![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
andreistp.livejournal.com posting in ![[community profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/community.png){kind=small}
urb_aСьогодні річниця загибелі Василя Стуса. Вічна йому пам'ять. Пам'ятаємо…
Ось деякі уривки з його табірних записів та листів сину..
«...Поразка мусить стимулювати на чергову перемогу — це логіка сильних (а Ти — мужчина!). У поразці попускають руки — лише слабкі. Освіта потрібна людині не для іспиту і вступу до технікуму, а для неї самої. Ти повинен бути освіченою людиною. Бо теперішня людина — тільки освічена. Людина — це обов’язок, а не титул (народився — і вже людина). Людина — твориться, самонароджується. Власне, хто Ти є покищо? Кавалок глини сирової, пластичної. Бери цей кавалок у обидві жмені і мни — доти, поки з нього не вийде щось тверде, окреслене, перем’яте...»
14.09.1981
«…Не розумію, невже не надокучило досі т. зв. українській інтелігенції толочити старе тирло – між мазепинським патріотизмом і кочубеївським інтернаціоналізмом по-російському, тобто сповідувати філософію меншої чи більшої національної зради. Невже їй, цій інтелігенції, не досить того, що вже маємо? Коли у нас забрано історію, культуру, весь дух, а натомість дозволено творити душу меншого брата? Невже ось таким холуйством можна прислужитися чомусь доброму?..»
З таборового зошита. Запис 8
В Україні завжди були справжні герої, але, на превеликий жаль, їх завжди знищувала маленька купка жорстоких та українофобських людожерів. Чому? Тому що в цей час мільйони українців, як заведено, були зайняті тим, що стояли в черзі за дешевою ковбасою та горілкою, тремтячи та тихенько лаючи тих людожерів, які пообіцяли їм щасливе життя та покращення вже сьогодні.
http://blogs.korrespondent.net/celebrities/blog/o6/a75728
Ось деякі уривки з його табірних записів та листів сину..
«...Поразка мусить стимулювати на чергову перемогу — це логіка сильних (а Ти — мужчина!). У поразці попускають руки — лише слабкі. Освіта потрібна людині не для іспиту і вступу до технікуму, а для неї самої. Ти повинен бути освіченою людиною. Бо теперішня людина — тільки освічена. Людина — це обов’язок, а не титул (народився — і вже людина). Людина — твориться, самонароджується. Власне, хто Ти є покищо? Кавалок глини сирової, пластичної. Бери цей кавалок у обидві жмені і мни — доти, поки з нього не вийде щось тверде, окреслене, перем’яте...»
14.09.1981
«…Не розумію, невже не надокучило досі т. зв. українській інтелігенції толочити старе тирло – між мазепинським патріотизмом і кочубеївським інтернаціоналізмом по-російському, тобто сповідувати філософію меншої чи більшої національної зради. Невже їй, цій інтелігенції, не досить того, що вже маємо? Коли у нас забрано історію, культуру, весь дух, а натомість дозволено творити душу меншого брата? Невже ось таким холуйством можна прислужитися чомусь доброму?..»
З таборового зошита. Запис 8
В Україні завжди були справжні герої, але, на превеликий жаль, їх завжди знищувала маленька купка жорстоких та українофобських людожерів. Чому? Тому що в цей час мільйони українців, як заведено, були зайняті тим, що стояли в черзі за дешевою ковбасою та горілкою, тремтячи та тихенько лаючи тих людожерів, які пообіцяли їм щасливе життя та покращення вже сьогодні.
http://blogs.korrespondent.net/celebrities/blog/o6/a75728
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
no subject
Date: 2012-09-05 08:37 pm (UTC)З 2 по 11 серпня українці вшановували пам'ять жертв Великого терору 1937-1938 рр. в урочищі Сандармох (Карелія) та на Соловецьких островах (Російська Федерація). У сумну 75-у річницю від дня початку масових арештів та заслання в табори мільйонів ні в чому не винних людей українці встановили пам'ятний знак біля Соловецького каменя.
http://www.volyn.com.ua/index.php?rub=11&article=0&arch=1420