«ДВОМОВНІСТЬ» СУРЖИКА І МАТА.
Aug. 24th, 2012 12:25 amТому повернімося до питання того ж таки Павловського: «Что такое Россия, если не армия и русский язык?» — це, так би мовити, програма-мінімум російської експансії. Але російська армія переживає, як відомо, не кращі часи. Не раз оголошували, що вона володіє таємничою суперзброєю. Однак зброя та досі, хвалити Бога, таємнича, а от радянський металобрухт у вигляді «важкої артилерії» — цілком видимий. Об’їхавши пів-Європи, реліктові танки можуть хіба що — для маскування, аби їх ніхто не знайшов — вкритися осіннім листям і дивитися сни про Сталіна. Тож залишається мова.
Розв’язання проблеми російської ідентичності в плані мови здійснюється в Росії двома способами: законодавчим тиском всередині країни та екстенсивним розширенням простору вживання російської мови на пострадянській території. Причому в обох процесах присутні чинники, які згубно впливають на саму російську культуру. Перший чинник — це політизація і бюрократизація російської мови. Другий — варваризація російської мови внаслідок її експансії серед неокультурених шарів населення.
І російська царська, і російська радянська русифікація завжди найбільший успіх мала в основному серед людей малописьменних, позбавлених будь-якої культури і відповідно - власної усвідомленої ідентичности. У радянськи часи загалом невигластво було проголошене достоїнством. Невігластво культивувалося як гарантія політичної лояльності...
Не йдеться про всіх без винятку ромадян, які розмовляють російською мовою. Йдеться, власне, про не-громадян, про той родукт радянської "соціальної інженерії", якій руйнує Україну і якій зруйнував Росію.
Це, власне, і є той позбавлений культури, ще цілковито підрежимний за своєю ментальністю homo sovieticus, якій так вперто воює впродовж уже скількох років за російську як "регіональну" мову, а сам не здатен вивчити жодної мови, крім "совєтского язьіка",- хиткої піраміди фікцій, яка так і залишилась його єдиним "культурним" референтом.
А тим часом, якщо і є "двомовність" у цих реаліях, то не українсько-російська, а дещо більш специфічна: це «ДВОМОВНІСТЬ» СУРЖИКА І МАТА.
Єдина «двомовність», можлива в країні неляканих прем’єрів, які за роки своєї «проффесорської» діяльності не зуміли вивчити, як пишеться українською мовою це солодке слово «прем’єр».
Заїжджий з Москви письменник повідомляє в Києві, що українська мова «безперспективна» і що на пострадянському просторі автори завжди писатимуть російською, оскільки це гарантує більшу аудиторію, ніж її мають колишні радянські республіки Типова російська хворість — бачення світу виключно в оптиці Росії. І автор цих слів усерйоз переконаний, що пострадянська аудиторія — найцікавіша у світі. Що український письменник не спить, якщо його не прочитають де-небудь у сучасному «ѓраді Тьмуторокані». А як живуть словенські письменники з народом у два мільйони, данські, чий народ не добігає до п’яти мільйонів, чи фінські з аудиторією ледве більшою від п’яти мільйонів? Пишуть своїми мовами — і друкуються по всьому світу. І якщо їх не читають кримські пенсіонери чи депутати Донецької міськради, то вони цього навіть не помічають.
Вищезгаданий номінальний депутат Донецької міськради (а вона може бути і Харківською чи Севастопольською), який вважає, що українська мова може існувати як «фольклорна» і «для анекдотів», а от «великий и могучий» — це мова науки, елементарно не знає, що мовою науки в сучасному світі є англійська. Що без знання англійської неможливо працювати в параметрах сучасної науки і технології. Що російський науковий «текст» відстає від «тексту» англійського на світлові роки — а тим самим поглиблюється наукова і технологічна відсталість Росії та тих сусідів, яких вона все ще тримає у своїй орбіті.
Оксана ПАХЛЬОВСЬКА
Римський університет «Ла Сап’єнца», Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України
http://www.day.kiev.ua/250158
Розв’язання проблеми російської ідентичності в плані мови здійснюється в Росії двома способами: законодавчим тиском всередині країни та екстенсивним розширенням простору вживання російської мови на пострадянській території. Причому в обох процесах присутні чинники, які згубно впливають на саму російську культуру. Перший чинник — це політизація і бюрократизація російської мови. Другий — варваризація російської мови внаслідок її експансії серед неокультурених шарів населення.
І російська царська, і російська радянська русифікація завжди найбільший успіх мала в основному серед людей малописьменних, позбавлених будь-якої культури і відповідно - власної усвідомленої ідентичности. У радянськи часи загалом невигластво було проголошене достоїнством. Невігластво культивувалося як гарантія політичної лояльності...
Не йдеться про всіх без винятку ромадян, які розмовляють російською мовою. Йдеться, власне, про не-громадян, про той родукт радянської "соціальної інженерії", якій руйнує Україну і якій зруйнував Росію.
Це, власне, і є той позбавлений культури, ще цілковито підрежимний за своєю ментальністю homo sovieticus, якій так вперто воює впродовж уже скількох років за російську як "регіональну" мову, а сам не здатен вивчити жодної мови, крім "совєтского язьіка",- хиткої піраміди фікцій, яка так і залишилась його єдиним "культурним" референтом.
А тим часом, якщо і є "двомовність" у цих реаліях, то не українсько-російська, а дещо більш специфічна: це «ДВОМОВНІСТЬ» СУРЖИКА І МАТА.
Єдина «двомовність», можлива в країні неляканих прем’єрів, які за роки своєї «проффесорської» діяльності не зуміли вивчити, як пишеться українською мовою це солодке слово «прем’єр».
Заїжджий з Москви письменник повідомляє в Києві, що українська мова «безперспективна» і що на пострадянському просторі автори завжди писатимуть російською, оскільки це гарантує більшу аудиторію, ніж її мають колишні радянські республіки Типова російська хворість — бачення світу виключно в оптиці Росії. І автор цих слів усерйоз переконаний, що пострадянська аудиторія — найцікавіша у світі. Що український письменник не спить, якщо його не прочитають де-небудь у сучасному «ѓраді Тьмуторокані». А як живуть словенські письменники з народом у два мільйони, данські, чий народ не добігає до п’яти мільйонів, чи фінські з аудиторією ледве більшою від п’яти мільйонів? Пишуть своїми мовами — і друкуються по всьому світу. І якщо їх не читають кримські пенсіонери чи депутати Донецької міськради, то вони цього навіть не помічають.
Вищезгаданий номінальний депутат Донецької міськради (а вона може бути і Харківською чи Севастопольською), який вважає, що українська мова може існувати як «фольклорна» і «для анекдотів», а от «великий и могучий» — це мова науки, елементарно не знає, що мовою науки в сучасному світі є англійська. Що без знання англійської неможливо працювати в параметрах сучасної науки і технології. Що російський науковий «текст» відстає від «тексту» англійського на світлові роки — а тим самим поглиблюється наукова і технологічна відсталість Росії та тих сусідів, яких вона все ще тримає у своїй орбіті.
Оксана ПАХЛЬОВСЬКА
Римський університет «Ла Сап’єнца», Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України
http://www.day.kiev.ua/250158
no subject
Date: 2012-08-24 04:04 am (UTC)no subject
Date: 2012-08-24 07:36 am (UTC)no subject
Date: 2012-08-24 11:11 am (UTC)Но... Сраться проще. Так?
Забавно.
no subject
Date: 2012-08-25 10:54 am (UTC)no subject
Date: 2012-08-25 01:29 pm (UTC)Вам имело бы смысл об этом то же задуматься... Но. "Борьба нанайский мальчиков" за язык - она ж так увлекательна. Так?
Да и по остальным результатам Украина, как бы, "не блещет" по сравнению с Беларусью...
no subject
Date: 2012-08-25 04:37 pm (UTC)Так, в Москве средняя зарплата в марте этого года составила 46,5 тысяч российских рублей (по курсу на конец марта 2012 года это около 1586 долларов), а в Астане - 150,1 тысяч тенге (1020 долларов). Напомним, что средняя минская зарплата в марте, согласно данным Белстата, - 4 миллиона 103 тысячи рублей (506 долларов).
У южных наших соседей – киевлян – зарплата в этот период также превосходила минскую и составила 4577 гривен (572 доллара).
http://www.newsland.ru/news/detail/id/962344/
Беларусы живущие на Берестейщине ездят скупаться на рынок (продуктовый и вещевой) в Ковель, интернет в Беларуси намного дороже чем в Украине (+ нет выбора- поставщик услуг только один).
no subject
Date: 2012-08-25 04:58 pm (UTC)http://belstat.gov.by/homep/ru/indicators/pressrel/soob.php
http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2012/gdn/Zarp_ek_p/zpp2012_u.htm
Беларусь - средняя заработная плата работников Республики Беларусь в июле 2012 г. составила 3 925 900 рублей
Украина - Січень-червень 2916 грн.
Вы кого обмануть пытаетесь - сами себя?
Уровень цен, прежде всего, зависит от покупательной способности населения и мерами (протекционизмом) по "защите собственного производителя". Если цены на вещевой импорт в Ковеле ниже чем в Бресте - это говорит о том, что украинцы, таки меньше зарабатывают и им некого защищать протекционистскими мерами.
Украина же имея гораздо более выгодное и природно-климатическое и географическое расположение - живет как минимум не лучше чем Беларусь.
no subject
Date: 2012-08-26 06:28 pm (UTC)Украина - Січень-червень 2916 грн.
Клас. Порівнювати середню зарплату в РБ за липень (июль) проти середньої зарплати за період з січня по червень в Україні. Ісконная статістіка - вона таки така статистична.
*Уровень цен, прежде всего, зависит от покупательной способности населения и мерами (протекционизмом) по "защите собственного производителя". Если цены на вещевой импорт в Ковеле ниже чем в Бресте - это говорит о том, что украинцы, таки меньше зарабатывают и им некого защищать протекционистскими мерами.
Тобто, за вашою логікою,
уряд РБАляксандр Риґоровіч Святоколхозньій вирішив, що білоруси заробляють дуже багато і вжив "мєрьі по зашшітє собствєнноґо проізводітєля", унаслідок чого рівень цін на продукцію "собствєнноґо проізводітєля" (при наявності у РБ у рази дешевшої нафти-газу з РФ у порівнянні з Україною) перевищив рівень цін на аналогічну продукцію, яка виробляється в Україні з застосуванням дорогого газу-нафти з РФ та без "мєр по зашшітє собствєнноґо проізводітєля"?Типу: пакупайтє тавар дороґо, зато сдєланньій в Бєларусі і зашшішьонньій мудрьімі протєкціоністскімі мєрамі от АҐЛа, замість того, щоб купити імпортний аналог, але дешевше?
Вам не здається, що це вже пахне маразмом?
А якщо мова йде про товар, аналог якого у РБ не виробляється, то це маразм у квадраті: пакупайтє імпортний тавар дороґо, патамушта в РБ мьі єво нє проізводім, а мудрьій АГЛ повєлєл внєдріть протєкціоністскіє мєрьі.
До речі, з чого ви узяли, що ціна на речовому ринку у Ковелі стосується завезеного в Україну товару, а не виробленого в Україні? У попередньому пості про "імпорт" нічого не говорилося.
* Если цены на вещевой импорт в Ковеле ниже чем в Бресте - это говорит о том, что украинцы, таки меньше зарабатывают и им некого защищать протекционистскими мерами.
А от у Польщі, наприклад, ціни на окремі групи товарів легкої та харчової промисловості навіть нижчі за українські аналоги. То що, за вашою логікою "полякі такі мєньшє зарабатьівают, і ім нєкоґо зашшішать"? Ню-ню.
no subject
Date: 2012-08-26 06:57 pm (UTC)Так що те, що написав я- воно "з життя", а не з держ. статистики.
no subject
Date: 2012-08-26 07:08 pm (UTC)ОРТз передачами про"пакращєння і папєрєдніков"Бацку-маладца.no subject
Date: 2012-08-26 07:13 pm (UTC)(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2012-08-27 02:23 pm (UTC)Детки... От вам тарифы: http://www.byfly.by/vse-tarify
А "чувак" черпает информацию из деловых поездок. ;) В том числе и к вам, в Украину. Не имейте "детскую привычку" недооценивать оппонента. Как бы вам этого не хотелось...
(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2012-08-27 02:34 pm (UTC)Поэтому, видимо, Вы и попытались "сыграть в наперстки" указав заработки только в столицах... А зря.
no subject
Date: 2012-08-27 02:16 pm (UTC)То есть Вы ссылку на укрстат не посмотрели, так? А зря...
> при наявності у РБ у рази дешевшої нафти-газу з РФ у порівнянні з Україною
А "кто ж вам дохтар"? Как бы уровень цен до 2004 г. у нас с вами на нефть-газ был примерно одинаков. Неужели у вас в 90 начало 200-х - "как сыр в масле катались"? Так как бы отставание во ВВП у Украины и в эти годы было...
Но в отличии от вас у нас нет ни ваших земельных ресурсов, не природных. Однако ж...
> Типу: пакупайтє тавар дороґо, зато сдєланньій в Бєларусі
Нет. "Типа" - если есть заработок (купляйте Беларускае), то и заплатить за импорт можно и больше. Каждая "медаль" имеет, как минимум, две стороны. Нет заработка - от и цены на импорт меньше, с нищих-то много не возьмешь...
> Вам не здається, що це вже пахне маразмом?
Не-а. Это вовсе не значит, что у нас - "фсе хорошо". Далеко не так. Но выползать из системного кризиса, общего для стран бывшего СССР без мер по поддержки собственного производителя - ни как не получится. Съедят и не поморщатся.
Недаром, будучи в Киеве, я нет-нет и замечу магазины с названиями "...из Беларуси", значит при всех вероятных недостатках товар из Беларуси у вас - какой-никакой, но брэнд для обывателя. У нас товары Украины таковым брэндом не являются...
> А якщо мова йде про товар, аналог якого у РБ не виробляється, то це маразм у квадраті
Это не "маразм в квадрате" - а неизбежные недостатки "госкапитализма" (который у енас есть, в отличии от бытующего мнения о "социализме"). К сожалению не все, что делается - разумно. Ну так и не вам нам пенять...
> а не виробленого в Україні?
А что из произведенного в Украине - придается на вещевом рынке в Ковеле? И, что, как правило, везут белорусы из того же Ковеля? ;)
> А от у Польщі, наприклад, ціни на окремі групи товарів легкої та харчової промисловості навіть нижчі за українські аналоги.
Вообще-то Польша - член такого экономического и политического образования как ЕС. Забыли, да? И то, что в Польше продовольственные товары ниже по стоимости - говорит, прежде всего, о большей эффективности с/х производства в ЕС в целом. В отличии от нас с вами.
В Литве тоже стоимость продовольственных товаров, в целом, ниже. Только импорт в страну уже превышает экспорт из страны. Мы с вами, пока еще, держимся в этой позиции в плюсе. Только в Беларуси нет украинских черноземов... Вообще.
no subject
Date: 2012-08-27 04:22 pm (UTC)Я то посилання подивився. А от ви, не знаю, чи подивились, але різницю не зрозуміли точно. Дані Держстату України, які ви навели, це дані за період з 01 по 06 місяць. Тобто, якщо в січні середня ЗП була 2722, у лютому стала, наприклад, 2750, а в червні, наприклад, стала 3000, то у цій колонці подається середнє арифметичне за період з січня по лютий. Ясно, що воно буде менше за зарплату, взяту за останній місяць, у якому вона буде більшою, ніж на початок року (хоча б тому, що за цей період зросла мінімалка).
Ви ж навели дані Белстату за один останній місяць, плюс до того, за липень, який у табличці Держстату України не відображений ніяк.
Плюс дані Держстату України враховують тільки так звану "білу" зарплату, яка складає лише певну (не найбільшу) частину від усієї зарплати. Так вибачте, хто з нас не вміє читати?
*А "кто ж вам дохтар"? Как бы уровень цен до 2004 г. у нас с вами на нефть-газ был примерно одинаков. Неужели у вас в 90 начало 200-х - "как сыр в масле катались"? Так как бы отставание во ВВП у Украины и в эти годы было...
Но в отличии от вас у нас нет ни ваших земельных ресурсов, не природных. Однако ж...
Ви б поцікавилися рівнем цін на нафту-газ "до 2004" в Україні, перш ніж писати таку дурню.
*Нет. "Типа" - если есть заработок (купляйте Беларускае), то и заплатить за импорт можно и больше. Каждая "медаль" имеет, как минимум, две стороны. Нет заработка - от и цены на импорт меньше, с нищих-то много не возьмешь...
Та нема тут прямої залежності між заробітком і ціною імпорту. От візьмемо бензин, основною складовою вартості якого є ціна на нафту. Якщо ціна на нього становить, наприклад, у середньому 100 одиниць, то десь в Молдові, наприклад, від того, що там середній рівень доходів нижчий, ніж у Росії в декілька раз, він не буде коштувати так само у декілька раз дешевше у порівнянні з Росією (хіба що імпортна ціна на бензин/сировину для його виготовлення буде постачатися у Молдову за демпінговою ціною з урахуванням, наприклад, політичної складової). Так що ваша залежність між "нищими" і ціною на імпортний товар пролітає повз Париж, як фанера.
А от інша кореляція якраз присутня: ми клепаємо на заводі імені 31-го тракториста в країні Б якусь хрень по ціні 100 за одиницю. На ринок заходить фірма "Х", яка продає таку саму хрень, але вироблену у країні К і по ціні 50 за одиницю. Так от, для того, щоб з-д ім. 31-го тракториста не вилетів у трубу, ми, замість того, щоб модернізувати виробництво на заводі та запровадження різноманітних програм (кредитування, розстрочка тощо), щоб продукція, яку виробляє завод ім. 31-го тракториста, стала конкурентноспроможною, просто беремо, і тупо вводимо імпортне мито у розмірі 70 одиниць за штуку. Тепер імпортна продукція обходиться кінцевому покупцеві у 120 одиниць, а вітчизняна "всього" у 100. І всі задоволені, і з-д ім. 31-го тракториста, і бюджет, який отримав додатково надходження, і вєлікій і мудрьй кормчій. Правда кінцевий споживач з його інтересами усе-рівно засунутий далеко-далеко, але це вже деталі. Кого він цікавив коли-небудь, цей кінцевий споживач, чи не так?
"Мєрьі по поддєржкє" теж бувають різні. І якщо завдяки цим "мєрам" якийсь "динозавр совкової промисловості" протягне ще кілька років, замість того, щоб таки нарешті сконати, то нафіг такі "мєрьі".
*А что из произведенного в Украине - придается на вещевом рынке в Ковеле? И, что, как правило, везут белорусы из того же Ковеля? ;)
Тобто з харчовою промисловістю питання вже закрите?
Товари легкої промисловості, наприклад. Тільки не змушуйте мене заради цього лізти в ґуґл і викладати вам повний асортимент.
no subject
Date: 2012-08-27 04:51 pm (UTC)Это-то понятно, я же сразу написал период в данных укрстата - но в абсолютных цифрах разница все равно почти в треть (относительно украинского заработка) ив четверть относительно белорусского. То есть все равно разница "в минус". понимаете/нет?
> Та нема тут прямої залежності між заробітком і ціною імпорту.
Цена продукта будет стремиться (в условиях свободно складываемой конъюнктуры) к "верхнему приделу" покупательной способности населения. Причем если коснутся белорусских реалий - то вмешательство в ценообразование, госрегулирование, приводит к увеличению цен. Это я Вам как собственник, импортер по роду деятельности, говорю.
> От візьмемо бензин, основною складовою вартості якого є ціна на нафту
Вы еще более "экзотический товар" возьмите. :D Как правило бензин (да и ГСМ вообще) имеют бОльшую составляющую "госрегулирования" в цене чем прочий потребительский импорт. Вы, похоже, рассуждаете о вопросах в которых, пардон, малокомпетентны.
> Так що ваша залежність між "нищими" і ціною на імпортний товар пролітає повз Париж, як фанера.
Это Вам так хочется. :D На практике цены на потребительский импорт, особенно в условиях свободно складывающейся конъюнктуры - сильно зависят от покупательной способности населения. Хотя конечно ниже "себестоимости" для импортера - они редко падают...
> А от інша кореляція якраз присутня: ми клепаємо на заводі
Ну на счет модернизации и "линейки продукции" белорусских производств - я так понимаю, Вы в принципе "не в курсе". Для примера, раз уж речь зашла о тракторах - сравните объемы продаж тракторов белорусского и украинского производства на внешних рынках...
> Кого він цікавив коли-небудь, цей кінцевий споживач, чи не так?
Нет не так - много ума не нужно, что бы вместо производства открыть рынок или маркет в котором можно перепродавать друг другу импорт. только где потребитель будет зарабатывать "ракушки каури" для покупок? На практике возможность заработка - приоритетнее. Хотя, конечно, в экономике нужно и то и то.
> І якщо завдяки цим "мєрам" якийсь "динозавр совкової промисловості" протягне ще кілька років
Пока наши "динозавры" при всех недостатках - чувствуют себя лучше ваших. И заработок обеспечивают и продукцию реализуют. В том числе и на вашем рынке.
> Тобто з харчовою промисловістю питання вже закрите?
Продовольственные? Ну разве, что - продукция растениеводства. Ну так Беларусь, как бы, и севернее Украины и украинских почв у нас - нет, вообще. Бананы, от, и у вас и у нас - 100% импорт.
А от, к примеру, мои знакомые из Киева регулярно просят, что бы я им колбаски сыро-вяленной или сыро-копченой из Минска привез. А из Киева такое везти - мне и в голову не придет...
> Тільки не змушуйте мене заради цього лізти в ґуґл і викладати вам повний асортимент.
Одно из двух: либо искать именно ассортимент украинского производства пользующийся спросом у белорусов - либо "вопрос закрыт" ввиду отсутствия...
То, что наши везут импорт - я знаю и без Вас. Он у вас действительно дешевле. Причем - самое интересное, что зачастую ставки таможенные у нас равнозначны. Но это уже другой вопрос - эффективности деятельности госслужб.
Но от именно продукции украинской легкой промышленности - так и не припомню...
no subject
Date: 2012-08-25 05:48 pm (UTC)А от число интернет-пользователей - как бы не сильно и отличается:
По данным Национального статистического комитета, количество интернет-пользователей в Беларуси по состоянию на начало 2012 года составило 6,8 млн, из которых 6,1 млн — физические лица.
http://tech.onliner.by/2012/05/16/belstat/
http://belstat.gov.by/homep/ru/indicators/transport.php
Число абонентов сети интернет в Украине увеличилось за I полугодие на 11,2%, составив на 1 июля 2012 года 4 646,4 тысячи. При этом абсолютное большинство абонентов (4 204,6 тыс.) подключены к сети дома.
http://www.sobytiya.info/news/12/23737
http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2012/tz/az/az_u/az2012_u.htm
Странно - да?
no subject
Date: 2012-08-26 06:31 pm (UTC)15, 1 млн. станом на грудень 2011 р. Как бьі нє сільно отлічаєтся от 6,8 млн да?
no subject
Date: 2012-08-27 01:49 pm (UTC)В Беларуси живет ок. 9,5 млн. человек, в Украине - ок. 45,5 млн. чел. Школу закончили - проценты сами сумеете посчитать, нет?
И по прежнему актуальный вопрос – Вы кого пытаетесь обмануть, сами себя?
no subject
Date: 2012-08-27 02:13 pm (UTC)Ну і де тут мова йшла про проценти? Товаришу дорогий, ви, схоже, навіть не пам'ятаєте того, що писали вище.
(no subject)
From:no subject
Date: 2012-08-26 06:12 pm (UTC)no subject
Date: 2012-08-27 01:55 pm (UTC)А какая разница? Суть же в том, что "русскоязычные" у нас - ни как не являются "пятой колонной России". Так как у вас их воспринимают. Мы - на одной стороне, это ж у вас - "водораздел по-мове". А зря...
Я ж Вам сразу написал - лишите Россию "монополии" на русский язык. Неважно на каком языке будет разговаривать гражданин Украины - если он будет сам себя САМОощущать, прежде всего, гражданином именно Украины. И компромисс по языковому вопросу этому может поспособствовать... ИМХО
no subject
Date: 2012-08-27 02:11 pm (UTC)І де це ви таке вичитали? Пєрвьій канал білоруського ТБ наспівав, чи ОРТ передивилися?
*А какая разница?
Ну, якщо вас не цікавить майбутнє білоруської мови, то тоді дійсно, ніякої. Будете мати дві Росії, тільки одна буде просто Росією, а інша Білою Росією. А так, ніякої різниці.
no subject
Date: 2012-08-27 02:47 pm (UTC)Вы полагаете, что Вы - единственный представитель Украины, с которым я имею щастье пообщаться? Зря... Впрочем Вы, видимо, даже статью, под которой мы "флеймим" - не удосужились прочитать...
> Ну, якщо вас не цікавить майбутнє білоруської мови, то тоді дійсно, ніякої.
Дитятко... Положение с национальными языками в Беларуси и Украины - весма разные и это факт. Так же факт, что данное положение у нас сложилась гораздо раньше развала СССР и досталось нам "в наследство". Так же как и вам "в наследство" достался весьма обширная часть русско-язычных жителей вашей же страны.
У нас язык не является "водоразделом" между гражданами - в отличии от вас. Полагаю и вам имело бы смысл найти компромисс между самими же себя. Вам же пойдет на пользу. Нет?
Что же касается белорусского языка - за время независимости произошло (при всех наших, реальных недостатков в этом плане) определенные изменения в его "общественном статусе". Если при СССР белорусский язык воспринимался как язык "вески", "низкий язык", то сейчас это язык образованной (и оппозиционной) интеллигенции. Что уже не мало...
no subject
Date: 2012-08-27 03:32 pm (UTC)Водорозділ, насправді, проходить зовсім по-іншому критерію, інакше усі російськомовні мешканці України підтримали б Акт Ґаді-Підрахуя і руками і ногами. Однак, bingo! підтримала цей Акт якраз меншість не тільки україно-, але й російськомовного населення України (ящо не брати членів Партії районів та різних варєжєк-Корнілоффих і Бузін). Що як би наштовхує на певні думки відносно водорозділу.
(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From: