![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
rusmskii.livejournal.com posting in ![[community profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/community.png){kind=small}
urb_aУкраинствующие всё убеждают, что советская украинизация была проведена под давлением требований украинцев. И что украинцы по своему духу чужды большевикам. А по этой цитате и сравнению её с текстами укрианствующих в сём сообществе скажешь обратное: два сапога — пара.
«…Покровский и его коллеги, будучи убежденными историческими материалистами и интернационалистами, с большим подозрением относились к славным страницам истории, используемым при написании национального нарратива. Обрисовывая longue duree русской истории в исключительно мрачных тонах, «Русская история в самом сжатом очерке» повествовала о шовинистической, колонизирующей нации, исполняющее волю деспотичного царского режима [56]. Неоднократно повторяя характеристики имперской России, принадлежавшие Ленину и Энгельсу — «тюрьма народов» и «жандарм Европы», — Покроиский прямо заявлял, что «В прошлом мы, русские — я великоросс самый чистокровный, какой только может быть, — в прошлом мы русские были величайшие из грабителей, каких можно себе представить». Обозревая положение дел в 1930-м, Покровский с удовлетворением пишет, что теперь «мы поняли, — чуть-чуть поздно — что термин "русская история" есть контрреволюционный термин, одного издания с трехцветным флагом и "единой и неделимой"» [57]. Подобная неприязнь к национальному прошлому, возможно, объясняет, почему в головокружительном, утопическом водовороте агитации, которым отмечен раннесоветский период, гражданской истории в государственных школах практически не уделялось систематического внимания».
http://krotov.info/libr_min/02_b/ra/ndenberger_1.htm
«…Покровский и его коллеги, будучи убежденными историческими материалистами и интернационалистами, с большим подозрением относились к славным страницам истории, используемым при написании национального нарратива. Обрисовывая longue duree русской истории в исключительно мрачных тонах, «Русская история в самом сжатом очерке» повествовала о шовинистической, колонизирующей нации, исполняющее волю деспотичного царского режима [56]. Неоднократно повторяя характеристики имперской России, принадлежавшие Ленину и Энгельсу — «тюрьма народов» и «жандарм Европы», — Покроиский прямо заявлял, что «В прошлом мы, русские — я великоросс самый чистокровный, какой только может быть, — в прошлом мы русские были величайшие из грабителей, каких можно себе представить». Обозревая положение дел в 1930-м, Покровский с удовлетворением пишет, что теперь «мы поняли, — чуть-чуть поздно — что термин "русская история" есть контрреволюционный термин, одного издания с трехцветным флагом и "единой и неделимой"» [57]. Подобная неприязнь к национальному прошлому, возможно, объясняет, почему в головокружительном, утопическом водовороте агитации, которым отмечен раннесоветский период, гражданской истории в государственных школах практически не уделялось систематического внимания».
http://krotov.info/libr_min/02_b/ra/ndenberger_1.htm
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
no subject
Date: 2012-12-09 02:48 am (UTC)Даруйте, але ж це зовсім не так, якщо тільки ви не про перші півтора десятиліття після Жовтневого перевороту мовите.
СРСР більшу частину своєї історії був теократією.
Релігійні свята: 1ше січня, 21ше січня, 23тє лютого, 8ме березня, 22ге квітня, 1/2 травня, 9те травня, 7ме_жовтня/5те_грудня, 7ме листопада + професійні свята.
Відправлення релігійних культів: піонерські лінійки/збори, комсомольські, партійні, профспілкові збори, ідеологічні лекції, політнавчання (в силових структурах), походи до меморіялів і на демонстрації, тощо.
Духовна музика: більша частина музики з якою стикалися в СРСР - ідеологічні пісні, які ще й треба було обовйазково співати в школі, армії, ітн.
Сюди ж - вивчення ідеологічних віршів.
Пантеон: Лєнін, Сталін, зо двадцять культових осіб, що їх іменами поназивані вулиці та инші обйекти по всьому СРСР, тощо.
Священні книги: ПСС Лєніна (Сталіна), Краткий Курс, Капітал, тощо.
Культові споруди: памйатники Лєніну (Сталіну) і низці богів другого ешелону, памйатники ВОВ, будівлі комітетів КПСС, музеї Лєніна, ВОВ, тощо.
Аналог ікон і висловлювань з Корану: велетенські зображення членів Політбйура та инші культові зображення на фасадах будинків, плакати, лєнінські цитати всюди, серпи і молоти і зірки всюди, тощо.
Кастовий поділ: лішенци, родичі ворогів народу, депортовані, непаспортизовані, нечлени КПРС, ті що мають право на обслуговування в спецрозподільниках, столах замовлень, спецсанаторіях, тощо.
Духовенство - комісари, замполіти, працівники ідеологічних відділів КПСС, комсорги, тощо.
Свята інквізиція: політрепресії, цензура (зі спеціяльними інституціями: Главліт, Госіздат, тощо), глушіння "голосів", тощо.
Спокутування гріхів у вигляді служби в армії і армійських зборах, щонайменше кількарічної праці за призначенням, щоденного стояння в годинних чергах, примусових вивезеннях на роботу в колгоспі, тощо.