Любителям руськоїм мови. І нарѣчія .)

[parador.livejournal.com]

Хотів викласти сьогодні зовсім інший матеріал (вже горить, бо схоже, що не всі розуміють, про що мова), але передумав, покажу дещо на додачу до теми про вєлікій народ.

Про «малоросійскоє вліяніє» на «вєлікорусскую культуру» ми читали у Виноградова і Сумарокова, у Харламповича і Безсонова; ми вже знаємо, ким був Іоан Максимович, — а тепер подивимося ще на дві нотні збірки, написані у Санкт-Петербурзі у середині XVIII-го століття.

Перша — 1750-й рік:



Підкреслюю: «напѣву Кvєвскаго, а нарѣчія велікороссійскаго». Це також означає, що у Києві співали інакше. Як довго, невідомо, проте інакше, іншою мовою.






Цей ірмологіон написав якийсь Орест Софронієв — на «замовлення» настоятеля Троїце-Сергієвої лаври. Чи був він монахом Лаври, невідомо; писав також у Петербурзі, у 1748-му році. І також «по зна́менію Кvєвскому, а нарѣчію велікороссійскому».




Щоб це було якось схоже на урок руської мови, напишу транслітерацію вірша з лівої сторінки другої ілюстрації — напишу російську транслітерацію, але українськими і російськими літерами, щоб не виникало сумнівів, як читати те чи інше слово:

Просят Отца піщі рыкающє скімны.
І мы просє́м поющє чістім срдцем гімны.
Іхже сложіша в ползу нашу отці мнозі
лікующіі нынє в нєбєсном чертозє.
Да і здє поживєм бєз нужді лєта многа,
І безсмертную піщу воспріймем от Бога.
Доброгласіє в людєх єсть дар Божій вєлій,
Єгда в церкві смірєно поєть кто вєсєлій,
Пріятнєйшімі пєснмі слухі услаждаєт,
І за двох молящіхся вомінєн бываєт.
Сєбє ползуєт поя з бєзплотнімы лікы
Славу і вєлічія своєго владікі.
І другіх слышащых бєз сна, акі страж бдящій,
Во умілєніє і бодрость пріводящій.

Ммм.. Не нагадує Азарова?

Будь ласка, хто хоче і може, напишіть коректну транслітерацію російськими літерами. Так, я розумію, що «з безплотними лики», «владики», «двох» — це українською, але хай™: можливо, я ще щось перемудрив, тож напишіть .)

Ще раз зверну увагу, що обидві збірки писалися у Росії і для Росії.

Comments

[parador.livejournal.com]

> прочитанные по вашим правилам
Ні, «по нашим правілам» не так.

> ЗЫ Подсвечник
Котику, куди тебе послати?-)

> Не частично как вы это делаете, где выгодно там правило применяем, где нет, не применяем
Тоді ПИТАЮ, не риторично:

«Просє́м» — коли так говорили, з якого до якого часу? Коли стало «про́сім»? Що сталося, що так змінилася вимова?

[novoros49.livejournal.com]

Давай по порядку.
"Ні, «по нашим правілам» не так"
Изложи как по вашим правилам, заодно и сами правила.
Подсвечник (http://ice-blackwell.livejournal.com/28077.html) (канделябр), очень весомый аргумент при разговоре с шулерами.

[parador.livejournal.com]

Це ж ти мені сказав, як треба читати цей текст.

Не будь шулєром:

«Просє́м» — коли так говорили, з якого до якого часу? Коли стало «про́сім»? Що сталося, що так змінилася вимова?

[novoros49.livejournal.com]

Наверное раньше, может позже чем стало "пыщы", "ы мы", "ых жэ", "мнозы", "лыкующиы", "нэбэсном"?

[parador.livejournal.com]

> Наверное раньше, может позже
Не знаєш?-))

А я знаю. У XVIII-му столітті.

До того було «просѣ́м», після того стало «про́сим». А що сталося, яка лінгвокатастрофа — я ще не знаю, буду у руССкіх питати.

Не у хохлів. Ти свабодєн, гуляй.

[novoros49.livejournal.com]

по "пыщы", "ы мы", "ых жэ", "мнозы", "лыкующиы", "нэбэсном" будут пояснения?

[parador.livejournal.com]

Ні. Пояснень не буде.

Бо ти не зрозумієш.

Тому що:
- коли ти читаєш «напѣву Кvєвскаго, а нарѣчія велікороссійскаго», ти не віриш, що були різні мови, різне звучання і написання того самого тексту;
- ти ігноруєш той факт, що усі слов’яни вимовляють той самий ц.-сл. текст по-своєму; ти впевнений, що всі читають саме «канонічно», як росіяни;
- ти не віриш Сумарокову, Бєлінському, Огієнкові і іншим — чого ж я буду тобі щось пояснювати?
- ти читаєш «просѣ́м», «прїидѣ́те» тощо як «просє́м», «пріідє́те» — і не можеш пояснити, як, чому і коли такі слова змінилися;
- ти вважаєш, що «двѣ стѣ» треба читати як «двєсти», а «двісті» називаєш діалектом;
- ти не знаєш, чому Смотрицький у Граматиці пише «свѣди́тель», а ви кажете «свідє́тєль»;
- ти «чистим сердцем» читаєш як «чістім сєрдцєм»;
- ти не знаєш, чому у XI-му Іларіон Київський та Феодосій Чернігівський писали «грѣхы», «вѣ́кы», «пакы» тощо;
- ти не можеш мені сказати, чому у Острозькій Біблії вживають паралельно «паки» та «пакы», і як мають звучати літери «и» та «ы» в обох випадках;
- до речі, про Острозьку: чому Федоров називав себе друкарем, а не пєчатніком — ти також не знаєш;
- ти — безграмотний рагуль (http://urb-a.livejournal.com/639163.html?thread=15772603#t15772603).

Ти зомбі. Я тобі нічого не зможу пояснити.

[novoros49.livejournal.com]

<"Ні. Пояснень не буде"
Коню понятно, шулера и пиздобола поймали за руку, что он может пояснить.
"Бо ти не зрозумієш"
Хорошо бы ты понял, что нельзя быть местами беременной, и что беременность, как и правило или она есть или её нет. Я вообще ничего не считаю, слово вера в моём лексиконе отсутствует. А вот ты считаешь или веришь, что «чистим сердцем» нужно читать «чыстым сэрдцэм» но даже не пытаешься объяснить почему "пыщы", "ы мы", "ых жэ", "мнозы", "лыкующиы", "нэбэсном" нужно читать по другому.
"Я тобі нічого не зможу пояснити"
Понятно, зомбарики так и поступают, даже если они прикидываются грамотными рагулями.

[parador.livejournal.com]

> почему "пыщы"
Ти зрозумієш, «почему "пыщы"», коли поясниш сам собі, чому у XI-му Іларіон Київський та Феодосій Чернігівський писали «грѣхы», «вѣ́кы», «пакы» тощо; чому у Острозькій Біблії вживають паралельно «паки» та «пакы», і як мають звучати літери «и» та «ы» в обох випадках.

Не удавай із себе грамотного рагуля — ти безграмотний і вєчначмарімий.

Я можу відповісти на всі ті питання; і на всі твої також. А ти спробуй пояснити хоча би сам собі те, що я виділив вище.

Ти назвав мене зомбариком, хоча не спробував навіть вчитатися у ті пунктики, що я тобі написав. На ті питання ти не можеш відповісти. Ти можеш лише назвати мене зомбариком.

«Понятно, зомбарики так и поступают». Не срамися, рагулю.

[novoros49.livejournal.com]

Чудо гороховое, я не выдаю из себя грамотного, тем более рагуля. Спросить у Феодосия и Иллариона у меня возможности нет, как звучали в XI-м веке "И" та "Ы", тем более "ѣ" и "е", понятия не имею, и ты не имеешь.
Ты берешь на себя наглость на примере одних слов и современного звучания их в одном из языков утверждать, что и в старину они звучали так же. Когда тебе показывают, что другие слова, если следовать твоим, из пальца высосанным, правилам в современном звучании выглядят глупо, начинаешь психовать, как и положено верующему зомбарику, который не может объяснить, почему его верования расходятся с фактами.
"На ті питання ти не можеш відповісти"
Не могу и не пытаюсь, а ты не можешь, но пыжишься, в результате обсираешься.

ЗЫ Смешно выглядит галичанский рагуль, который пытается скрыть своё галичанство, когда свой рагулизм пытается навесить на других.

[parador.livejournal.com]

> пытается скрыть своё галичанство
Ти ідіот.

Якщо ти не сприймаєш елементарного?-)) Як я тобі поясню щось складніше?-)

> начинаешь психовать
Ой, яккий же ти лоп-у-у-ух... Синку, піди випий валер’янки :-)

> расходятся с фактами
Хи-ги... Ти ж пишеш «понятия не имею», «не могу и не пытаюсь» — з якими фактами? Ти сам хоч добре розумієш, що ти пишеш?

Ти ідіот. В сад. Я тебе годував уже достатньо, вєчначмарімий тролику.

[novoros49.livejournal.com]

"з якими фактами?"
"пыщы", "ы мы", "ых жэ", "мнозы", "лыкующиы", "нэбэсном"?
"ідіот"
Конечно, только идиот будет утверждать, что за пределами галичины ”абетка” и ”тому я ся буду стримувати” употребляется чуть ли не на каждом шагу.