави нас от лукаваго.

Отче наш, сущий на небесах! да святится имя Твое; да приидет Царствие Твое; да будет воля Твоя и на земле, как на небе; хлеб наш насущный дай нам на сей день; и прости нам долги наши, как и мы прощаем должникам нашим; и не введи нас в искушение, но избавь нас от лукавого. Ибо Твое есть Царство и сила и слава во веки. Аминь. (Матф.6:9-13)

Аминь

Comments

[danieldefo.livejournal.com]

Вы утверждаете, что Словарь Московитов (Dictionnaire Muscovite 1586) — словарь-разговорник XVI в., составлен в Холмогорах капитаном Жаном Соважем из Дьеппа вместе с французскими купцами, прибывшими с ним к устью Северной Двины, был словарем болгарского языка?

[azkij.livejournal.com]

эти слова придумал карамзин в 16 веке

[danieldefo.livejournal.com]

И надиктовал кэпу Очевидность Жану Соважу? Добре. Как гипотеза.

[stepom.livejournal.com]

по суті - ДА (http://bg.wiktionary.org/wiki/%D0%B4%D0%B0)

Bulgarian: да
Macedonian: да
Romanian: da
Russian: да
Serbo-Croatian: да, da
Slovene: da

Але у 1586 це вже був московський діалект

[danieldefo.livejournal.com]

Значит украинцы говорят на болгарском?

[stepom.livejournal.com]

українці розмовляють українською, фінік. Мовою, яка пішла від живої розмовної мови Русі. Церковним староболгарським язиком - читали церковну літературу, вели літургії та викоритовували в діловиробництві. Як латинь в Європі до нелавніх часів.

Хрестили папуасів колоній, фіноугрів Залісся, які потім "загаварілі" цим книжним язиком, яким їх вчили молитися. І пашло, і паєхала. Далі ти в курсах.

А на московському діалекті староболгарського церковного язика "гаваріт", наприклад, Крим. Ти цього не знав?

[danieldefo.livejournal.com]

Интересно, значит армейский капитан Жан Соваж записал фразу "Пойдите къ блядямъ" на литературном церковно-славянском языке, а не на разговорной московской мове?

[parador.livejournal.com]

А «осподар[ъ|ыня]», «добра ніч»?..

Виходить, здохла ота жива розмовна московська мова?

Справді, інтєрєсно.

[danieldefo.livejournal.com]

Так добра нiч - это церковнославянский, чи ни? Если ни, объясните это невежественному Степому.

[parador.livejournal.com]

Так ви вже зрозуміли, що це не здохла московська, а жива українська?

Якщо зрозуміли, я піду далі, звісно .)

[cancellarius.livejournal.com]

Испанцы говорили на испанском, а молились на латыни. Испанцы покорили и крестили индейцев. Покоренные стали говорить на испанском, но почему-то вовсе не на латыни.

Турки говорили по турецки, а молились на арабском. Турки покорили славян и греков в Малой Азии и обратили их в ислам. Покоренные стали говорить на турецком, но почему-то вовсе не на арабском.

Вывод 1 - богослужебный язык одного народа не может стать разговорным языком другого народа

Вывод 2 - если финно-угры перешли на славянский язык от древних "украинцев", то, значит, эти самые "крестители" говорили на церковнославянском или языке, который был непосредственным предком нынешнего русского.

Эх, дурилка ты, картонная :))

[stepom.livejournal.com]

угрофінік, іспанці і історію майя на себе не натягнули, і майсскими не назвался. А московіти - це зробили.


Вывод 2 - если финно-угры перешли на славянский язык от древних "украинцев", то, значит, эти самые "крестители" говорили на церковнославянском или языке,

Кацапський язик набагато ближчий до болгарського, ніж до сусідній укр. на біл. Висновки роби сам. Практично один в один, якщо знехтувати фрунцузськими та німецькими запозиченнями, зробленими ефіопом, татарином Карамзіним та німчурою.

[cancellarius.livejournal.com]

дурилка, землы нынешней России были Русью, когда в Киеве еще правили хазары

И прия власть Рюрикъ, и раздая мужемъ своимъ грады, овому Полотескъ, овому Ростовъ, другому БЂлоозеро. И по тЂмъ городомъ суть находници варязи, а перьвии насельници в НовЂгородЂ словЂне, въ Полотьски кривичи, в Росто†меря, в БЂлЂ-озерЂ весь, в МуромЂ мурома; и тЂми всЂми обладаше Рюрикъ.

а с церковнославянской традицией творцы мовы разорвали сознательно, т.е. свидомо.

Що більше думаю про те, то частіше прокидаеться в мені сумнів, що небіжчик Іван Котляревський зробив таку велику послугу українській літературі. Була в нас до другої половини 18 століття вироблена літературна мова з устійненими традиціями. Ця мова спиралась на церковнослов'янщину та відбігала досить далеко, це правда, від поточної мови. Але біди тут не було ніякої. Чи не краще було відсвіжити книжну мову, впровадивши до неї поступово живі розмовні елементи, як це зробили москалі? Раптовий перехід до народної мови означав розрив з великою культурною традицією, добровільне зречення багатої спадщини нашого барокко.

Іван Лисяк-Рудницький. Розмова про барокко. Історичні есеї. Т. 1. К. 1994.

Українські діячи вирішили творити нову українську ідеологію не на тих розв’язках, які пропонувала стара еліта, а на народній основі. Таке рішення мало драматичні наслідки. По суті, молоде покоління українських інтелектуалів добровільно відтинало від себе стару спадщину й почало будувати національну культуру заново. Найбільш показовим з цієї точки зору видається питання витворення нової літературної мови. На зламі XVIII і XIX ст. такою мовою для старої української еліти була церковнослов’янська. На відміну від російського варіанту цієї мови, в її структурі та лексиці відчувався сильний вплив місцевої говірки різних верств українського суспільства, у т.ч. народно-селянські елементи. Як засвідчила творчість українського філософа Сковороди, нова українська літературна мова мала всі підстави розвинутися як природній синтез цих двох струменів. Однак українські інтелектуали перших десятиліть XIX ст. надали перевагу більш радикальній мовній “котляревщині” над сковородинською формулою. Старе мовне ядро не послужило основою для формування абстрактних і специфічних понять, як це було у випадку з російською й чеською мовами. У результаті такого розриву традиції сучасний український читач має набагато більше труднощів у читанні й розумінні пам’яток староукраїнської літератури, аніж сучасний англійський читач – у читанні й розумінні Шекспіра. Втрата “руськості” стала набуттям “українськості”.

Ярослав Грицак. Від старої до нової України. Формування модерної української нації ХІХ-ХХ століть.

Так на каком языке говорили "крестители финно-угров"? Га?

[stepom.livejournal.com]

землы нынешней России были Русью, когда в Киеве еще правили хазары
угрофінік, будь точнішим: дуже незначна частина нынешней России, захоплена у свій час Московією/Ордою, була Русью. Московією, яка була утворена за часів Орди, за допомогою Орди та перейняла всі звичаї та устрій Орди

Церковний язик був письмовим на Русі. І не міг не вплинути на розмовну мову. Точно так, як вплинула латинь на європейскі. В колоніях навпаки, місцеві язики аборигенів вплинули на церковну мову, який виконував роль койне, для спілкування з ними

Поїдь в київську область - і ти почуєш мову, якою розмовляли хрестителі фіноугрів.

[nerukopozhatner.livejournal.com]

Стьопка, А знаешь почему испанцы не натянули майскую историю на сеьбя? Потому что майя не йылы сала. А московиты вкралы украинскую историю, як неперпрятанный кусок вкраинского сала.
Сало! Вот чим украинская история и земля притягнула московитов. Теперь вони вид украинцяв ниотстанут

[stepom.livejournal.com]

від чого "Карамзин целенаправленно отказывался"? - "от использования церковнославянской лексики и грамматики"

що таке "церковнославянской" ?

Старобългарският език е най-ранният писмено засвидетелстван славянски език. В старите паметници този език първоначално бива наричан ѩзыкъ словѣньскъ /іензыкъ слов[iе]ньскъ/, а впоследствие ѩзыкъ блъгарьскъ /іензыкъ блъгарьскъ/. Старобългарският, с малки изменения във вековете, и до днес е каноничният език на православните славянски църкви (и в Румъния до към 1865 г.), наричан още църковнославянски.

[danieldefo.livejournal.com]

А Парадор усирается, доказывая, что церковнославянский язык был украинским. Раскройте ему глаза.

[stepom.livejournal.com]

не знаю, розбирайся з ним сам. Тобі повірити - себе обдурити

[parador.livejournal.com]

І правильно. Він досі не дотумкав, про що я пишу .)

Після всіх цитат з Сумарокова, Виноградова і іже.

[parador.livejournal.com]

хіхі .)

[mysliwiec.livejournal.com]

Зауваження:
Кирило і Мефодій запропонували глаголицю. "Кирилицю" придумав вже їх учень Климент Охридський - http://uk.wikipedia.org/wiki/Глаголиця

[lick59.livejournal.com]

Это Прекрасно.
С утра этот пост сделал мой день...
"Пойдите къ блядямъ",- теперь классика жанра..
Примите и проч...

[stanigost.livejournal.com]

Хохляшка, ты хотя бы знаешь, что существует несколько изводов церковнославянского языка?

[stepom.livejournal.com]

валяй, угрофінік, "прасвєщай" !

[parador.livejournal.com]

Перерахувати можете, дядьку? І чим відрізняються?