urb_a | ...язык, которого "нє бьіло, нєт і бьіть не можєт"

denial-01.livejournal.com posting in

В университете Торонто в Канаде состоялся международный симпозиум "Особенный язык, которого "нє бьіло, нєт і бьіть не можєт": 150 лет Валуевского циркуляра", организованный Отделом славистики Торонтского университета при поддержке Канадского института украинских студий (Альбертский университет) и Программы украинских студий Петра Яцыка (Торонтский университет), сообщает "Zbruc".

На симпозиуме выступили литературоведы, профессора Торонтского университета Тарас Кознарский и Максим Тарнавский; лингвист, профессор Венского университета Михаэль Мозер и историк, доктор Хельсинского университета Йоганнес Реми.
Симпозиум рассмотрел Валуевский циркуляр в нескольких дисциплинарных контекстах. В частности, Тарас Кознарский, организатор симпозиума, сосредоточил внимание на статусе и категоризациях украинского языка в дискурсе первых десятилетий XIX века.

Михаэль Мозер акцентировал внимание на политических аспектах в различении языка и диалекта, в определении стандартизированного языка. Докладчик обратил внимание на дискуссии вокруг украинского языка и его будущего в романтическую эпоху, на образовательной инициативе Кирилло-Мефодиевского товарищества, удостоверяющее сознательные усилия интелегенции формировать украинский язык, как полноценного языка общества.

Йоганнес Реми рассказал об усилиях имперских бюрократов, не останавливающихся перед применением дезинформации (и даже подделки), для того, чтобы охарактеризовать и преследовать украинских культурных активистов как опасных революционеров.

Максим Тарнавский рассказал о последствиях Валуевского циркуляра на примере одного писателя, ключевого для понимания украинской культуры второй половины XIX века - Ивана Нечуя-Левицкого. На примере одного писателя непосредственной "жертвы" циркуляра, видим, как запрет действовал в украинском культурном пространстве. По сути, Валуевский циркуляр не запрещал Нечую заниматься украинской беллетристикой. Однако тот самый циркуляр связывал украинский язык с политической неблагонадёжностью и в частности расценивал употребление украинского в образовательной и церковной сферах, как преступление. Таким образом Нечуй оказывался закононарушителем "в квадрате" - невольно становился "радикалом".

В дискуссии взяли участие слушатели и гости симпозиума, среди которых были профессора и аспиранты Торонтского университета, учёные Канадского института украинских студий, члены Научного общества им.Шевченка, профессор славистики Джорджтаунского университета (США) Юрий Мигайчук, представители украинской общины.

Доклады участников можна послушать на сайте симпозиума.
Перевод >>

Flat | Top-Level Comments Only

From:

stargazer7777.livejournal.com

А Лазаря Когановича они вспоминали? Он же был самым усердным внедрителем телячьей мовы и укропитечества)))).http://www.segodnya.ua/ukraine/cubbotnie-ictorii-dlja-vzroclykh-kak-lazar-kahanovich-ukrainu-ukrainiziroval.html

From:

denial-01.livejournal.com

пшёл нафуй, кацап-придурок

- 1919-1921 pp. - Кожна інтервенція москальсько-жидівських окупантів супроводжується негайним тотальним пограбуванням Руси-України. 17 лютого 1919 p. окупанти видають постанову про організацію маршрутних поїздів для вивезення хліба, цукру, солі та вугілля з України. В першій половині 1919 p. планувалося вивезти 50 млн. пудів хліба. "Якщо не підвезете до 1.VI - ми пропадемо всі", писав Ленін-Бланк О.Шліхтеру у березні. План пограбування на 1919 р. передбачав вивезти з України 130 млн. пудів хліба, на 1920 р. - 160 млн. Апетити зростають. Звертаючись до командувача окупаційними військами в Україні М.Фрунзе головний кат Ленін-Бланк писав 18 травня 1921 р.: "Тепер головне питання всієї Радянської влади, питання життя й смерти для нас -зібрати з України 200-300 мільйонів пудів". Порівняйте: за звільнення України від більшовицьких окупантів в 1918р. німці мали отримати 60 млн. пудів, а встигли вивезти лише 10 млн. А скільки було галасу про пограбування України німецькими окупантами!

- 1919 р. - 13 червня денікінці вбивають голову Кубанської Військової Ради Миколу Рябовола, а 7 листопада - священника І.Калабухова. Обидва були українськими патріотами й домагалися створення фронту спільної боротьби козаків Дону, Терека, Кубані та матірної України проти більшовиків. Але ненависть Денікіна та москалів з Добровольчої армії до українців була більшою, ніж до більшовиків.

- 1920-1922 pp. -Звіряче придушення комуністами селянських повстань у Східній та Південній Україні. "Викочувались кулемети, установлювались гармати, відгвинчувались балони з удушливим газом... і часто ні в кого навіть спитати, що було в тім селі? Ні жінок, ні дітей, ні стариків" - по гвардійські вихвалявся Генріх Ягода. Український селянський рух комуністи вважали небезпечнішим, ніж рух білогвардійців.

- 1921-1923 р. Акція ліквідації українського народу - голодомор в Україні.

1921 p. - Під містом Базаром (на Житомирщині) за наказом Котовського та Фріновського комуністи розстріляли 359 полонених українських вояків. "Коли їх поставили над довжелезною ямою, коли у груди їм націлились кулемети, почувся голос комісара: "Кто хочет служить в Красной Армии, два шага вперед!.." Завмерли на мить довгі ряди вояків у нерішучости... Ось-ось похитнуться слабші, і станеться найганебніше-зрада. Але тут почувся гучний, твердий голос козака Степана Щербака: "Ми служимо тільки Україні!.." А із сотень дужих грудей майже одностайно-"Ще не вмерла України..." - Аго-онь! - заволав оскаженілий комісар. "Падали, падали під кулями, але ті, хто ще стояв, продовжували співати..." (Б.Тимошенко. Другий зимовий похід. К., Фундація ім.О.Ольжича, 1995, стор.10).

- 1921-1922 pp. -Перший (ленінський) за всю історію Руси-України голод як наслідок пограбування селянства московськими окупантами. Хлібозаготівельні плани визначалися за принципом найбільшого вилучення хліба з українських селян з метою забезпечення зерном неврожайних москвинських губерній. Зокрема, на Запоріжжі за пропозицією голови ЦСУ Московії П.Попова, збирався продподаток, розмір якого дорівнював валовому збору. Загинуло два мільйона українців. "Після планово проведеного голодомору практично обезлюділи більшість волостей і уіздів Таганріжжя, Донеччини, Запоріжжя, Херсонщини, Миколаївщини, Одещини" (Віктор Шкуратюк, 1993 р.). "Це ще не голод. Коли Тіт (римський полководець-А.К.) брав Єрусалим, жидівські матері їли своїх дітей. Ось коли я заставлю ваших матерів їсти дітей.тоді можете прийти і сказати: "Ми голодуємо", - заявив Лейба Бронштейн (псевдо - Лев Троцький) делегації голодуючих селян.

- 1921-1922 pp. -За вказівкою з Москви в Руси-Україні винищено біля 150тис. українців -учасників національно-визвольної боротьби.

- 1921-1930 pp. - Московські окупанти та промосковські шовіністичні сили в Україні чинять шаленний опір відродженню української мови та українських культурних традицій, яке пустило глибокі коріння в 1917-1919 роках. "Зачем возрождать допетровскую епоху, зачем гальванізіровать украінскій язик, которий покрился уже прахом", повчав у Запоріжжі москвинський письменник ф.Гладков. "Признання української мови як урядової могло би означати панування української буржуазії та куркульства", писав голова "українського уряду" Х.Раковський.

From:

denial-01.livejournal.com

- 1922 р. Ліквідація "Просвіт" на Кубані, в Зеленому Клину та в інших місцях компактного проживання українців.

- 1922 р. -Голова ВЧК Ф.Дзержинський дає наказ виловити українських дітей-сиріт і знищити. Баржі з сиротами були затоплені у Чорному морі. (Віктор Шкуратюк, 1993 р.).

- 1922 р. - Більшовицька влада ліквідувала "Просвіту" в Руси-Україні, на Кубані, в Зеленому Клину (Далекий Схід) та інших українських поселеннях в Москвинській імперії.

Доброго ранку! Ми з України...

...язык, которого "нє бьіло, нєт і бьіть не можєт"

Page Summary

Style Credit

Expand Cut Tags