Нынче г-н krv4 всем известный борец с полонизмами (такими, как січень, например :)) и обличитель кодификаторов, засоряющих общерусский язык чужеродной лексикой, разразился гневным постом, где обличал белорусских кодификаторов и фальсификаторов (и попутно радовался по поводу их расстрела во эпоху наисправедливейшего борца с национализмом тов. Сталина).
Раз товарищ такой специалист, то пущай разыщет нам вредителей, сфальсифицировавших обрядовые песни.
Кто заменил "общерусское" расцвела на расквітнела, цветок на кветку, красная - на червоная, обещал на абяцаўся, просихи на прахалі, полон на повен, и.т.д, и.т.п.
Я уверена, у господ исконников уже есть в загашнике обличительные материалы.
Расквітнела ўвесну
Чырвона кветка,
Прыгажэй за яе
Акімава жонка.
У хаце прыбрана,
У печы поўна,
Дзевяць сыноў на лаўцы,
Дзесятая дачка ў люльцы.6
Або:
Кум да кумы заляцаўся,
Пасеяці канаплю абяцаўся,
Ты, кума, мая кума,
Хто б табе пасеяў, калі б не я?
Кум да кумы заляцаўся,
Пяньку намачыць абяцаўся.
Божа мой.
Падай ключы
Зямлю адмыкаць,
Бычка напасаць
На Юр'еву расу.
Бычка напасу:
-Бычок, трацячок,
Ці повен бачок?
-Яшчэ не повен,
Злевым не ровен.29
Што ўтваім гумне сам Бог ходзіць,
Сцірты лічыць і цябе клічыць,
Цябе клічць, дар табе даць:
Табе самому- сто коп жыта…10
(песня "Пане гаспадару, ці спіш, ці ляжыш")
Купалка-сястра, мне часу няма:
Пільную сяла, новага двара,
Каб ведзьмішча не хадзіла,
Чужых кароў не даіла.12
За пана Бога прахалі
Дай яму, Божа, дай
Шчасця у полі,
Здароўя у дому,
Дай яму, дай.
Раз товарищ такой специалист, то пущай разыщет нам вредителей, сфальсифицировавших обрядовые песни.
Кто заменил "общерусское" расцвела на расквітнела, цветок на кветку, красная - на червоная, обещал на абяцаўся, просихи на прахалі, полон на повен, и.т.д, и.т.п.
Я уверена, у господ исконников уже есть в загашнике обличительные материалы.
Расквітнела ўвесну
Чырвона кветка,
Прыгажэй за яе
Акімава жонка.
У хаце прыбрана,
У печы поўна,
Дзевяць сыноў на лаўцы,
Дзесятая дачка ў люльцы.6
Або:
Кум да кумы заляцаўся,
Пасеяці канаплю абяцаўся,
Ты, кума, мая кума,
Хто б табе пасеяў, калі б не я?
Кум да кумы заляцаўся,
Пяньку намачыць абяцаўся.
Божа мой.
Падай ключы
Зямлю адмыкаць,
Бычка напасаць
На Юр'еву расу.
Бычка напасу:
-Бычок, трацячок,
Ці повен бачок?
-Яшчэ не повен,
Злевым не ровен.29
Што ўтваім гумне сам Бог ходзіць,
Сцірты лічыць і цябе клічыць,
Цябе клічць, дар табе даць:
Табе самому- сто коп жыта…10
(песня "Пане гаспадару, ці спіш, ці ляжыш")
Купалка-сястра, мне часу няма:
Пільную сяла, новага двара,
Каб ведзьмішча не хадзіла,
Чужых кароў не даіла.12
За пана Бога прахалі
Дай яму, Божа, дай
Шчасця у полі,
Здароўя у дому,
Дай яму, дай.
no subject
Date: 2013-09-12 01:08 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-12 01:36 pm (UTC)Он же всю воду в крініцах випіл.
no subject
Date: 2013-09-12 01:21 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-12 01:35 pm (UTC)Нєужелі не ясно?
no subject
Date: 2013-09-12 01:44 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-12 02:03 pm (UTC)За даними О. Трубачова, взятими з проаналізованих ним словників, пізні запозичення складають у
них від 31 % у польській до 58 % у російській [21, с. 67]
У вас поздних заимствований - 58%, большая часть лексики.
no subject
Date: 2013-09-12 05:49 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-12 06:17 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-12 04:26 pm (UTC)В древних группах согласных kv (ku), gv (gu) в сочетании со среднеязычными (небными, «мягкими») гласными i, е первые согласные — k, g — остались заднеязычными только на северо-западе славянском, у поляков с кашубами, у лужичан и у чехов со словаками (польск. kwiat, gwiazda и т. п.). На юге же и на востоке, т. е. у всех славян приадриатических, балканских и русских, вм. kv, gv (hv) имеются сочетания цв, зв, напр. цвет, звезда…
Якобы "украинские" названия месяцев в большей своей части заимствованы из польского языка. Доказательство — "квітень" (апрель). Исконное украинское слово было бы "цвітень", отсюда русское "цвѣт" и украинское "цвіт", но польское "kwiat".
П. Я. Черных. Историко-этимологический словарь современного русского языка:
"Цвет"
http://etymolog.ruslang.ru/chernykh.php?id=362&vol=2 (http://etymolog.ruslang.ru/chernykh.php?id=362&vol=2)
Все эти якобы древние славянские названия месяцев - сплошной новодел, в польском в том числе.
no subject
Date: 2013-09-12 04:54 pm (UTC)традиційному поділу слов’янських мов на три групи
(за гіпотезою О. Шахматова). Дослідниця історії слов’янських мов Т. Вендіна зазначає, що в ролі
мовних критеріїв, призначених пояснити традиційне членування слов’янських мов на східні, західні і
південні, використано насправді дрібні деталі лише одного аспекту мовних явищ – фонетики. Перехід
праслов’янських kv, gv у певній позиції у cv, zv, перехід tl, dl в l і подібні “фонетичні ознаки ма-
ють значною мірою випадковий характер і відібрані з низки інших можливих ознак штучно для
підтвердження членування, проведеного переважно за культурно-географічною ознакою” [1, с. 4].
Тобто, цей поділ провели культурологи і (політ)географи, а мовознавці мали виправдати його
фактами мови. Справді, з професійного погляду “cv, zv”– ознаки, несумірно малі порівняно з при-
писаною їм роллю основи для фундаментального поділу слов’янської групи індоєвропейських мов.
При тому першу ознаку вишукано для протиставлення східно- і несхіднослов’янських мов, а другу –
для відрізнення південно- і непівденнослов’янських мов. Поділ слов’янських мов саме на три суто
географічні підгрупи вдається пов’язати зі ще меншими звуковими деталями – історичною долею
сполук tor/lt і t/dj: це радше третьорядний наслідок, а не доленосна причина поділу мов сучасних
слов’ян.
Ще менш переконливим виглядає лексичний бік поділу (він зовсім не врахований у традиційній
географічній класифікації): за акад. О. Трубачовим, з 11 тис. загальновживаних слів російської мови
спільними тільки з українською і білоруською мовами є лише 72 слова (0,65 % словника!) [2, с. 67]:
виходить, такими були справжні масштаби і фактичний результат діалектних контактів у Київській
державі. Для порівняння – спільнослов’янських слів у російському словнику вчений нарахував близь-
ко 3 200 (30 % словника). Під приводом того, що словник мов зазнає більших змін, порівняно з фо-
нетикою, лексичний критерій лицемірно усунутий з числа критеріїв класифікації мов, адже фактичні
відстані між словниками (рис. 1) замовників не влаштовують. (До речі, за складом словника болгарсь-
ка виявляється найближчою до російської (27 % розбіжностей): вона на третину ближча до неї, ніж
українська (38 %).
Костянтин Тищенко Всеслов'янські складники української мови
no subject
Date: 2013-09-12 04:59 pm (UTC)спільними тільки з українською і білоруською мовами є лише 72 слова (0,65 % словника!)
Так я ж и молвлю, шо тута лабасы с пшеками дюже постарались.
no subject
Date: 2013-09-12 05:13 pm (UTC)історичного мовознавства [3; 4], слушно вказує на те, що не лише тричленний поділ, а й сконструйована
проміжна “колиска”– теоретична “часткова прамова”для трьох найсхідніших слов’янських мов – су-
перечать реальному існуванню десятка літописних племен. Зрозуміло, що далекі від Наддніпрянщини
давні говірки в’ятичів і кривичів не мають відношення до української мови, а до російської мають
(рис. 2), як це показано С. Ніколаєвим [5]. Ці говірки історично раніші від російської мови, то що
ж, виходить, вони виникли якось “поза колискою”? Коли мова білорусів – теж з гіпотетичної
колиски, то звідки взявся діалектний рубець на карті упоперек Білорусі (рис. 3), дé місце
засвідченим літописом предкам білорусів – родимичам і дреговичам? А вони таки предки
білорусів, а не росіян чи українців. Методологічна помилка (а іноді й свідома маніпуляція) у
традиційному поділі полягає в оперуванні теоретичним конструктом “єдина мова Київської
Руси», з якого нібито виросли три сучасні мови. Ця схема перекреслює цілу відому з літопису
мовноісторичну епоху – століття існування діалектів, пропонуючи замість них сторонній щодо
них ідеологічний інструмент.
К. Тищенко
Вот так-то КРИВИЧ. То не пшеки, а кривичи (которьіе суть славянизированньіе угрофинньі) постарались.
Никакого общерусского язьіка не бьіло. Бьіли местньіе диалектьі, отличавшиеся друг от друга, на базе которьіх сформировались язьіки.
А "пшеки" постарались - то ваша паранойя. Она, разумеется, плохо излечивается.
no subject
Date: 2013-09-12 05:23 pm (UTC)Тищенко К. объявил новгородского посадника Онцифора Лукинича (14 век) киевлянином по признаку "икавизма", который появится в украинских говорах только в 15 веке.
no subject
Date: 2013-09-12 05:34 pm (UTC)Єто назьівается, смотрю в книгу - вижу фигу. Тищенко об'явил Лукинича киевлянином по принципу социального положения.
Там же написано, что факт наличия киевлян на вьісоких постах в Новгороде отметил Янин. Далее, Тищенко пишет: "Імовірно, що якраз у високому соціальному стані новгородського посадника ... Лукинича варто шукати його зв'язки чи родинну пов'язаність з Киевом, що й зумовило прямий внесок посадника до київських мовних впливів на місцеве мовлення.
no subject
Date: 2013-09-12 05:52 pm (UTC)Його мовлення в дивовижний спосіб сполучає чимало (бо аж 9!) типів рис, властивих і пізній староукраїн-
ській або ранній середньоукраїнській мові XIV століття.
...форми займенників тобѣ, соби, мни, тверде р і навіть подібний до української синтаксис (кони корми; и диду молися, чтобы ихалы).
http://img.tyzhden.ua/Content/PhotoAlbum/2012/10_12/04/tyshenko/tyshenko.pdf
no subject
Date: 2013-09-12 06:06 pm (UTC)Чому на місці
*е в новому закритому складі вже в текстах кінця ХІІ – ХІІІ ст.
південноукраїнські писарі однозначно передавали звук [і] (графічно ъ,
рідше и), ?
У розвиткові і (дієзного) < *о важливу роль відіграли процеси
витворення і < *ě та і < *е, які були відомі в південноукраїнських говірках
набагато раніше: і < *ě не виключаємо вже у ХІ - ХІІ ст., і < *е – в ХІІІ -
ХІV ст. Надалі спрацьовує модель розвитку: в однакових фонетичних
умовах різні вияви зближуються і, зрештою, ототожнюються, що
призводить до м’якої вимови приголосних перед і < *о як останнього етапу
витворення ікавізму: неслъ > н`hс (н`іс) – написання з „новим h”
красномовно вказують на м’яку вимову попереднього приголосного; чого
не було в інших випадках: носъ > нус (нус > нÿс > ніс > н`іс).
ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
ПІВНІЧНОУКРАЇНСЬКИЙ ДІАЛЕКТОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР
ІМЕНІ ПРОФЕСОРА М.В. НИКОНЧУКА
ВІКТОР МОЙСІЄНКО
ПРО ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ІКАВІЗМ
ТА
ПОЛІСЬКІ ДИФТОНГИ
Монографія
no subject
Date: 2013-09-14 02:39 pm (UTC)Дошедшие до нас украинские грамоты указывают на то, что в украинском языке (Ђ) переходит в (i) только в XV в.; то же в южнобелорусских источниках.
no subject
Date: 2013-09-14 02:57 pm (UTC)Кстати, что такое И73?
no subject
Date: 2013-09-14 04:00 pm (UTC)И73 - Изборник Святослава 1073 г.
Чому на місці *е в новому закритому складі вже в текстах кінця ХІІ – ХІІІ ст.
"Новый ять" на месте "е" в новом закрытом слоге после падения редуцированных - это совершенно другая история. Ты вообще не в теме.
Однако Е в закрытом слоге также могло перейти в і: камінь — камень, піч — печь. В южных памятниках древнерусского языка зафиксированы случаи написания ѣ в этой позиции, так называемый «новый ять».
і < *ě не виключаємо вже у ХІ - ХІІ ст.
Можно что угодно не исключать, только достоверно известно :
Дошедшие до нас украинские грамоты указывают на то, что в украинском языке (Ђ) переходит в (i) только в XV в.; то же в южнобелорусских источниках. (Колесов В. В.)
no subject
Date: 2013-09-14 04:27 pm (UTC)Какие грамоты?
Прямо так и указьівают?
Вьі уже приводили мне "неувядающий" вьівод: "На юге же и на востоке, т. е. у всех славян приадриатических, балканских и русских, вм. kv, gv (hv) имеются сочетания цв, зв, напр. цвет, звезда…"
У всех, да не у всех, как оказалось.
То же и с интерпритациями грамот.
Одна фраза из учебника по фонетике русского язьіка тридцатилетней давности VS вьіводьі развернутого исследования современного ученого специально занимающегося проблемой украинского икавизма.
Найдите что нибудь посвежее и повесомей.
no subject
Date: 2013-09-12 07:21 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-12 07:44 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-13 05:48 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-12 07:19 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-13 11:54 pm (UTC)Хочеш через пачинаків у слов'янський світ влізти ? Не вийде -
бєрєндєям і пєрмюко-пачинакакам до слов'ян як тобі до Києва
рачки.
no subject
Date: 2013-09-12 06:10 pm (UTC)В древних группах согласных kv (ku), gv (gu) в сочетании со среднеязычными (небными, «мягкими») гласными i, е первые согласные — k, g — остались заднеязычными только на северо-западе славянском, у поляков с кашубами, у лужичан и у чехов со словаками (польск. kwiat, gwiazda и т. п.). На юге же и на востоке, т. е. у всех славян приадриатических, балканских и русских, вм. kv, gv (hv) имеются сочетания цв, зв, напр. цвет, звезда…
Якобы "украинские" названия месяцев в большей своей части
заимствованы из польского языка. Доказательство — "квітень" (апрель).
Исконное украинское слово было бы "цвітень", отсюда русское "цвѣт"
и украинское "цвіт", но польское "kwiat".
Та ні, в Абасрусію ідеш ти !
Якби квітень запозичили напряму із польської то мало би бути "квятень".
Ти такого не пиши більше ніколи якщо не хочеш ідіотом виглядати. Щоби
приховати відверто чужоземний характер усіх назв московитських місяців
треба щось розумніше вигадати. Фантазія уже вичерпалася ? А щоби приховати
відверто обулгарений характер московитоязичія(за Шахматовим) то ніякої
фантазії не вистачить - 55% московитоязичія запозичено зі староболгаської.
Хочеш щоби тебе знову словниками відпиздили ?
1. етимол. словник укр. мови:
квіт - ... прасловянське květъ/cvětъ ... пов'язане чергуванням голосних
із kvisti/cvisti ...
І ні слова про запозичення чи упливи !!!
квітень - ... прасловянське *květьnь/*cvětьnь ... пов'язане з květъ/cvětъ ...
І ні слова про запозичення чи упливи !!!
для порівняння
звізда - ... праслов. gvězda ...
2. Фасмер:
квет
Ближайшая этимология: "цветок", опоч., островск., кветка -- то же,
тульск. кветки, повенецк., арханг. Согласно Шахматову (Очерк 106),
произошли по аналогии с *квьт†, *квисти вместо цвет.
Жодних згадок про упливи західнослов'янських мов ! І це при тому,
що коли такі упливи очевидні або передбачаються то автори словників
прямо про це говорять.
3. Ну і, знайшов таки, контрольний постріл у твою дурну угро-фінську
довбешку.
http://druzhkovka-news.ru/pskovskie-govory-3/8/ (http://druzhkovka-news.ru/pskovskie-govory-3/8/)
"У южных и восточных славян произошло смягчение, но у последних оно
представлено не повсеместно: укр. /се/г, белор. кветка, русск. диал. квет,
квелить «дразнить, доводить до слез», «плакать, хныкать»32 и др.
Сохранение начального *кв’- известно в северо-западных говорах
русского языка, на той же территории, где сохраняется начальное
*кЕ-. В Словаре Г. И. Куликовского (олонецкие говоры) находим квести,
квет, у А. Подвысоцкого (архангельские говоры) —квйлкой «чувствительный»
(о язве, нарыве), «плаксивый, недотрога» (о человеке). Квести, квет, пустокветный
и т. п. отмечены в разных районах Карело-Финской АССР, в Новгородской обл.,
псковских говорах: Рош кветёт, бес кве-тй ништо ни рожаицца (Гд. Подборовье);
Квитки квятёю; и в огороди угурцы, тыквы квятею, и в ызбы на окошке квятею (Гд. Подолешье).
Слова с этим корнем широко употребительны в народной речи,
поэтому местное звучание (квет-, а не цвет-) держится довольно устойчиво.
Тем не менее, в речи носителей любого говора, где есть квет-, можно услышать
и общерусское цвет-. Оба звучания могут соседствовать в речи: Цзятоф многа,
но ня феи даю плоды, это пустоквет (Гд. Подолешье); Агурцы цвяли сваи, а ф том
поли ззади сажына, так ишо ни квитеют, квёта нету ишо (Гд. Чудская Рудница);
А нойма жыву — как ф квятах цвяту (Оп. Рунихино)."
Ізвідти ж:
"все чаще высказывается мысль о том, что восточносл. кве-, гее— не новообразования,
а след общей дописьменной изоглоссы, объединявшей северо-западные говоры восточных
славян с западнославянскими диалектами. Такое толкование русск. диал. квет, квететь,
квелить и др. представляется вполне убедительным."
Останній абзац напряму підтверджує висновки етимол. словника укр. мови.
да уж Крівічь тьі снова абосрался ...
no subject
Date: 2013-09-14 02:29 pm (UTC)